Школа бухгалтера № 22 (2.6.2008)
Бухгалтерський облік

Поступка вимоги — цесія і факторинг

У бухгалтерській практиці все частіше зустрічаються договори переведення боргу і відносно нові для вітчизняного законодавства терміни «цесія» і «факторинг». Про те, що це таке і як операції в межах переведення зобов’язань на третю особу відображаються в бухгалтерському і податковому обліку, читайте далі в цій статті.

Цесія — (від лат. cessio — передача) у практиці застосування термінів у юриспруденції означає поступку вимог, грошову або іншу компенсацію будь-яких зобов’язань. В українському законодавстві термін «цесія» визначений Національним банком України (далі — НБУ) у Положенні № 508 і означає поступку вимог або передачу вимоги в зобов’язання іншій особі.

Поступка вимоги (переведення боргу)

Відповідно до ч. 1 статті 512 Цивільного ЦК кредитор у зобов’язанні може бути замінений іншою особою, зокрема, у результаті передачі ним своїх прав іншій особі за угодою. Така угода і буде поступкою вимоги (або переведенням боргу на іншу особу, цесієй, як часто називають таку угоду). Статті 513-519 ЦК регламентують окремі особливості, пов’язані з поступкою вимоги.

Поступка вимоги переносить право вимоги від первинного кредитора (цеденту) до нового кредитора (цесіонарію).

Договори, за якими здійснюється поступка вимоги, можуть бути найрізноманітнішими. Договір поступки права вимоги або договір цесії, які часто зустрічаються на практиці, не є нормативно встановленою формою договору і за своєю суттю класифікується або договором купівлі-продажу, або договором дарування, або договором міни.

Однією з форм поступки вимоги є факторинг. Поняття факторингу встановлено главою 73 ЦК, цією же главою визначені основні принципи договору факторингу.

За договором факторингу одна сторона (фактор) передає або зобов’язується передати кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату, а клієнт поступається або зобов’язується поступитися фактору своїм правом грошової

Ганна Бикова

. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .