Є, звичайно, індивідууми, які живуть за принципом «нам хліба не треба, роботи давай», але таких трудоголіків небагато. В основній своїй масі людина ледача і якщо було б можливо, то вона відпочивала б всі сім днів на тиждень. І тільки надзвичайні обставини і подвійна оплата можуть змусити її працювати в свята або вихідні дні, та і то не всі і не завжди.
Оплата за понаднормову роботу
Порядок оплати понаднормових робіт розглянемо на прикладі, умови якого дані в «ШБ» № 5 на стор. 14-16. Нагадаємо тільки умови даного прикладу, необхідні нам для розрахунку оплати за понаднормову роботу.
ПРИклад 1
У зв’язку з аварією тепломережі в приміщенні виробничого цеху ТОВ «Побутелектроприлад» (далі — підприємство) 15 лютого 2006 р. були в екстреному порядку проведені роботи з її усунення. До здійснення цих робіт були притягнуті наступні працівники підприємства, які відпрацювали надурочно:
1) Коробов С.Д. (слюсар-сантехник 4-го розряду). Встановлена погодинна оплата праці. Годинна тарифна ставка (далі — ГТС) визначена в сумі 2,70 грн. Надурочно відпрацював 4,0 години;
2) Савельєв Т. Р. (газоелектрозварювальник 4-го розряду). Установлена бригадно-відрядна система оплата праці. Працює в складі будівельно-ремонтної бригади. Відпрацював на ліквідації аварії 4,0 години з них надурочно одну годину. За виконані роботи при ліквідації аварії Савельєву Т.Р. оформлений наряд на суму 42,00 грн.;
3) Оноприєнко П.І. (водопровідник 2-го розряду). Установлена погодинна оплата праці. ГТС визначена в сумі 2,10 грн. Надурочно відпрацював 4,0 години.
Відповідно до вимог ст. 106 КЗпП оплата понаднормових робіт працівникам, що здійснюється в подвійному розмірі від установленої для них ГТС. Отже, оплата понаднормових робіт Коробова С.Д. й Оноприєнко П.І. буде наступною:
1) оплата за понаднормову роботу Коробова С.Д. — 21,60 грн. (2,70 грн. х 2 х 4,0 години);
2) оплата понаднормової роботи Оноприєнко П.І. — 16,80 грн. (2,10 грн. х 2 х 4,0 години).
Савельєв Т.Р. є відрядником і йому оплата понаднормових робіт здійснюється інакше ніж тим, хто працює на погодинній оплаті праці. Відповідно до вимоги тієї самої ст. 106 КЗпП відрядникам здійснюється доплата в розмірі 100% ГТС робочого, що працює на погодинній оплаті праці, відповідного розряду за кожну годину, відпрацьовану надурочно. Оскільки ГТС працівника, що працює погодинно, 4-го розряду визначений у сумі 2,70 грн., то сума доплати1 за годину, відпрацьовану надурочно на ліквідації аварії 15 лютого 2006 р. Савельєву Т.Р. дорівнює 2,70 грн. (2,70 грн. х 1,0 годину).
Оплата за роботу у святкові та неробочі дні
У першу чергу необхідно визначити, про які святкові та неробочі дні йде мова. Нагадаємо, що відповідно до статті 45 Конституції всі працюючі мають право на відпочинок, який може бути наданий чотирьох видів:
1) дні щотижневого відпочинку2;
2) дні відпочинку в святкові та неробочі дні;
3) дні оплачуваної відпустки3;
4) скорочення робочого дня4.
1 Саме доплати, оскільки оплата за роботи, виконані надурочно, здійснюється відрядно. У цьому випадку за нарядом у сумі 10,50 грн. (42,00 грн. / 4,0 години роботи х 1,0 година понаднормової роботи).
2 Не обов’язково такими днями повинні бути неділя і/або субота. При змінному графіку роботи це може бути будь-який день тижня, але обов’язково такий день або два дні відпочинку повинні надаватися щотижня.
3 Мінімальна тривалість оплачуваної відпустки визначається за законодавством.
4 Для окремих категорій професій і виробництв.
