Логін: Пароль: Допомога :: реєстрація :: забув пароль :: персональнi данi :: правила  

 : розширений
 : по класифікатору
 : документів


повідомлення
короткий зміст


Информер УФС (http://ufs.com.ua/)



Діловий тижневик
"КОНТРАКТИ"


№45/2008

Тема номера:
Гривня в тумані :: Як правильно скорочувати персонал :: Де ще дають кредити...


Рейтинги "ГВАРДІЯ"

"Гвардия 500"
Рейтинг самых богатых компаний Украины

Школа бухгалтера № 5 (13.3.2006)
Податковий облік

Виїзна торгівля

Наша комерція і без того як хвора дівиця, яку не повинно лякати або строгістю приводити в сум, але підбадьорювати ласкою.

Петр I

Виїзна роздрібна торгівля за допомогою засобів пересувної мережі

Визначення термінів

До виїзної торгівлі багато фахівців відносять такі види роздрібної торгівлі, як торгівля, здійснювана через пункти некапітальної забудови (кіоски, ларьки, ларі, палатки, павільйони для сезонного продажу товарів, торговельні автомати); торгівля у вигляді продажу товарів вдома (на замовлення) й ін. І дійсно, ці види торгівлі можна назвати виїзними.

Але за певних обставин. Наприклад, якщо для підвищення обсягів реалізації товарів, які продаються в магазинах суб’єкта підприємницької діяльності (будь-то юр­особа або фізособа, далі — СПД), останнім додатково встановлюються на певний час палатки поза межами торговельного залу таких магазинів, то це і є виїзна торгівля. Якщо ж СПД реалізує товар тільки через свої кіоски, то таку торгівлю назвати виїзною ніяк не можна. Те ж саме можна сказати і про продаж товарів вдома (під замовлення).

З погляду місця продажу товарів таку торгівлю можна віднести до виїзної, але тільки тоді, коли зазначений товар доставляється продавцем покупцю особисто. Якщо ж замовлений товар доставляється покупцю поштою, то про який виїзд продавця з метою продажу товару може йти мова? Крім того, покупець може документально оформити замовлення товару в офісі (магазині, складі) продавця.

В такому випадку при одержанні товару вдома покупець може лише підтвердити прийняття раніше замовленого товару (підписавши, наприклад, накладну). Інакше кажучи, в наведеному нами випадку торгівля під замовлення продавцем не здійснюється поза межами торговельного приміщення і, таким чином, не може вважатися виїзною.

Так на практиці під терміном виїзна (виносна) торгівля прийнято вважати саме роздрібну торгівлю, що здійснюється за допомогою засобів пересувної мережі. До таких засобів відповідно до п. 7 Постанови КМУ № 108 і п. 3 Наказу МЗЕЗторгу № 369 відносяться автомагазини, авторозвозки, автоцистерни, крамниці-автопричепи, візки, спеціальне технологічне обладнання (наприклад, низькотемпературні лотки-прилавки), розноски, лотки, столики й інші засоби пересувної мережі.

Хочеться зазначити, що термін «пересувна мережа» і припускає виїзд (винос) з метою здійснення торгівлі. Причому незалежно від того, чи є виїзна торгівля наслідком розширення ринку збуту (підвищенням рівня продажу й ін.) або ж це основний вид діяльності СПД1.

Загальні правила торгівлі за допомогою засобів пересувної мережі

Зважаючи на те, що торгівля товарами за допомогою засобів пересувної мережі — це дрібнороздрібна торгівля, СПД, що здійснює її, необхідно керуватися в своїй роботі загальними правилами, затвердженими Наказом МЗЕЗторгу № 369. Для СПД в першу чергу важливо знати, якими товарами не дозволено і якими дозволено торгувати відповідно до вимог Наказу МЗЕЗторгу № 369. Крім того, СПД, що здійснює виїзну торгівлю, не має право продавати товар, якщо на нього відсутні супровідні документи (наприклад, товарно-транспортна накладна, прибутково-видаткова накладна, товарний чек) і документи, які підтверджують належну його якість і безпеку (наприклад, сертифікат якості). При використанні засобів пересувної мережі для здійснення роздрібної торгівлі необхідно дотримуватися санітарних норм температурних режимів для зберігання продовольчих товарів і правил продажу таких товарів, установлених Наказом Мінекономіки № 185, а також правил продажу непродовольчих товарів, установлених Наказом Мінекономіки № 98.

