Гроші не тільки постійно перебувають у русі (Semper in motu (лат.) — завжди в русі, сказано і про них), але ще і мають властивість змінюватися. Звідси завдання складання звіту про їхній рух стає одним із найскладніших в бухобліку.
Рівняння як математична форма балансу
Отже, наш законодавець обрав непрямий метод тому, що інструкцію під нього скласти простіше , ніж під прямий метод (і то помилок було чимало).
Щоб представити теоретичні нюанси складання звіту про рух грошових коштів (далі – ЗРГК) непрямим методом, «що стартує» від чистого прибутку (або від нерозподіленого), введемо такі позначення: Г — грошові кошти та їхні еквіваленти; НГА — негрошові активи; З — зобов’язання; НЧП — нерозподілений чистий прибуток (у т.ч. і резерви, створювані за його рахунок); К — капітал (весь капітал за винятком НЧП); ЧП — чистий прибуток за період (за звітом про фінансові результати); Дд — дивіденди, нараховані та виплачені протягом періоду. Все це, повторюємо, без активів і зобов’язань відображено в балансі на підставі виконання контрактів бартерного типу.
Таким чином, одержуємо балансове рівняння 1: Г + НГА = З + К + НЧП. Якщо взяти його показники на початок (0) і на кінець (1) того ж року, відняти з других перші, то одержимо рівняння 2 такого вигляду: (Г1 – Г0) + (НГА1 – НГА0) = (З1 – З0) + (К1 – К0) + (НЧП1 – НЧП0). Звідси виходить
Звіт про рух грошових коштів Продовження. Початок див. у «ШБ» № 04/2007 р. Гроші не тільки постійно перебувають у русі (Semper in motu (лат.) — завжди в русі, сказано і про них), але ще і мають властивість змінюватися. Звідси завдання складання звіту про їхній рух стає одним і