Нас у цьому випадку цікавить другий пункт наведеного переліку. Святкові та неробочі дні визначаються за законодавством і надаються всім працюючим громадянам без винятку. Законодавством, що визначає конкретні святкові та неробочі, дні є КЗпП, в 73 статті якого зазначені всі святкові та неробочі дні року:
1 січня — Новий рік
8 березня — Міжнародний жіночий день
1 й 2 травня — День міжнародної солідарності трудящих
9 травня — День Перемоги
28 червня — День Конституції України
24 серпня — День незалежності України.
Робота також не здійснюється в дні релігійних свят:
7 січня — Різдво Христове
один день (неділя) — Великдень
один день (неділя) — Трійця.
Працюючим громадянам України, які не сповідають
православ’я, а сповідають іншу релігію (що відноситься до інших зареєстрованих в Україні конфесій), надаються інші три дні на рік для святкування їхніх великих релігійних свят. Визначення того, які це релігійні свята і в які дні вони святкуються, у цьому випадку здійснюється за пропозиціями релігійних громад відповідних конфесій. Підприємства зобов’язані надати такі три дні відпочинку працівнику, який сповідає іншу (не православну) релігію, замість трьох днів православних релігійних свят (7 січня, дня Великодня і Трійці).
Якщо зазначені святкові та неробочі дні є вихідними днями відповідно до вимоги Конституції, то про яку роботу й оплату за роботу у святкові та неробочі дні йде мова? Справа в тому, що відповідно до вимоги ст. 71 КЗпП за певних обставин все-таки дозволяється залучати до роботи у святкові та неробочі дні, а також у дні відпочинку1, працівників підприємства, а саме:
1) для відвернення або ліквідації наслідків стихійного лиха, епідемій, епізоотій, виробничих аварій і негайного усунення їх наслідків;
2) для відвернення нещасних випадків, які ставлять або можуть поставити під загрозу життя чи нормальні життєві умови людей, загибелі або псування майна;
3) для виконання невідкладних, наперед не передбачених робіт, від негайного виконання яких залежить у дальшому нормальна робота підприємства, установи, організації в цілому або їх окремих підрозділів;
4) для виконання невідкладних вантажно-розвантажувальних робіт з метою запобігання або усунення простою рухомого складу чи скупчення вантажів у пунктах відправлення і призначення.
Крім цього, немає і не може бути неробочих днів у працівників певних професій, наприклад, лікарів, пожежників, металургів тощо. Тому відповідно до ст. 73 допускаються у святкові та неробочі дні роботи, зупинка яких неможлива за виробничо-технічних умов і роботи, пов’язані з необхідністю обслуговування населення.
Залучення до робіт у святкові та неробочі дні здійснюється тільки за розпорядженням керівника підприємства.
Оплата за роботу у святкові та неробочі дні здійснюється відповідно до вимог ст. 107 КЗпП у подвійному розмірі:
1) відрядникам - за подвійними відрядними розцінками;
2) працівникам, праця яких оплачується за годинними або денними ставками, - у розмірі подвійної годинної або денної ставки;
3) працівникам, які одержують місячний оклад, - у розмірі одинарної годинної або денної ставки зверх окладу, якщо робота у святковий і неробочий день провадилася у межах місячної норми робочого часу, і в розмірі подвійної годинної або денної ставки зверх окладу, якщо робота провадилася понад місячну норму.
Замість подвійної оплати, за бажанням працівника, йому може бути наданий інший день відпочинку. У цьому випадку оплата за роботу у святковий або неробочий день здійснюється у звичайному порядку, так само, як і в будь-якийий інший робочий день.
Оплата за роботу вихідного дня
Робота у вихідні дні, так само як і в святкові та неробочі дні, заборонена. Залучення працівників до роботи у вихідні дні допускається тільки за наявності дозволу профспілки і тільки у виняткових випадках (див. вище цитату зі ст. 71 КЗпП). Оплата роботи вихідного дня здійснюється в тому самому порядку і в тих же розмірах, що і при роботі у святковий або неробочий день.
1 Про порядок оплати роботи в дні відпочинку дивися нижче.
