Визначення реєстраторів розрахункових операцій (далі - РРО) подано в ст. 2 Закону про РРО. Так, згідно з цією статтею, РРО - це пристрій або програмно-технічний комплекс, в якому реалізовані фіскальні функції і який призначений для реєстрації розрахункових операцій при продажу товарів (наданні послуг), операцій з купівлі-продажу іноземної валюти або реєстрації кількості проданих товарів (наданих послуг).
До реєстраторів розрахункових операцій належать:
1) електронний контрольно-касовий апарат (далі - ЕККА);
Кожен бухгалтер повинен знати характерні ознаки та призначення різних типів реєстраторів.
ЕККА забезпечує програмування найменування і ціни товарів (послуг) та облік їх кількості. У цьому разі - облік кількості проданих товарів за кодами, а не залишків у магазині чи на складі. Крім того, ЕККА забезпечує друкування розрахункових документів (чеків) і звітних документів (звіт за касовим апаратом за день або так званий Z-звіт). Розрахункові операції з використанням ЕККА здійснює касир, однак до цієї групи РРО законодавець відніс і торгові автомати, що здійснюють розрахункові операції без участі касира й, звичайно, без видачі чека або іншого звітного документа. Торгові автомати або інше подібне обладнання призначені для операцій з продажу товарів (послуг) за готівку або її замінники: жетони, картки платіжних систем тощо;
ЕККР виконує ті ж функції, що й ЕККА, але введення даних у нього здійснюється за допомогою додаткового пристрою (наприклад, комп’ютера);
ККС - реєстратор - це обладнання на базі комп’ютерних засобів. Його особливістю є те, що він, крім функцій ЕККА, може виконувати й додаткові технологічні операції, що визначаються сферою його застосування;
ЕТ - цей реєстратор відрізняється від всіх інших сферою застосування (таксі, маршрутне таксі, автобуси тощо). Він забезпечує програмування тарифів за проїзд і облік вартості наданих послуг з перевезення пасажирів;
АПТ - цей вид реєстраторів в автоматичному режимі здійснює видачу (надання) за готівку або із використанням платіжних карток, жетонів тощо товарів (послуг). АПТ забезпечує облік товарів, а саме: їх кількість і вартість. Ці реєстратори, як і торгові автомати (див. ЕККА), здійснюють операції без участі касира.
Далі в уроці всі названі види реєстраторів розрахункових операцій ми називатимемо РРО.
У яких випадках використовуються РРО
Запитання "У яких випадках при розрахунках необхідно використовувати РРО, а коли можна обійтися без нього?" у бухгалтера звучить так: "Бути чи не бути?".
Легше, напевно, відповісти, кому і коли можна не використовувати РРО при проведенні розрахунків з іншими суб’єктами підприємницької діяльності (далі - СПД), ніж перелічувати випадки, коли їх використання обов’язкове.
Нині застосування РРО регламентують такі документи:
- Закон про РРО (статті 9 і 10);
- Перелік №24;
- Постанова №1336.
Відповідно до вищезгаданих нормативних документів, РРО не застосовуються, якщо:
- підприємства торгують продукцією власного виробництва (крім підприємств торгівлі, громадського харчування та послуг). Обов’язковою умовою при цьому є оформлення розрахунків через касу підприємства у встановленому порядку (див. попередні уроки школи бухгалтера);
- суб’єкти підприємницької діяльності - фізичні особи продають товари, які не є підакцизними, за дотримання однієї з нижченаведених умов:
а) обов’язкове ведення Книги обліку доходів і витрат або оподаткування доходів здійснюється відповідно до законодавства з питань оподаткування суб’єктів малого підприємництва, в т. ч. шляхом отримання посвідчення про сплату єдиного податку;
б) придбання спеціального торгового патенту або пільгового торгового патенту (за умови ведення книг обліку доходів і витрат у передбаченому порядку і якщо така особа не є платником ПДВ);
- суб’єкти підприємницької діяльності здійснюють:
1) роздрібну торгівлю через засоби пересувної торгової мережі, розміщені за межами стаціонарних приміщень і не підключені до мережі електроживлення;
2) роздрібну торгівлю на ринках, ярмарках (за винятком розміщених на їх території магазинів, кіосків, яток, павільйонів, приміщень контейнерного типу, а також засобів пересувної торгової мережі, підключених до мережі електроживлення);
3) торгівлю на літніх майданчиках молочними продуктами, морозивом, а також пивом на розлив, безалкогольними напоями або кулінарними й кондитерськими виробами власного виробництва підприємствами громадського харчування;
4) торгівлю ласощами, цукерками, безалкогольними напоями, святковими сувенірами, іграшками, надувними кульками - з кошиків та ручних візочків у цирку, театрах, концертних організаціях.
