1. Цей Порядок визначає механізм реалізації права декларанта, що заявляє митну вартість, згідно з положеннями статті 264 Митного кодексу України і пункту 15 Порядку декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.12.2006 р. №1766.
2. Випуск у вільний обіг товарів у разі виникнення потреби в уточненні заявленої митної вартості таких товарів або незгоди декларанта з митною вартістю, визначеною митним органом, може бути здійснений на підставі письмового звернення декларанта до митного органу з відповідним проханням.
3. Декларант у поданому зверненні обов’язково зазначає обраний ним вид гарантійних зобов’язань митному органу (далі — гарантійні зобов’язання).
4. Митний орган розглядає звернення та не пізніше дводенного строку приймає рішення щодо можливості випуску таких товарів у вільний обіг під обрані декларантом гарантійні зобов’язання. Про прийняте рішення митний орган письмово повідомляє декларанта.
5. Письмове повідомлення митного органу про згоду на випуск товарів у вільний обіг обов’язково містить інформацію про право митного органу щодо контролю правильності визначення митної вартості товарів після закінчення митного контролю, оформлення та пропуску товарів через митний кордон України.
6. Гарантійні зобов’язання надаються декларантом шляхом сплати до державного бюджету суми податків і зборів (обов’язкових платежів) згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом, або надання гарантії уповноваженого банку.
7. Гарантія уповноваженого банку щодо сплати належних податків і зборів (обов’язкових платежів) надається декларантом митному органу на різницю між визначеною митним органом і заявленою декларантом митною вартістю товарів.
8. Випуск товарів у вільний обіг здійснюється митним органом на підставі вантажної митної декларації, заповненої у звичайному порядку, а також інших документів, передбачених законодавством. При цьому в графі 47 ВМД зазначаються відповідні коди способу розрахунку.
Подання декларації митної вартості цих товарів є обов’язковим.
9. У разі випуску товарів у вільний обіг під гарантію уповноваженого банку до оформлення подається документ про банківську гарантію щодо цієї зовнішньоекономічної операції.
10. Митний орган здійснює митне оформлення на підставі поданих документів. У графу «Для відміток митного органу» декларації митної вартості (ДМВ-2) за формою згідно з додатком 2 до Порядку декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.12.2006 р. №1766, посадовою особою митного органу, що здійснює митне оформлення таких товарів, уносяться такі записи: «контроль митної вартості після пропуску», а також «сплачено до бюджету» чи «гарантія банку» відповідно до обраного декларантом виду гарантійних зобов’язань. Записи завіряються особистим підписом посадової особи.
11. Строк дії гарантійних зобов’язань не може перевищувати 90 календарних днів з моменту випуску товарів у вільний обіг.
12. Після завершення процедур з митного оформлення та пропуску товарів через митний кордон України митний орган у разі необхідності письмово повідомляє декларанта про терміни здійснення контролю на підставі статті 60 Митного кодексу України, Постанови Кабінету Міністрів України від 23.12.2004 р. №1730 «Про затвердження Порядку проведення митними органами на підприємствах перевірок системи звітності та обліку товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України», інших нормативно-правових актів.
13. Декларант повинен подати митному органу необхідні відомості для підтвердження заявленої митної вартості та забезпечити можливість їх перевірки.
14. Митний орган перевіряє надані декларантом відомості, а в разі необхідності вживає додаткових форм контролю, передбачених законодавством. На підставі результатів такої перевірки, але не пізніше 10 днів до завершення строку дії гарантійних зобов’язань митний орган приймає рішення та повідомляє декларанта про можливість/неможливість застосування митної вартості, заявленої декларантом.
15. Декларант має право оскаржити рішення митного органу щодо визначення митної вартості оцінюваних товарів до митного органу вищого рівня та/або до суду.
16. У разі прийняття митним органом рішення про застосування митної вартості товарів, заявленої декларантом, сума надміру сплачених податків і зборів (обов’язкових платежів) повертається декларанту в місячний строк з дня прийняття рішення в порядку, передбаченому законодавством. До оригіналу та електронної копії ВМД, згідно з якою було здійснено оформлення випуску товарів у вільний обіг, уносяться відповідні зміни.
17. У разі прийняття рішення про неможливість застосування митної вартості, заявленої декларантом, митний орган направляє гарантові вимогу щодо сплати суми гарантії до державного бюджету.
