Частковий перегляд: ви бачите тільки початок публікації для ознаймлення з її тематикою.
Приватний підприємець і перша податкова вимога
Госкомпідприємництва1 вже ствердно відповідав на запитання, чи поширюються вимоги Закону № 2181 на приватного підприємця, що працює на єдиному податку (далі — підприємець-єдиноподатник). Але ДПАУ, як водиться, проти. І підтверджує це ділом, розсилаючи підприємцям-єдиноподатникам податкові вимоги.
Приватний підприємець, що працює на єдиному податку за ставкою 200 грн, у січні 2007 року при оплаті авансового платежу за лютий 2007 року прострочив платіж на один день. Податкова інспекція виставила йому першу податкову вимогу на суму 200,83 грн, яку він не оплатив. Виникає питання, що з цим повинен робити (і чи повинен) єдиноподатник-фізособа і якщо так, то яким чином.
Основним документом, що регулює застосування спрощеної системи оподаткування, був і залишається Указ Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва» від 03.07.98 р. № 727/98 (далі — Указ № 727), абзац 5 п. 5 якого зобов’язує суб’єкта малого підприємництва відповідати за правильність обчислення, своєчасність подання розрахунку і сплату єдиного податку відповідно до діючого законодавства.
Відповідальність платників податків установлена Законом України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетом і державними цільовими фондами» від 21.12.00 р. № 2181-III (далі — Закон № 2181). Все дуже добре, за винятком того, що цей Закон № 2181 до єдиноподатника не прийнятний (якщо
Приватний підприємець і перша податкова вимога Госкомпідприємництва1 вже ствердно відповідав на запитання, чи поширюються вимоги Закону № 2181 на приватного підприємця, що працює на єдиному податку (далі — підприємець-єдиноподатник). Але ДПАУ, як водиться, проти. І підтверджує це ділом, розсилаючи...