Детальніше про ситуації, коли РРО не використовують, читайте в Законі про РРО, Переліку №24 та Постанові №1336.
Згідно із Законом про РРО, КМ України затверджує граничний розмір річного обсягу розрахункових операцій з продажу товарів (надання послуг), при перевищенні якого застосування РРО є обов’язковим для всіх без винятку підприємств. На сьогодні такий граничний річний обсяг встановлений у розмірі 200000 грн.
Зазначимо: наказом Держкомзв’язку також встановлений перелік товарів та послуг, при реалізації яких можна не застосовувати РРО за умови ведення відділеннями й пунктами поштового зв’язку в селах розрахункових книжок і книг обліку розрахункових операцій. На нашу думку, цей наказ суперечить Закону про РРО, оскільки, згідно з цим законом, тільки Кабінет Міністрів України, за поданням Мінекономіки й ДПАУ, може затверджувати перелік окремих форм та умов господарювання у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, яким дозволено проводити розрахункові операції без застосування РРО, з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій. Виходячи з цього відділення й пункти поштового зв’язку в селах під час торгівлі товарами, зазначеними в наказі Держкомзв’язку, повинні застосовувати РРО.
Реєстрація і опломбування РРО
На сьогодні затверджена лише одна методика реєстрації, опломбування РРО, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), яку ми й розглянемо в нашому уроці.
РРО реєструють в органі Державної податкової служби (далі - ДПС) за місцезнаходженням (місцем проживання) СПД. У разі використання РРО на території іншої адміністративно-територіальної одиниці їх необхідно до початку використання поставити на облік в органі ДПС за місцем використання (крім РРО, які застосовують на об’єктах виїзної торгівлі (надання послуг), і резервних РРО, при цьому за місцезнаходженням (місцем проживання) РРО реєструвати не потрібно). Якщо юридична або фізична особа обслуговується в інспекції по роботі з підприємствами, що мають великий обсяг податкових платежів, - то за місцем податкового обліку. Підприємства, які мають мережу відокремлених філіалів (представництв), що перебувають на податковому обліку в місцевих органах ДПС і, відповідно до чинного законодавства, самостійно сплачують податок на прибуток, можуть реєструвати РРО за місцезнаходженням таких філіалів.
Для реєстрації приймають РРО, модифікації яких включені до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій, з урахуванням сфер їх застосування і за умови, що термін служби, зазначений у технічній документації на РРО, не закінчився.
РРО повинен бути зареєстрований не пізніше двох робочих днів від дня подання юридичною або фізичною особою всіх необхідних документів, а взятий на облік - у день подання документів.
Для реєстрації РРО юридична або фізична особа подає до податкових органів письмову заяву довільної форми, в якій вказує сферу застосування і реквізити РРО (модифікацію, заводський номер, версію програмного забезпечення, виробника або постачальника, дату виготовлення), а також такі документи та їх копії, засвідчені підписом керівника й печаткою - для юридичної особи й особистим підписом - для фізичної особи:
- копію свідоцтва про державну реєстрацію юридичної або фізичної особи. Якщо зазначена особа має зареєстровані у цьому органі ДПС РРО або книги обліку розрахункових операцій, то копію посвідчення подавати не потрібно;
- документи, що підтверджують купівлю або безоплатне отримання РРО у власність, інші документи, які підтверджують право власності або користування РРО;
- дозвіл місцевого органу виконавчої влади на розміщення господарської одиниці1 (договори оренди, інші документи, які підтверджують право власності або користування приміщенням, де розміщена господарська одиниця). Для реєстрації резервного РРО потрібно подати зазначені документи на кожне приміщення, де розміщена господарська одиниця і де буде використовуватися РРО;
- для юридичних та фізичних осіб, які надають послуги з перевезення пасажирів і вантажу, необхідно подати ліцензію на право здійснення зазначеного виду діяльності;
- у разі реєстрації РРО, який раніше вже був зареєстрований іншою юридичною або фізичною особою, - довідку про скасування реєстрації.