ПРИклад 2
Працівники приватної медичної клініки «Айболіт» (далі — клініка) Титаренко С.М., Сафронова Т.І. і Пєтєлькіна А.П. відповідно до наказу керівника клініки відпрацювали 8 березня 2006 р. повниний робочий день (8 годин) з 9.00 до 18.00.
Крім цього, менеджер клініки Віслюков Г.Н. був відряджений до м. Одеса 19 березня 2006 р. терміном на три дні для придбання і доставки медичного обладнання та окремим наказом керівника водій автомобіля «Швидка медична допомога» Колесов Н.Н. відпрацював 26 березня повниний робочий день (8 годин).
Відповідно до умов трудових договорів з переліченими працівниками клініки ним установлена наступна система оплати праці:
1) Титаренко С.М. (лікареві-протезистові) — відрядна система оплати праці. За час роботи 8 березня виготовив один знімний зубний протез (далі — протез). Відрядна розцінка на виготовлення протеза встановлена в сумі 47,30 грн.;
2) Сафроновій Т.І. (хірургу) — погодинна система оплати праці. Відповідно до умов трудового договору встановлена ГТС у сумі 12,40 грн.;
3) Пєтєлькіній А.П. (медсестрі) — погодинна система оплати праці (місячний оклад у розмірі 800,00 грн.).
Крім цього їй установлена надбавка до окладу за наявність наукового ступеня (кандидата медичних наук) у сумі 400,00 грн. на місяць;
4) Віслюкову Г.Н — погодинна оплата праці у вигляді місячного окладу, що дорівнює 1200,00 грн.;
5) Колесову Н.Н. — погодинна оплата праці у вигляді місячного окладу, що дорівнює 600,00 грн.
Графік роботи всіх працівників клініки, крім водіїв автомобілів «Швидка медична допомога» — п’ятиденний робочий тиждень (вихідні субота і неділя) і восьмигодиннийий робочий день із 9.00 до 18.00. Водії автомобілів «Швидка медична допомога» мають «змінний» графік роботи із сумарним визначенням відпрацьованого часу.
За заявою Сафронової Т.І. їй був наданий день відпочинку 13 березня 2006 р. за рахунок відпрацьованого нею дня 8 березня.
Наказом керівника, у зв’язку з виїздом у відрядження вихідного дня, Віслюкову Г.Н. був наданий інший день відпочинку (24 березня).
Інші працівники клініки відпрацювали повністю всі робочі дні березня відповідно до графіка роботи клініки. Водій Колесов Н.Н. відпрацював протягом березня 176 годин.
Відповідно до вимоги законодавства здійснюємо розрахунок суми заробітної плати зазначених працівників за відпрацьовані ними святковий (8 березня) і вихідний (19 березня) день:
Титаренко С.М. — 94,60 грн. (47,30 грн.1 х 1,0 шт.2 х 2,03);
Сафронова Т.І. — 99,20 грн. (12,40 грн.4 х 8,0 часов5 х 1,06).
Колесов Н.Н. — 27,27 грн., оскільки робота вихідного дня здійснювалася в межах місячної норми тривалості робочого часу 176,0 годин (8,0 годин х 22,0 дн.), то оплата за цей відпрацьований день йому здійснюється виходячи зі встановленого окладу (600,00 грн. / 176,0 годин х 8,0 годин).
Перш ніж перейти до розрахунку суми оплати за роботу 8 березня Пєтєлькіної А.П., необхідно з’ясувати три дуже важливих моменти.
Перше. Чи є її робота 8 березня роботою понад установлену місячну норму праці, чи ні? Оскільки в умові прикладу сказано, що всі інші працівники клініки (у тому числі й Пєтєлькіна А.П.) відпрацювали всі визначені за графіком роботи клініки робочі дні і ці дні точно вписуються в місячну норму робочого часу, то з цього можна зробити висновок, що її робота 8 березня була понад установленої норми.
