Частковий перегляд: ви бачите тільки початок публікації для ознаймлення з її тематикою.
Готівка під звіт на господарські потреби
Готівка під звіт на господарські потреби на один, два чи три дні: випадки, підстави і форми відповідальності
Положення про касові операції дозволяє видачу готівки на господарські потреби підприємства на два дні, враховуючи день видачі (тобто до наступного дня), а Закон про ПДФО вимагає подання звіту про використання коштів, наданих на відрядження або під звіт (далі — авансовий звіт), протягом трьох днів, передбачаючи відповідальність за порушення цього строку у вигляді штрафу.
Окрім цього, адміністративно-господарська санкція за несвоєчасне звітування за отримані під звіт грошові кошти в розмірі 25 % виданих під звіт сум передбачена Указом Президента України від 12.06.1995 р. № 436/95 «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки».
З’ясуванню відмінностей між вказаними правопорушеннями та аналізу підстав для застосування санкцій, пов’язаних із ними, присвячена пропонована стаття.
Правове регулювання використання наданої під звіт готівки ґрунтується на тому, що працівник, витрачаючи кошти, надані йому під звіт, виступає від імені підприємства (тобто по суті маємо справу з представництвом за усним договором доручення).
Відповідно до п.п. 4.2.15 і 4.3.2 ст. 4 Закону про ПДФО суми коштів, отриманих платником податку на відрядження або під звіт (окрім сум надміру витрачених коштів1 (розмір яких визначається згідно з п. 9.10 цього Закону), отриманих платником податку на відрядження
