Частковий перегляд: ви бачите тільки початок публікації для ознаймлення з її тематикою.
Не у відпустку — у відрядження — на конференцію за кордон
З роками популярність фірмових виїздів за кордон для проведення нарад, семінарів, корпоративних заходів зростає.
Розглянемо, яким чином оформити зв’язок витрат на подібні заходи, забезпечивши їх «валововитратність».
Службове відрядження – це поїздка працівника за розпорядженням керівника підприємства на певний строк до іншого населеного пункту для виконання службового доручення поза місцем його постійної роботи.
Згідно з пп. 5.4.8 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (далі — Закон про прибуток) до валових витрат включаються витрати на відрядження фізичних осіб, що перебувають у трудових відносинах з таким платником податку або є членами керівних органів платника податку, у межах фактичних витрат особи, яка відряджена, на дозволені цілі та сум добових, за умови наявності документів, що засвідчують вартість цих витрат та зв’язок такого відрядження з основною діяльністю платника податку.
Одразу зазначимо, що Законом про прибуток термін «основна діяльність» не визначений. Відповідно до п. 4 П(С)БО 3, основною діяльністю є операції, пов’язані з виробництвом або реалізацією продукції (товарів, робіт, послуг), що є головною метою створення підприємства і забезпечують основну частку його доходу.
Згідно з п. 1.5 розділу ІІ Інструкції № 59 фактичний час перебування у відрядженні за кордоном визначається:
а) у разі відрядження з України до країн, з якими встановлено повний прикордонний митний контроль, —
Не у відпустку — у відрядження — на конференцію за кордон З роками популярність фірмових виїздів за кордон для проведення нарад, семінарів, корпоративних заходів зростає. Розглянемо, яким чином оформити зв’язок витрат на подібні заходи, забезпечивши їх «валововитратність». Службове відрядження – це поїздк
