Частковий перегляд: ви бачите тільки початок публікації для ознаймлення з її тематикою.
Значення поняття об’єкта основних фондів
Про нелогічності, непослідовності, а також про внутрішню суперечливість податкового обліку сказано чимало. Яскравим прикладом всіх перелічених характеристик та інших невтішних визначень податкового обліку є порядок обліку основних фондів, визначений у Законі про податок на прибуток.
Об’єкт основних фондів у податковому обліку
У минулій публікації ми з’ясували, що терміни, застосовувані в податковому обліку та, зокрема, в Законі про податок на прибуток, які визначають об’єкт обліку основних фондів, не характеризують його в повному обсязі, а тільки лише говорять про його окремі властивості та призначення. З цієї причини визначення об’єкта основних засобів, дане в П(С)БО 7, не тільки можливо, але і потрібно використовувати в податковому обліку для визначення об’єкта основних фондів. При цьому ми повинні зробити виняток щодо такого об’єкта основних засобів, як «витрати» у сумі витрат на поліпшення орендованих об’єктів основних фондів. Саме цьому винятку, а точніше об’єкту основних засобів «витрати», ми і наділимо далі найбільшу увагу. Насамперед нагадаємо, що відповідно до вимоги п. 8.8.1 Закону про податок на прибуток:
У разі коли договір оперативного лізингу (оренди) зобов’язує або дозволяє орендарю здійснювати поліпшення об’єкта оперативного лізингу (оренди), частина вартості таких поліпшень у складі витрат, що перевищують суму на поліпшення основних фондів, визначену згідно з підпунктом 8.7.1 пункту 8.7 цієї статті,
Значення поняття об’єкта основних фондів Про нелогічності, непослідовності, а також про внутрішню суперечливість податкового обліку сказано чимало. Яскравим прикладом всіх перелічених характеристик та інших невтішних визначень податкового обліку є порядок обліку основних фондів, визначений у...
