Частковий перегляд: ви бачите тільки початок публікації для ознаймлення з її тематикою.
Депозити: в обліку і в житті
В цій статті розглядаються загальні питання обліку депозитів підприємств та податкові наслідки використання їх для погашення зобов’язань підприємства.
Що таке депозит
Згідно ст. 1058 ЦКУ за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), зобов’язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором. Порядок відкриття депозитних рахунків визначається нормативними актами НБУ.
Договір банківського вкладу укладається на умовах видачі вкладу за першою вимогою (вклад за вимогою) або на умовах повернення вкладу по закінченні встановленого договором строку (строковий вклад), а то і на інших умовах, визначених сторонами.
В податковому обліку згідно з п. 1.13 Закону про прибуток депозит (внесок) визначено як кошти, які надаються фізичними або юридичними особами в управління резиденту, визначеному фінансовою організацією відповідно до законодавства України, або нерезиденту на строк і під процент.
Порівнюючи визначення, бачимо, що ЦКУ депозитним вважає тільки договір з банком, а податковий облік — з фінансовою установою. ЦКУ передбачає, що проценти в договорі можуть бути не обумовлені, і в такому разі вони нараховуються на рівні облікової ставки НБУ. В податковому обліку нарахування процентів є однією з умов визнання коштів депозитними.
Депозити: в обліку і в житті В цій статті розглядаються загальні питання обліку депозитів підприємств та податкові наслідки використання їх для погашення зобов’язань підприємства. Що таке депозит Згідно ст. 1058 ЦКУ за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк
