Частковий перегляд: ви бачите тільки початок публікації для ознаймлення з її тематикою.
Трудовий договір і договір цивільно-правового характеру
Форми використання праці фізичних осіб можуть бути різними. Найбільше використовуються як способи залучення працівників до виробничого процесу трудові договори та договори цивільно-правового характеру (далі — ЦПХ).
1. Трудовий договір
Нормативне визначення поняття «трудовий договір» дане в ст. 21 КЗпП України. Підписуючи трудовий договір, працівник стає членом трудового колективу і зобов’язаний не тільки виконувати певне коло робіт, але й підкорятися внутрішньому трудовому розпорядку: графікові робочого дня, перерв у роботі, черговості відпусток і т.д. Зі своєї сторони, роботодавець відповідно до трудового договору зобов’язується не тільки заплатити працівникові за виконану роботу, але й забезпечити йому умови, необхідні для здійснення трудової діяльності, дотримуватися встановлених законодавством норм охорони праці, а також здійснювати соціальний захист працівника.
До соціального захисту працівників відносяться оплата лікарняних, обов’язкових і додаткових відпусток, виплата премій, допомог та інших заохочувальних і компенсаційних виплат, утримання соціальної інфраструктури (їдалень, гуртожитків, дитячих садків, профілакторіїв і т.д.), оплата за навчання працівників та їхніх дітей у навчальних закладах.
Трудовий договір може бути як строковим (містити строки дії цього договору), так і безстроковим, тобто укладеним на невизначений строк. Строковий договір може укладатися на строк, установлений за узгодженням сторін, або на період виконання певної роботи.
Трудовий договір і договір цивільно-правового характеру Форми використання праці фізичних осіб можуть бути різними. Найбільше використовуються як способи залучення працівників до виробничого процесу трудові договори та договори цивільно-правового характеру (далі — ЦПХ). 1. Трудовий договір Нормативн
