Про оподаткування земель сільськогосподарського призначення за межами населених пунктів
Суттєво. За межами населених пунктів за ставкою, визначеною ст. 6 Закону №2535, оподатковуватимуться земельні ділянки, які є сільгоспугіддями, а за ставкою, визначеною ст. 8 цього Закону, — земельні ділянки, які не є сільгоспугіддями.
! Власникам землі та землекористувачам
Державна податкова адміністрація України розглянула звернення щодо оподаткування земель сільськогосподарського призначення за межами населених пунктів і повідомляє таке.
Згідно із ст. 22 Земельного кодексу України, який регулює земельні відносини в Україні, до земель сільськогосподарського призначення належать:
а) сільськогосподарські угіддя (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги);
б) несільськогосподарські угіддя (господарські шляхи і прогони, полезахисні лісові смуги та інші захисні насадження, крім тих, що віднесені до земель лісогосподарського призначення, землі під господарськими будівлями і дворами, землі тимчасової консервації тощо).
Статтею 6 Закону України від 03.07.92 р. №2535-XII «Про плату за землю» (зі змінами та доповненнями, далі — Закон №2535-XII) встановлено ставки земельного податку з 1 га сільськогосподарських угідь, що надані в установленому порядку і використовуються за цільовим призначенням незалежно від того, до якої категорії земель вони належать, у відсотках від їх грошової оцінки.
Оподаткування земельних ділянок за межами населених пунктів здійснюється за ставками, встановленими статтями 8 — 11 розділу четвертого Закону №2535-XII.
Отже, за межами населених пунктів за ставкою, визначеною ст. 6 Закону №2535-XII, оподатковуватимуться земельні ділянки, які є сільськогосподарськими угіддями, а інші земельні ділянки сільськогосподарського призначення, які не є сільськогосподарськими угіддями, — за ставкою, визначеною ст. 8 цього Закону.
При цьому необхідно врахувати, що відповідно до ст. 13 Закону №2535-XII підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру, який ведеться уповноваженим органом виконавчої влади з питань земельних ресурсів і містить сукупність відомостей і документів про місце розташування та правовий режим цих ділянок, їх оцінку, класифікацію земель, кількісну і якісну характеристику, розподіл серед власників землі і землекористувачів.
Щодо визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності, то згідно із ст. 21 Закону України від 06.10.98 р. №161-XIV «Про оренду землі» (зі змінами та доповненнями) річна орендна плата за землі сільськогосподарського призначення не може бути менша від розміру земельного податку, що встановлюється Законом №2535-XII.
Про плату за землю Лист ДПА України от 6.3.2008 № 2037/6/15-0716 Оподаткування Навіть у випадках, передбачених законодавством, перегляд умов договорів оренди земельних ділянок здійснюється виключно за згодою сторін або в судовому порядку.... Коментар ДК...
