Частковий перегляд: ви бачите тільки початок публікації для ознаймлення з її тематикою.
Поворотна допомога у валюті
Знову єдиноподатники, і знову поворотна фінансова допомога. Тепер у валюті. ДПАУ, погодившись із «невиникненням» курсової різниці, традиційно наполягає на включенні поворотної допомоги до бази оподаткування.
Підприємство-резидент (платник єдиного податку за ставкою 10 %) одержало від підприємства-нерезидента поворотну безпроцентну позику в іноземній валюті. Чи повинне воно включати до бази оподаткування дадатну курсову різницю, що виникла у зв’язку з перерахунком балансової вартості валюти за такою позикою на останній день звітного періоду?
Для початку з’ясуємо, чи мало право підприємство-резидент отримати позику від підприємства-нерезидента, що не є фінансовою установою. Відповідно до листа Держкомпідприємництва від 17.11.06 р. № 8287, якщо юридична особа надає позику за рахунок власних (а не притягнутих) коштів, то Цивільний кодекс України від 16.01.03 р. № 435-IV (далі — ЦКУ) дозволяє надавати процентну позику без обмеження кола осіб-позикодавців (параграф 1 гл. 71 ЦКУ). Чи можлива безвідсоткова позика? Частина 1 ст. 1046 і ч. 1 ст. 1048 ЦКУ дозволяє позикодавцеві одержати від позичальника відсотки від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Тобто якщо договором не передбачене одержання відсотків, то це цілком законно, і резидент може одержати від нерезидента безпроцентну позику у валюті.
Відповідно до вимог Указу Президента від 27.06.99 р. № 734/99 «Про врегулювання порядку одержання
Поворотна допомога у валюті Знову єдиноподатники, і знову поворотна фінансова допомога. Тепер у валюті. ДПАУ, погодившись із «невиникненням» курсової різниці, традиційно наполягає на включенні поворотної допомоги до бази оподаткування. Підприємство-резидент (платник єдиного...