Оригінали документів повертаються особі, яка реєструє РРО, а копії залишаються в органі ДПС.
Порядок оформлення довідки про резервування фіскального номера реєстратора розрахункових операцій див. нижче.
Протягом п’яти робочих днів з моменту отримання довідки про резервування фіскального номера РРО юридична або фізична особа зобов’язана забезпечити переведення РРО у фіскальний режим роботи, занесення фіскального номера РРО у фіскальну пам’ять, опломбування РРО в центрі сервісного обслуговування (органах податкової інспекції), а також подання довідки (акта) про опломбування РРО та її засвідчену копію в ДПС за місцем реєстрації РРО. Під час оформлення довідки про опломбування РРО заповнюються всі її реквізити, крім даних про розпломбування РРО. У разі невиконання або невчасного виконання дій, передбачених цим пунктом, довідка про резервування фіскального номера РРО вважається недійсною.
З процесом опломбування пов’язано кілька проблем. Наприклад, засоби контролю, якими повинні бути опломбовані РРО, лише недавно затверджені й будуть використовуватися, згідно з Листом №9162, з 1 серпня 2001 р. Що ж робити до зазначеної дати? З цього приводу ДПАУ видала Лист №8631, згідно з яким у зв’язку з тим, що сервісні центри обслуговування РРО не забезпечені засобами контролю, опломбування реєстраторів вони повинні здійснювати за схемою, зазначеною в Положенні №660. При цьому необхідно врахувати, що Положення, відповідно до п. 6 Наказу №614, недійсне з дня набрання чинності цим Наказом. У цьому ж листі ДПАУ також сказано: керуватися Положенням №614 у частині опломбування РРО необхідно тільки починаючи з дати введення засобів контролю (01.08.2001 р.).
Тобто до 1 серпня 2001 р. РРО реєструватимуть і пломбуватимуть, як і раніше, в податкових інспекціях, при цьому вони повинні видати акт про опломбування. Отже, довідка про опломбування до вказаної дати сервісними центрами 1 не видаватиметься. Після дати введення засобів контролю всі підприємства зобов’язані протягом двох місяців переопломбувати РРО, що є в експлуатації, тобто протягом серпня-вересня.
Після вказаної дати РРО опломбовуватимуть у центрі сервісного обслуговування перед реєстрацією РРО, після ремонту РРО або за рішенням органу ДПС.
Перед опломбуванням РРО необхідно перевірити його конструкцію і програмне забезпечення на відповідність модифікації, включеній до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій, а також перевірити переведення РРО у фіскальний режим роботи. За позитивних результатів перевірки РРО опломбовується, про що складається довідка (акт) про опломбування реєстратора розрахункових операцій, яка видається юридичній або фізичній особі (див. нижче).
Оскільки нині опломбування РРО, як уже згадувалося, здійснюється податковими інспекціями, то наведемо приклад заповнення акта про опломбування.
Опломбування корпусу РРО здійснюється шляхом встановлення двох засобів контролю у місцях стику корпусу РРО з верхньою кришкою спереду й ззаду таким чином, щоб унеможливити доступ до фіскального блока РРО без пошкодження засобу контролю.
СПД повинен забезпечити зберігання довідки (акта) про опломбування РРО або її копії на місці проведення розрахунків.
Копію кожної довідки (акта) про опломбування реєстратора розрахункових операцій юридична або фізична особа повинна подати до органу ДПС за місцем обліку РРО не пізніше настання найближчого терміну подання звітності, пов’язаної із застосуванням РРО або використанням розрахункових книжок.
Порушення засобу контролю на РРО, виявлення факту опломбування РРО підробленим засобом контролю або таким, номер якого не збігається з номером, вказаним у довідці про опломбування, а також застосування несправного РРО є підставою для прийняття органом ДПС рішення про необхідність перевірки на відповідність конструкції або програмного забезпечення РРО модифікації, включеній до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій, за допомогою верифікатора. При позитивних результатах перевірки РРО опломбовується за встановленим порядком.