Зазначимо також, що якщо СПД здійснює виїзну (виносну) торгівлю продовольчими товарами за допомогою таких засобів, як лотки, столики, кошики та неспеціалізований транспорт, то зазначені товари повинні бути розфасовані або впаковані. Це вимога не стосується картоплі, овочів, фруктів, плодів, ягід, баштанних культур в період сезонного продажу, а також морозива і квітів.

Правила розміщення засобів пересувної мережі

Із зазначеного в п. 16 Наказу МЗЕЗторгу № 369 виходить, що розміщати засоби пересувної мережі, з яких буде здійснюватися виїзна дрібнороздрібна торгівля, можна тільки з письмового дозволу органів місцевого самоврядування. При цьому таке розміщення необхідно погоджувати і з органами санітарно-епідеміологічного нагляду, пожежної охорони, ДАІ й архітектури.

Кілька слів про одержання дозволу. Відповідно до ст. 17 Декрету КМУ № 56-93, за оформлення і видачу дозволу на розміщення об’єктів торгівлі стягується збір. Збір за видачу дозволу на торгівлю стягується залежно від площі торговельного місця, його територіаль­ного розміщення і виду продукції, як з юросіб, так і фіз­осіб, які реалізують товари. Розмір збору не повинен перевищувати: 20 н.м.д.г. (340 грн.) — для суб’єктів, що постійно здійснюють торгівлю; 1 н.м.д.г. (17 грн.) на день — для суб’єктів, що здійснюють одноразову торгівлю. Збір стягується організаціями, уповноваженими на це органами місцевого самоврядування2. Зазначений збір мають право не сплачувати, зокрема, СПД - платники єдиного податку3; юрособи (фіз­особи), засоби пересувної мережі яких розміщені на території ринку, і за умови, що ними сплачується ринковий збір.

Сума збору за видачу дозволу на розміщення об’єктів торгівлі (так само, як і ринкового збору), сплаченого платниками податку на прибуток, відноситься до складу їхніх валових витрат (на підставі пп. 5.2.5 ст. 5 Закону № 283) і відображається в додатку Р1 до рядка 04.6

Декларації з податку на прибуток. Нарахування суми зборів в бухобліку відповідно до вимог Інструкції МФУ № 291 доцільно відображати проводкою Дт 92 «Адміністративні витрати» Кт 642 «Розрахунки по обов’язкових платежах».

Основні вимоги до організації пункту виїзної торгівлі

Наказом МЗЕЗторгу № 369 визначені вимоги до організації пункту виїзної (виносної) торгівлі. Розглянемо основні з них. Так, на робочому місці продавця СПД - юрособи, що організував виїзну (виносну) торгівлю, повинна встановлюватися табличка, де вказується назва, місце розташування і телефон такого СПД, а також прізвище, ім’я, по батькові його продавця. Схожу табличку повинен мати на робочому місці й СПД - фізособа, що здійснює виїзну (виносну) торгівлю. В табличці СПД - фізособи вказується його адреса, номер свідоцтва про держреєс­трацію і назва органу, який цю реєстрацію здійснив. Якщо виїзна роздрібна торгівля здійснюється за допомогою автомагазинів, автокафе, автоцистерн, автопричепів, то на кузовах цих засобів пересувної мережі повинен бути нанесений фарбами чіткий напис про: найменування СПД, його адресу, номер точки пересувної мережі та номер телефону СПД.

СПД, що здійснює виїзну (виносну) торгівлю за допомогою засобів пересувної мережі, необхідно врахувати кілька важливих вимог Наказу МЗЕЗторгу № 369, а саме:

1. Асортиментний перелік реалізованих продовольчих товарів у пункті виїзної (виносної) торгівлі має погоджуватися з державним органом санітарно-епідеміологічної служби.

2. В одному пункті виїзної (виносної) торгівлі можна одночасно продавати і продовольчі, і непродовольчі товари тільки за умови, що ці товари розташовані окремо друг від друга (наприклад, за принципом товарного сусідства), а продовольчі товари розфасовані та мають герметичну (неушкоджену) упаковку.

3. На всі товари мають бути виписані цінники (де, зокрема, вказується ціна за одиницю (кг, шт., м й ін.) реалізованої продукції).

Пункти виїзної торгівлі повинні бути забезпечені відповідним інвентарем й обладнанням (наприклад, мати справні засоби виміру, а у випадку продажу продовольчих товарів, які швидко псуються, — холодильне обладнання). Зазначимо, що вищенаведені вимоги до організації пункту виїзної торгівлі не є вичерпними і залежать від конкретного виду реалізованої продукції.

