База нарахування при безоплатно надаваному харчуванні (або тієї частини вартості харчування, що надається безоплатно) визначається виходячи зі звичайної ціни, збільшеної на суму ПДВ, якщо підприємство є платником ПДВ. Пункт 1.21 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» від 22.05.2003 р. № 889-IV (далі — Закон № 889) дозволяє користуватися терміном «звичайна ціна», визначеним Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.94 р. № 334/94-ВР (далі — Закон № 334). Нею, як правило, є продажна ціна. З приводу «натурального» коефіцієнта необхідно розмежовувати пільгу, одержувану в «натуральній» і в грошовій формі.
Якщо, як, наприклад, у прикладі 1 (див. «ШБ» № 6/2007 с. 29), працівникам надається пільга у вигляді комплексного обіду, то це «негрошова» форма і застосування «натурального» коефіцієнта правочинно. Якщо ж працівникові видаються талони на харчування номіналом, наприклад, 30,00 грн, то це вже «грошова» форма і «натуральний» коефіцієнт не застосовується. Варто також мати на увазі, що пільгове харчування в «негрошовому» вигляді потрапляє під нарахування і видачу зарплати в натуральній формі (так називана «натуроплата»). А здійснення натуроплати чітко регламентовано і має обмежену сферу застосування. Відповідно до п. 2 ст. 23 Закону України від 24.03.95 р. № 108/95-ВР (далі — Закон №
Пільгове харчування працівників Закінчення. Початок див. у «ШБ» № 06/2007 р. Оподаткування ПДФО База нарахування при безоплатно надаваному харчуванні (або тієї частини вартості харчування, що надається безоплатно) визначається виходячи зі звичайної ціни, збільшеної на суму ПДВ