Після отримання належно оформленої довідки про опломбування РРО посадова особа органу ДПС здійснює запис у відповідному розділі Книги реєстраторів розрахункових операцій і виписує реєстраційне посвідчення у двох примірниках; один примірник посвідчення передається юридичній або фізичній особі, другий - залишається в органі ДПС. Номер посвідчення повинен збігатися з фіскальним номером РРО.
Під час реєстрації резервного РРО в правому верхньому кутку реєстраційного посвідчення робиться напис "Резервний", у першому рядку відповідної таблиці в посвідченні вказуються назва й адреса господарської одиниці, де зберігатиметься резервний РРО, а в інших рядках - назви й адреси всіх господарських одиниць, де він використовуватиметься.
Порядок оформлення реєстраційного посвідчення див. нижче.
РРО береться на облік в органі ДПС за місцезнаходженням господарської одиниці за подання юридичною або фізичною особою реєстраційного посвідчення на РРО. Посадова особа органу ДПС здійснює запис у відповідному розділі Книги реєстраторів розрахункових операцій, а також робить позначку в реєстраційному посвідченні.
Власник РРО може застосовувати РРО тільки в тій господарській одиниці, назва й адреса якої зазначені в отриманому посвідченні, і в сфері застосування, визначеній Державним реєстром РРО.
Для перереєстрації РРО з метою використання його в іншій господарській одиниці юридична або фізична особа подає до органу ДПС за місцем реєстрації РРО заяву довільної форми, в якій вказана сфера застосування РРО, реєстраційне посвідчення з позначкою, за потреби, про зняття РРО з обліку, а також документи, такі як при реєстрації. Посадова особа органу ДПС вилучає реєстраційне посвідчення, вносить зміни у відповідний запис у Книзі реєстраторів розрахункових операцій і виписує нове реєстраційне посвідчення з таким самим номером. У разі використання РРО на території іншої адміністративно-територіальної одиниці його необхідно до початку використання взяти на облік в органі ДПС за місцем здійснення підприємницької діяльності.
При отриманні реєстраційного посвідчення СПД повинен забезпечити зберігання його або його копії на місці проведення розрахунків.
У разі прийняття органом ДПС рішення про відмову в реєстрації РРО необхідно повідомити про це юридичній або фізичній особі не пізніше двох робочих днів з моменту подання нею необхідних документів. Підставою для відмови в реєстрації може бути відсутність модифікації РРО в Державному реєстрі реєстраторів розрахункових операцій або її невідповідність сфері застосування, вказаній у заяві юридичною або фізичною особою, закінчення терміну служби РРО або невиконання вимог щодо подання необхідних документів.
Відповідальність осіб, які використовують РРО
Керівники підприємств, де використовуються РРО, повинні пам’ятати, що, відповідно до ст. 1551 Кодексу України про адміністративні правопорушення, встановлено такі адміністративні стягнення: проведення розрахунків зі споживачами працівниками підприємств торгівлі, громадського харчування та сфери послуг і громадянами - суб’єктами підприємницької діяльності з використанням незареєстрованого належним чином РРО, із застосуванням несправного РРО або з порушенням встановленого порядку застосування РРО - тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб у розмірі 170,00 грн і на громадян - суб’єктів підприємницької діяльності в розмірі 51,00 грн; дії, передбачені цією статтею, здійснені особою, яка протягом року вже була оштрафована за такі ж порушення, - тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб у розмірі 340,00 грн і на громадян - суб’єктів підприємницької діяльності в розмірі 102,00 грн.
ДОВІДКА Про резервування фіскального номера реєстратора розрахункових операцій
Довідка
Про опломбування реєстратора розрахункових операцій
Акт
Про опломбування (розпломбування) електронного контрольно-касового апарата
Реєстраційне посвідчення
Підготував Олег ЗГУРСЬКИЙ, бухгалтер-експерт київської редакції "ДК"
Матеріал підготовлений за сприяння центру сервісного обслуговування ТОВ "ОРІЄНТИР"
Купівля реєстратора розрахункових операцій
Отже, юридична або фізична особа вирішила придбати РРО. Його майбутньому власнику необхідно знати таке:
- РРО повинен відповідати моделі, модифікації, класифікаційній групі, що зазначені в Державному реєстрі електронних контрольно-касових апаратів і комп’ютерних систем (далі - реєстр);
- РРО поставлений генеральним постачальником, зазначеним у реєстрі;
- РРО виготовлений зазначеним виробником у певній країні;
- РРО відповідає сфері застосування, зазначеній у реєстрі.
