Оскільки мова йде про податок з доходів фізичних осіб (далі — ПДФО), то цілком зрозуміло, що платником податку є фізична особа. Відповідно до Закону про ПДФО:
Фізична особа - громадянин України, фізична особа без громадянства або громадянин іноземної держави.
Якби в законі було сказано, що фізична особа — це будь-яка людина, незалежно від статі, віку, національності, кольору шкіри і т.д., то це теж було б правильно. Чому визначення фізичної особи дане виходячи з його цивільного статусу, незрозуміло. Тим більше, що далі Закон про ПДФО поділяє фізичних осіб на резидентів і нерезидентів та оперує саме цими критеріями.
Фізична особа - резидент - фізична особа, яка має місце проживання в Україні.
Як бачимо, однозначного та прямого зв’язку резидентство з громадянством відповідно до Закону про ПДФО, виходячи з цього визначення, не має, хоча далі громадянство все-таки «спливе», але тільки як один з критеріїв визнання резидентом (див. нижче).
Оскільки визнання фізичної особи резидентом зводиться до визначення її місця проживання, то виникає природне запитанння, що розуміється під визначенням «місце проживання». Тлумачення цього терміну в Законі про ПДФО не дано. Оскільки в Законі про ПДФО сказано, що інші терміни використовуються у значеннях, визначених законами з питань
Всюдисущий ПДФО Продовження. Початок див. у «ШБ» № 12/2006 р. Навіть смерть не звільнить вас від податку. Платник податку Оскільки мова йде про податок з доходів фізичних осіб (далі — ПДФО), то цілком зрозуміло, що платником податку є фізична особа. Відповідно д