Друге. Як визначається денна або годинна ставка виходячи з місячного окладу? На перший погляд все просто. Достатньо розділити місячний оклад на кількість робітників за графіком роботи даного працівника днів, і ми одержимо денну ставку виходячи з окладу. Але, як відомо, кількість робочих днів у кожному окремому місяці різна, отже, і сума оплати за кожний відпрацьований день (ставка) буде різною. Чи має це принципове значення та чи необхідно при оплаті роботи у святковий і неробочий день розраховувати середню денну ставку виходячи з місячного окладу (так, як це робиться в інших випадках оплати за середнім заробітком)? Ні, такої необхідності немає. Зверніть увагу на те, що в КЗпП не сказано про середню денну ставку. Там сказано про денну або подвійну денну ставку.
Третє. Чи включається до суми місячного окладу для розрахунку денної ставки сума надбавки? Якщо суворо додержуватися букви закону (у цьому випадку — КЗпП), то ні про яку надбавку або доплату, що включається до складу окладу, при розрахунку суми оплати (ставки) за відпрацьований святковий або неробочий день мова не йдеться. Отже, розрахунок здійснюється виходячи тільки з місячного окладу, причому без усяких доплат, надбавок та іншого.
Що стосується Віслюкова Г.Н., то, безумовно, день відрядження вважається робочим удень. Відповідно до Інструкції № 59:
Якщо працівник відбуває у відрядження у вихідний день, то йому після повернення з відрядження в установленому порядку надається інший день відпочинку.
Що і було зроблено відповідно до наказу керівника. А що стосується оплати, то в Інструкції № 59 з цього приводу сказано, що вона здійснюється відповідно до вимог законодавства, отже так, як визначено в КЗпП за роботу вихідного дня (дивися вище).
1 Відрядна розцінка за один виготовлений протез.
2 Кількість виготовлених протезів.
3 Коефіцієнт оплати за роботу у святковий день.
4 ГТС Сафронової Т.І. за одну відпрацьовану годину у звичайний трудовий день.
5 Кількість відпрацьованих 8 березня годин.
6 Коефіцієнт оплати за відпрацьований святковий день. Він дорівнює одиниці, оскільки Сафроновій Т.І. був наданий інший день відпочинку.
7 Кількість робочих днів за графіком роботи клініки.
8 Оскільки Віслюкову Г.Н. був наданий інший день відпочинку, то коефіцієнт оплати за роботу вихідного дня дорівнює одиниці.
Нормативна база
1. Конституція – Конституція України, прийнята на п’ятої сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 р.
2. Інструкція № 5 – Наказ державного комітету статистики України «Про затвердження Інструкції зі статистики заробітної плати» від 13.01.2004 р. № 5.
3. Закон про оплату праці – Закон України «Про оплату праці» від 24.03.95 р. № 108/95-ВР.
4. КЗпП – Кодекс законів про працю України від 10.12.1971 р.
5. План рахунків – Наказ Мінфіну «Про затвердження плану рахунків бухгалтерського обліку та Інструкції про його застосування» від 30.11.1999 р. № 291.
6. Наказ № 253 – Наказ Мінстату «Про затвердження типових форм первинного обліку» від 09.10.1995 р. № 253.
7. Лист № 7881 – Лист Мінпраці та соціальної політики України «Про норму тривалості робочого часу на 2006 рік» від 04.10.2005 р. № 7881/0/14-05/036-15.
8. Інструкція № 59 – Наказ Мінфіну України «Про затвердження Інструкції про службові відрядження в межах України та за рубіж» від 13.03.1998 р. № 59.
Повернення товару з істотним недоліком Податковий облік Продовження. Початок див. у «ШБ» № 5/2006 р. Операції з повернення товару — це як рухатися назад на автомобілі на жвавій автомагістралі. На перший погляд — нічого складного, але кожний необережний рух чреватий важкими наслідками. Повернення товару....
Поступка вимоги — цесія і факторинг № 22 (2.6.2008) :: Бухгалтерський облік У бухгалтерській практиці все частіше зустрічаються договори переведення боргу і відносно нові для вітчизняного законодавства терміни «цесія» і «факторинг». Про те, що це таке і як операції в межах переведення зобов’язань на третю особу відображаються в б...
