Лист Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань від 20.12.2007 № 2340-07-1
Щодо нарахування страхових внесків на загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та щодо застосування актів чинного законодавства (витяг)
Суттєво. ФСС НВВ роз’яснює актуальні питання щодо нарахування і сплати страхових внесків до Фонду.
! Страхувальникам і застрахованим у ФСС НВВ
<...>
1. Чи нараховуються страхові внески до Фонду на суму позики або її частини, які згідно з рішенням керівництва підприємства не підлягають поверненню працівником?
Відповідно до частини третьої статті 47 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» (далі — Закон) розмір страхових внесків страхувальників обчислюється: для працедавців — у відсотках до сум фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, що включають витрати на виплату основної та додаткової заробітної плати, на інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України «Про оплату праці», які підлягають обкладенню податком з доходів фізичних осіб.
Складові фонду оплати праці визначено Інструкцією зі статистики заробітної плати, затвердженою наказом Держкомстату України від 13.01.2004 р. №5 та зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 27.01.2004 р. за №114/8713 (далі — Інструкція), розробленою відповідно до законів України «Про державну статистику» та «Про оплату праці».
Відповідно до цієї Інструкції фонд оплати праці складається з фонду основної заробітної плати, фонду додаткової заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат.
Листом від 11.04.2005 р. №9/2-2-9/116 Держкомстат України роз’яснює, що позики, видані працівникам підприємств, не включаються до фонду оплати праці (підпункт 3.28 пункту 3 Інструкції).
Позика або її частина, які згідно з рішенням керівництва підприємства не підлягають поверненню працівником, відносяться до фонду заробітної плати в частині інших заохочувальних та компенсаційних виплат як виплати, що мають індивідуальний характер (підпункт 2.3.4 пункту 2 Інструкції).
Крім того, у листі від 03.08.2005 р. №09/2-1-9/280 Держкомстат України наголошує, що виходячи з економічного змісту поняття «прощеної підприємством позики» слід визнати, що зазначені виплати (суми, що не підлягають поверненню) взагалі не можна вважати позикою. Тому такі виплати, незалежно від умов їх надання, Держкомстат рекомендує враховувати у фонді оплати праці, в частині інших заохочувальних та компенсаційних виплат, як виплати соціального характеру.
Таким чином, позика або її частина, які згідно з рішенням керівництва підприємства не підлягають поверненню працівником, відносяться до фонду оплати праці і на їх суму нараховуються страхові внески до Фонду.
2. Чи підлягають зарахуванню у рахунок страхових внесків до Фонду нараховані працедавцями-страхувальниками страхові внески до Пенсійного фонду України за осіб, які відповідно до пункту 15 статті 11 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» отримують допомогу у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю?
У роз’ясненні Міністерства праці та соціальної політики України з цього питання, наданому в листі від 19.04.2004 р. №20-161, зазначено, що відповідно до пункту 15 статті 11 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» до осіб, що підлягають загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню, належать особи, які отримують допомогу з тимчасової непрацездатності.
Страхувальниками щодо зазначених осіб пунктом 1 статті 14 цього Закону визначено працедавців, які використовують їхню працю на умовах трудового договору (контракту) і повинні сплачувати за цих осіб страхові внески до Пенсійного фонду (частина 1 статті 19). Щодо осіб, які отримують допомогу з тимчасової непрацездатності, Фонд не є працедавцем-страхувальником.
З урахуванням викладеного нарахування працедавцями страхових внесків до Пенсійного фонду на допомогу з тимчасової непрацездатності не можуть бути віднесені за рахунок коштів Фонду.
3. Чи включаються витрати на відрядження, у тому числі понаднормативні добові витрати, до фонду оплати праці і чи стягуються з них страхові внески?
Згідно з пунктом 3.15 Інструкції до інших виплат, що не відносяться до фонду оплати праці, включаються витрати на відрядження: добові (у повному обсязі), вартість проїзду, витрати на наймання житлового приміщення.
Таким чином, витрати на відрядження, у тому числі понаднормативні добові витрати, не включаються до фонду оплати праці і тому з них не стягуються страхові внески на загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві.
4. Чи сплачуються страхові внески до Фонду, якщо фізична особа перебуває на спрощеній системі оподаткування?
Законом визначено, що страхувальник, яким є працедавець, зокрема фізична особа, що використовує найману працю, сплачує до Фонду страхові внески.
Закон не передбачає винятків із принципу обов’язковості сплати страхувальником страхових внесків (стаття 5 Закону) для будь-яких видів підприємств, що є страхувальниками, у тому числі для тих, що працюють за спрощеною системою оподаткування.
Статтею 6 Указу Президента України від 03.07.98 р. №727/98 «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва» (у редакції Указу Президента України від 28.06.99 р. №746/99) встановлено вичерпний перелік видів податків і зборів (обов’язкових платежів), платником яких не є суб’єкт малого підприємництва, що сплачує єдиний податок. У зазначеному переліку внесків на загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, немає.