Примітки:
1 Господарська одиниця - це стаціонарний або пересувний об’єкт, у т. ч. транспортний засіб, де реалізуються товари, надаються послуги і здійснюються розрахункові операції.
2 Центрам сервісного обслуговування необхідно знати: згідно з листом ДПАУ №9085, виготовляти й розповсюджувати засоби контролю буде лише одне підприємство - "Експертно-технічний центр "Професіонал".
Законодавча база
1.Закон про РРО. - Закон України від 06.07.95 р. №265/95-ВР "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг".
2. Кодекс України про адміністративні правопорушення.
3.Постанова №1336. - Постанова КМУ від 23.08.2000 р. №1336 "Про забезпечення реалізації статті 10 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг".
4.Порядок №614. - Порядок реєстрації, опломбування і застосування реєстраторів розрахункових операцій за товари (послуги), затверджений наказом Державної податкової адміністрації України від 01.12.2000 р. №614 і зареєстрований у Мін’юсті України 05.02.2001 р. за №107/5298.
5. Державний реєстр електронних контрольно-касових апаратів і комп’ютерних систем, затверджений Державною комісією з питань запровадження електронних систем і засобів контролю та управління товарним і грошовим обігом при КМУ від 30.11.99 р.
6. Положення №614. - Положення про форму і зміст розрахункових документів, затверджене наказом Державної податкової адміністрації України від 01.12.2000 р. №614 і зареєстроване в Міністерстві юстиції України 05.02.2001 р. за №105/5296.
7. Перелік №24. - Перелік окремих форм діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, специфіка яких дозволяє здійснювати розрахунки із споживачами без застосування електронних контрольно-касових апаратів з використанням товарно-касових книг, затверджений наказом Мінекономіки від 12.03.98 р. №24 (в редакції наказу від 07.10.98 р. №130) і зареєстрований у Мін’юсті України 21.10.98 р. за №676/3116.
8. Наказ Держкомзв’язку. - Перелік товарів і послуг, при реалізації яких дозволяється здійснювати розрахункові операції без застосування реєстраторів розрахункових операцій з використанням розрахункових книжок і книг обліку розрахункових операцій відділеннями і пунктами поштового зв’язку в селах, затверджений наказом Держкомзв’язку й інформатизації України від 19.03.2001 р. №46 і зареєстрований у Мін’юсті України 10.04.2001 р. за №323/5514.
9.Положення №660. - Положення про порядок реєстрації та застосування електронних контрольно-касових апаратів при розрахунках готівкою у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, затверджене наказом ДПАУ від 18.09.97 р. №343 (в редакції наказу ДПАУ від 31.12.98 р. №660) і зареєстроване в Мін’юсті України 02.03.99 р. за №131/3424.
10.Лист №8631. - Лист ДПАУ від 27.06.2001 р. №8631/7/23-3117 "Про введення норм наказу ДПА України від 01.12.2000 р. №614".
11.Наказ №614. - Наказ ДПАУ від 01.12.2000 р. №614 "Про затвердження нормативно-правових актів до Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (зареєстрований у Мін’юсті України 05.02.2001 р. за №105/5296).
12. Лист №9085. - Лист ДПАУ від 09.07.2001 р. №9085/7/23-3117 "Про розповсюдження засобів контролю для РРО".
13. Лист №9162. - Лист ДПАУ від 10.07.2001 р. №9162/7/23-3117 "Про введення засобів контролю".
Безготівкові розрахунки Бухгалтерський облік Розрахунки векселями Розрахунки за допомогою векселів - одна з найскладніших форм розрахунків, адже вона вимагає знання досить великого за обсягом вексельного законодавства й вільного володіння термінами, що вживаються при таких розрахунках....
Каса і касові операції № 24 (11.6.2001) :: Каса і касові операції Касова книга і звіт касира при використанні технічних засобів На підприємствах, за умови забезпечення повного збереження касових документів, касову книгу можна вести в електронному вигляді, з використанням комп’ютерних засобів....
