Коли об’єкт нематеріальний, то і визначити його точно і однозначно не те що бухгалтерові, філософові, який має науковий ступінь, і то буде не просто. Не дивно, що в обліку таких об’єктів бухгалтери нерідко припускаються помилок.
Об’єкт основних фондів у податковому обліку
Розглянувши порядок розподілу витрат на поліпшення основних фондів, що перевищують 10 % сукупної балансової вартості всіх наявних у підприємства на початок звітного періоду груп основних фондів, у тому числі об’єктів оперативного лізингу, продовжуємо відслідковувати «долю» такого специфічного об’єкта основних фондів, як «витрати на поліпшення орендованих основних фондів». У минулій публікації ми зазначили, що створення окремого об’єкта «витрати на поліпшення орендованих основних фондів» за орендованими1 об’єктами, які відносяться до другої, третьої та четвертої групи основних фондів, немає необхідності.
А от створення такого об’єкта за орендованими об’єктами, які відносяться до першої групи основних фондів, обов’язково. При створенні такого об’єкта, як «витрати на поліпшення орендованих основних фондів», необхідно врахувати те, що він повинен створюватися окремо по кожному окремому об’єкті орендованих основних фондів першої групи. Причому, як ми вже зазначали раніше, визначення окремого об’єкта оперативної оренди необхідно брати з П(С)БО 7. Розглянемо
Значення поняття об’єкта основних фондів Закінчення. Початок див. у «ШБ» №№ 21, 22/2007 р. Коли об’єкт нематеріальний, то і визначити його точно і однозначно не те що бухгалтерові, філософові, який має науковий ступінь, і то буде не просто. Не дивно, що в обліку таких об’єктів бухгалтери...
