Частковий перегляд: ви бачите тільки початок публікації для ознаймлення з її тематикою.
Облік комісійного бартеру
І як тільки наші предки спромоглися жити без загального еквіваленту, здійснюючи тільки натуральний обмін?
Наше завдання в цій статті — проаналізувати господарську ситуацію, що зводиться до того, що підприємство-комітент передає власний товар А підприємству-комісіонерові з дорученням обміняти цей товар на товар Б у третьої особи. При цьому загальні вартості товарів А и Б рівні і є звичайними на момент товарного обміну (самі ж товари не аналогічні один одному). В обмін на комісійні послуги комітент надає комісіонерові частина товару Б, що дорівнює за вартістю звичайній ціні на такі послуги. Таким чином, виходить два бартери: 1) між комісіонером і покупцем товару А; 2) між комісіонером і комітентом. Цю ситуацію можна зобразити за допомогою такої схеми.
Зазначимо ще, що частина товару Б, що належить комісіонерові за його послуги, передається комітентом у власність комісіонера відразу ж на підприємстві останнього і що всі три підприємства є платниками ПДВ і податку на прибуток.
Цивільно-правовий аспект розглянутої ситуації вимагає звернути увагу на такі важливі моменти. Оскільки укладається договір комісіонером від свого імені, то суб’єктом прав і обов’язків стосовно набувача товару стає саме комісіонер (ст. 1016 ЦКУ), незважаючи на те, що власником запропонованого до обміну товару А є комітент.
Продаж — це, як відомо, передача товару у власність, однак власником товару Б в
Облік комісійного бартеру І як тільки наші предки спромоглися жити без загального еквіваленту, здійснюючи тільки натуральний обмін? Наше завдання в цій статті — проаналізувати господарську ситуацію, що зводиться до того, що підприємство-комітент передає власний товар А...
