Частковий перегляд: ви бачите тільки початок публікації для ознаймлення з її тематикою.
Облік доручень
Суть доручення полягає в наступному. Підприємство-одержувач доручає своєму представникові одержати товарно-матеріальні цінності (далі — ТМЦ) у постачальника, і «доводить» постачальникові, що цінності в нього одержує саме його представник, шляхом видачі особливого документа (доручення), де разом з перерахуванням одержуваних цінностей та їхньої кількості обумовлюється, кому поручається одержати від імені підприємства ці цінності: вказується П.І.Б. представника і його паспортні дані. Підпис представника підприємст-
ва на дорученні посвідчується підписами перших осіб підприємства і печаткою. Підприємство-постачальник звіряє дані доручення з даними паспорта одержувача (або іншого документа, який підтверджує його особу) і видаткової накладної та видає ТМЦ представникові підприємства-одержувача під розпис в одержанні ТМЦ на екземплярі видаткової накладної підприємства-постачальника. Такий розпис має бути ідентичний розпису одержувача в дорученні.
«Інструкцію про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних доручень на одержання цінностей», затверджену наказом Міністерства фінансів від 16.05.96 р. № 99 (далі — Інструкція № 99), друкують на внутрішньому боці обкладинки Журналу реєстрації доручень за формою додатка № 2 до Інструкції № 99. Нагадаємо, що містить ця невелика за обсягом, але досить «сувора» за змістом Інструкція № 99.
Спочатку визначимося, хто повинен дотримуватися вимог цієї інструкції. Інструкція № 99 стосується всіх суб’єктів підприємницької
Облік доручень Суть доручення полягає в наступному. Підприємство-одержувач доручає своєму представникові одержати товарно-матеріальні цінності (далі — ТМЦ) у постачальника, і «доводить» постачальникові, що цінності в нього одержує саме його представник, шляхом видачі.
