Частковий перегляд: ви бачите тільки початок публікації для ознаймлення з її тематикою.
Договір «про неконкуренцію» чи договір про нерозголошення?
«Прийняв його на роботу молодим та зеленим, передав свій досвід, знання та навички, а тепер він йде від мене, уносячи із собою не тільки цей цінний багаж, але і корпоративні секрети моєї фірми», — так часто розмірковує роботодавець, коли працівник йде від нього на інше місце роботи. Зазвичай хочеться подбати про те, як зберегти корпоративні секрети. Як це зробити, читайте нижче.
Не надто часто, але все ж практикується укладення з працівниками так званих договорів про неконкуренцію. Укладають їх частіше за все при звільненні працівника. Такий договір з більшою чи меншою мірою конкретизації може передбачати, що працівнику протягом певного строку забороняється працювати на підприємствах з аналогічним профілем діяльності, давати консультації з питань, які були предметом діяльності підприємства, та інші подібні обмеження. За порушення таких обмежень передбачаються штрафні санкції. Іноді це оформляють у вигляді односторонніх зобов’язань (розписок) працівника.
Нажаль чи на щастя, але такі договори можуть мати лише психологічний ефект. Реалізувати положення договору і наказати працівника, який порушив обмеження, не вдасться. Такі договори вступають в протиріччя з Конституцією України, у статті 43 якої закріплено право на працю, а також Цивільним кодексом України (далі — ЦК), стаття 312 якого передбачає право фізичної особи на вибір роду занять:
Фізична особа має право на вибір та зміну роду занять. Фізичній особі може бути заборонено
Договір «про неконкуренцію» чи договір про нерозголошення? «Прийняв його на роботу молодим та зеленим, передав свій досвід, знання та навички, а тепер він йде від мене, уносячи із собою не тільки цей цінний багаж, але і корпоративні секрети моєї фірми», — так часто розмірковує роботодавець, коли працівник йде...