Відповідно до спільного листа Міністерства праці та соціальної політики України (від 20.04.2001 р. №03-3/1808-020-1) і Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва (від 12.04.2001 р. №1-531/2481) усі суб’єкти підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування своїх доходів і використовують найману працю, сплачують внески за найманих працівників на страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, на загальних підставах.
Таким чином, фізична особа, яка перебуває на спрощеній системі оподаткування і використовує працю найманих працівників, сплачує внески на страхування від нещасних випадків на виробництві за найманих працівників.
Фізична особа, що не використовує працю найманих працівників, сплачує страхові внески до Фонду на добровільних засадах.
5. Чи нараховуються і чи сплачуються страхові внески до Фонду з наданих за рахунок коштів підприємства виплат працівникам одноразової допомоги у разі виходу на пенсію, матеріальної допомоги разового характеру на оплату лікування, оздоровлення дітей, народження дитини, поховання близьких родичів, а також матеріальної допомоги працівникам, які перебувають у відпустці для догляду за дитиною?
Листом від 03.07.2007 р. Міністерство праці та соціальної політики України роз’яснює, що страхові внески до Фонду нараховуються тільки на ті види виплат, які відповідно до Інструкції входять до фонду оплати праці та підлягають обкладенню податком з доходів фізичних осіб.
Згідно з Інструкцією одноразова допомога працівникам у разі виходу на пенсію (пункт 3.6 Інструкції), матеріальна допомога разового характеру на оплату лікування, оздоровлення дітей, народження дитини, поховання близьких родичів (пункт 3.31), соціальну допомогу і виплати за рахунок коштів підприємства, встановлені колективним договором працівникам, які перебувають у відпустці для догляду за дитиною, на народження дитини, сім’ям з неповнолітніми дітьми (пункт 3.4) не відносяться до фонду оплати праці.
Тому страхові внески до Фонду на зазначені суми на ці виплати не нараховуються і не утримуються.
6. Чи нараховуються страхові внески до Фонду на суми матеріальної допомоги за сімейними обставинами, якщо така допомога виплачується працівникові кілька разів на рік?
Відповідно до пункту 3.31 Інструкції матеріальна допомога разового характеру, що надається підприємством окремим працівникам у зв’язку з сімейними обставинами, на оплату лікування, оздоровлення дітей, поховання, не входить до фонду оплати праці.
Таким чином, матеріальна допомога разового характеру, яка надається підприємством у непередбачених випадках (коли необхідність щодо її виплати виникла раптово) окремим працівникам у зв’язку з сімейними обставинами, на оплату лікування, оздоровлення дітей, поховання, і при цьому рішення про її виплату приймається керівництвом підприємства на підставі поданої заяви працівника, не входить до фонду оплати праці і з неї не стягуються страхові внески до Фонду, незалежно від того, скільки разів на рік працівникові виплачується така матеріальна допомога.
7. Щодо застосування норм Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» у роботі робочих органів виконавчої дирекції Фонду.
Відповідно до Закону України від 05.04.2007 р. №877-V «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» (далі — Закон №877) Закон визначає правові й організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов’язки та відповідальність суб’єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю).
Відповідно до статті 1 Закону №877 державний нагляд (контроль) — діяльність уповноважених законом центральних органів, органів місцевого самоврядування, інших органів (далі — органи державного нагляду (контролю) у межах повноважень, передбачених Законом.
Відповідно до статті 15 Закону страхування від нещасного випадку здійснює Фонд соціального страхування від нещасних випадків — некомерційна самоврядна організація, що діє на підставі статуту, який затверджується її правлінням.
Згідно зі статтею 27 Закону державний нагляд у сфері страхування від нещасного випадку здійснюють спеціально уповноважені центральні органи виконавчої влади.
Згідно з частиною п’ятнадцятою статті 47 Закону органи Фонду соціального страхування від нещасних випадків мають право проводити в порядку, визначеному законодавством України, планові та позапланові виїзні перевірки фінансово-господарської діяльності суб’єктів підприємницької діяльності щодо сплати і цільового використання ними збору на загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків.
Враховуючи вищевикладене, Фонд не належить до «уповноважених законом центральних органів виконавчої влади», що здійснюють нагляд і контроль.
Порядок проведення працівниками робочих органів виконавчої дирекції Фонду планових і позапланових виїзних перевірок урегульовано Постановою правління Фонду від 17.10.2003 р. №68 «Про затвердження Порядку здійснення контролю за правильністю нарахування, своєчасністю та повнотою сплати [страхувальниками] страхових внесків на загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, інших платежів до Фонду та цільовим використанням коштів», зі змінами.
Керуючись частиною четвертою статті 54 Закону, Фонд соціального страхування від нещасних випадків надає страхувальникам і застрахованим лише консультації з питань страхування від нещасного випадку. Тому Фонд не наділений правом тлумачити норми актів чинного законодавства, зокрема, норми Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».
Водночас повідомляємо, що роз’яснення з приводу застосування того чи іншого закону здійснюється розробником або Міністерством юстиції України.