1 Варто сказати і про те, що цей вид торгівлі, відповідно до норм Постанови КМУ № 108, не відноситься до сфери торгово-виробничої діяльності, називаної ще «сферою громадського харчування». При цьому в сфері громадського харчування також застосовуються засоби пересувної мережі (наприклад, причепи-кіоски «гриль», установлені повсюдно). Але для них законодавцем установлені трохи інші правила, ніж ті, що розглядаються в цій публікації.

2 Варто сказати про те, що засоби пересувної мережі (у т.ч. лотки, низькотемпературні прилавки, автопричепи) віднесені Наказом № 227 до «пересувної малої архітектурної форми». З вимог Наказу № 227 виходить, що СПД, який хоче займатися виїзною торгівлею і має документ, що засвідчує його право на земельну площу, повинен одержати від органів містобудування та архітектури «Дозвіл на розміщення малої архітектурної форми».

3 Відповідно до ст. 6 Указа № 746/99.

Нормативна база

1. Закон № 283 – Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств», у редакції від 22.05.1997 р. № 283/97-ВР.

2. Закон № 481 - Закон України «Про державне регулювання виробництва й обороту спирту етилових, коньячних і плодового, алкогольних напоїв і тютюнових виробів» від 19.12.1995 р. № 481-1995.

3. Указ № 746/99 - Указ Президента України «Про спрощену систему оподатковування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва», в редакції Указу від 28.06.1999 р. № 746/99.

4. Декрет КМУ № 56-93 - Декрет КМУ «Про місцеві податки і збори» від 20.05.1993 р. № 56-93.

5. Постанова КМУ № 108 - Постанова КМУ від 08.02.1995 р. № 108 «Про Порядок здійснення торговельної діяльності і правила торговельного обслуговування населення».

6. Постанова КМУ № 854 - Постанова КМУ №854 від 30.07.1996 р. № 854 «Про затвердження правил роздрібної торгівлі алкогольними напоями».

7. Наказ Мінекономіки № 98 - Наказ Мінекономіки № 98 від 11.03.2004 р. «Про затвердження Правил роздрібної торгівлі непродовольчими товарами».

8. Наказ Мінекономіки № 185 - Наказ Мінекономіки № 185 від 11.07.2003 р. «Про затвердження Правил роздрібної торгівлі продовольчими товарами».

9. Наказ МЗЕЗторгу № 369 - Наказ МЗЕЗторгу № 369 від 08.07.1996 р. «Про затвердження Правил роботи дрібнороздрібної торговельної мережі».

10. Наказ № 227 - Наказ Госкомстроительства, архітектури й житлової політики України від 13.10.2000 р. № 227 «Про затвердження типових правил розміщення малих архітектурних форм для здійснення підприємницької діяль­ності».

11. Інструкція МФУ № 291 - Наказ МФУ від 30.11.1999 р. № 291 «Про затвердження Плану рахунків бухгалтерського обліку й Інструкції про його використання».

Далі буде

Євгеній Губа, ТОВ Аудиторська фірма «Інсайт»

версія для друкувідправити поштоюнаписати редактору


Наступна стаття:  На початок статті 



Відрядні витрати в податковому обліку Частковий перегляд статті (тільки початок)
Податковий облік
Продовження. Початок див. у «ШБ» № 17, 18, 19, 20, 21, 22, 23/2005 р., № 1, 2, 3, 4/2006 р. Тільки святі люди можуть нічого не брати із собою в дорогу. Простому смертному це рідко вдається. А ділову людину і зовсім не можна уявити без багажу, особливо....

В рубриці: 


Відпускні в Податковому обліку Частковий перегляд статті (тільки початок)
№ 24 (16.6.2008) :: Податковий облік
Відпустка може бути різною: щорічною, додатковою, соціальною, оплачуваною чи ні. Як її надати, ви вже знаєте. Тепер розглянемо, як розрахувати з відпускних податки....

Інтернет-магазин Частковий перегляд статті (тільки початок)
№ 22 (2.6.2008) :: Податковий облік
У минулому номері ми розглянули загальні вимоги до дистанційної торгівлі та один з її видів, а саме торгівлю за каталогами. У цій публікації розглянемо «удосконалений» метод торгівлі на відстані — торгівлю через Інтернет-магазин....

0.306145