Якщо підприємець працює на фіксованому податку, то все, що він заробив, є його чистим доходом, яким він може вільно розпоряджатися (без будь-якої звітності про його використання). При виплаті собі такого доходу податки та платежі не нараховуються і не утримуються. Тільки за бажанням підприємця він може добровільно зареєструватися в ПФ для зарахування його виробничого стажу до пенсії в повному обсязі. Закон України від 09.07.2003 р. № 1058-IV «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» (далі — Закон № 1058), що набрав чинності з 1 січня 2004 року, установив пряму залежність між розміром пенсії від страхового стажу і заробітку, з якого фактично нараховані та сплачені страхові внески до ПФ.
Тобто з 1 січня 2004 року до страхового стажу фізосіб - суб’єктів підприємницької діяльності (платників фіксованого податку) зараховується період, пропорційний сумі оплачених внесків до суми мінімального страхового внеску (ст. 24 Закону № 1058). Від суми фіксованого податку до ПФ надходить 10 % (п. 2 Заключних положень Закону України «Про внесення змін до Декрету КМУ «Про прибутковий податок з громадян» від 13.02.98 р. № 129/98-ВР). Відповідно до ст. 1 Закону № 1058 мінімальний страховий внесок — це сума коштів, що визначається розрахунково як добуток мінімального
Фіксований податок Продовження. Початок див. у «ШБ» № 20, 21/2006 р. Сплата податків і внесків «за себе» Якщо підприємець працює на фіксованому податку, то все, що він заробив, є його чистим доходом, яким він може вільно розпоряджатися (без будь-якої звітності про йо
