Брюква, дыни, простокваша, морс и квас на льду, самовары, щи и каши: все в одном ряду. И спиртного там немало, что ни шаг — буфет. Ну что сказать насчет спиртного — недостатка нет.
«На Перовском на базаре». Из репертуара В. Высоцкого
Виїзна роздрібна торгівля за допомогою засобів пересувної мережі
Як уже стало зрозуміло з попередньої публікації1, виїзну (виносну) роздрібну торгівлю за допомогою засобів пересувної мережі2 здійснюють в основному такі суб’єкти підприємницької діяльності (далі — СПД), як:
1 Див. «ШБ» № 5/2006 стор. 20-21. Нагадаємо, що в попередній публікації ми вказали основні вимоги, які стосуються правил торгівлі за допомогою засобів пересувної мережі, організації пункту виїзної торгівлі та розміщення засобів пересувної мережі.
2 Нагадаємо, що відповідно до вимог п. 7 Постанови КМУ № 108 і п. 3 Наказу МВЕСторгу № 369, до засобів пересувної мережі відносяться: автомагазини, авторозвозки, автоцистерни, лавки-автопричепи, візки, спеціальне технологічне обладнання (наприклад, низькотемпературні лотки-прилавки), розноски, лотки, столики, та інші засоби пересувної мережі.
1) СПД - фізособи;
2) юрособи.
Розглянемо, як зазначеним СПД правильно організувати виїзну роздрібну торгівлю з погляду оподаткування (а для юросіб ще і для цілей ведення бухобліку). Почнемо з фізосіб.
Документальне підтвердження витрат на придбання товару СПД - фізособою
На практиці існує думка, що незалежно від того, як і де отриманий товар, СПД - фізособа має право його продати. Наприклад, це стосується ситуації, коли товар зберігається в СПД - фізособи протягом тривалого часу, а документи на його купівлю або не видавалися продавцем взагалі, або ж були згодом загублені. Або інша ситуація, коли СПД - фізособа купує товар у продавця без накладної на такий товар, а отриманий розрахунковий документ (касовий або товарний чек, розрахункову квитанцію й ін.) викидає.
Тобто ми говоримо зараз про те, що багато СПД - фізосіб не ведуть облік витрат на придбання товару, які підтверджуються відповідними документами. На думку автора, це неправильно з багатьох причин. Яких? Про це мова йтиме нижче.
Перше, що варто сказати із приводу розглянутого питання. СПД - фізособи, що здійснюють виїзну (виносну) роздрібну торгівлю за допомогою засобів пересувної мережі, можуть застосовувати ту систему оподаткування, вимогами якої передбачається ведення відповідного податкового обліку витрат. Наприклад, це так називана «загальна система оподаткування», порядок застосування якої регламентується положеннями розділу IV Декрету КМУ № 13-92 і нормами Інструкції № 12. Не будемо розглядати всі аспекти застосування цієї системи оподаткування СПД - фізособою, а лише відзначимо ті моменти, які стосуються обліку витрат. Так, у ст. 13 Декрету КМУ № 13-92 і ст. 13 Інструкції № 12 зазначено, що загальним оподатковуваним доходом СПД - фізособи, що обрав дану систему оподаткування, вважається сукупний чистий дохід, тобто різниця між валовим доходом (виручкою в грошовій і натуральній формі) і документально підтвердженими витратами, безпосередньо пов’язаними з одержанням такого доходу.
Що означає «документально підтверджені витрати»? В дрібнооптовій торгівлі такими витратами є, наприклад, витрати на придбання товару, що потім буде реалізований за допомогою засобів пересувної мережі. Причому, в додатку № 7 Інструкції № 12 уточнено, що до витрат СПД - фізособи відносяться витрати саме ст. 5 Закону № 283, тобто валові витрати, але тільки в частині підтверджених первинними документами витрачених сум. Інакше кажучи, витрати СПД - фізособи на придбання товару будуть вважатися такими, якщо вони пов’язані з одержанням доходу, є валовими витратами ст. 5 Закону № 283 і фактично понесені, що підтверджено відповідними первинними документами.
Тепер по порядку про ті моменти, які стосуються виїзної торгівлі. Для того щоб одержати доход від роздрібного продажу товарів за допомогою засобів пересувної мережі, цей товар спочатку необхідно одержати. Підтвердженням одержання товарів СПД - фізособою будуть служити, наприклад, такі документи, як прибутково-видаткова накладна на товар, касовий або товарний чек, розрахункова квитанція й ін. Причому, якщо СПД - фізособа купує товар й одержує на нього від продавця накладну, має бути підтверджений ще факт його оплати для цілей виникнення витрат (знову ж документом, що підтверджує факт оплати, може бути касовий чек, квитанція або ж платіжне доручення і виписка банку).
Як бачимо, при використанні цієї системи оподаткування, СПД - фізособа, щоб підтвердити свої витрати, повинен мати відповідні первинні документи на придбаний товар. Правда, якщо в СПД – фізособи таких документів не буде (тобто витрати не будуть підтверджені документально), то його витрати будуть враховані ДПІ за нормами, наведеними в додатку № 6 до Інструкції № 12 (у відсотках до валового доходу (виручки в грошовій і натуральній формі) такого СПД – фізособи).
Наприклад, якщо СПД - фізособа, що обрав загальну систему оподаткування, займається тільки продажем раніше придбаних товарів1 за допомогою засобів пересувної мережі, то він має право віднести до витрат тільки суму, що дорівнює 25% від суми валових доходів. Якщо ж фактичні витрати СПД - фізособи будуть набагато більше (наприклад, тільки витрати, пов’язані з придбанням товару будуть становити 80%), то сам факт одержання кінцевого прибутку ставиться під сумнів через велику суму податку від підприємницької діяльності.
1 Якщо СПД - фізособа займається продажем самостійно виготовленої продукції (товару), то для нього додатком № 6 до Інструкції № 12 установлені інші норми дозволених і не підтверджених документально витрат.
Розглянемо приклад.
ПРИклад 1
СПД - фізособа (що обрав загальну систему оподаткування, далі — СПД) одержав у звітному місяці від здійснення виїзної торгівлі 2400,00 грн. готівкових коштів (валовий доход без ПДВ). Причому проданий товар був придбаний у юрособи (надійшов і оплачений) у цьому ж місяці за 1800,00 грн. (витрати без ПДВ). Інших витрат, пов’язаних з отриманим доходом, у СПД не було.
З огляду на умови прикладу 1, розрахуємо суму податку на доходи СПД, якщо в нього є підтверджуючі документи на товар або якщо таких документів немає. Розрахунок податку на доходи фізосіб здійснюється за формулою:
Сп = ОД х 13% / 100%, де
Сп – сума податку на доходи фізосіб;
ОД – загальний оподатковуваний доход СПД - фізособи у звітному місяці, що дорівнює різниці між валовим доходом (виручкою в грошовій і натуральній формі) і витратами, безпосередньо пов’язаними з одержанням такого доходу. 13% – діюча ставка податку з доходів фізосіб.
Отже, податок на доходи фізосіб у СПД у випадку, якщо його витрати підтверджені документально (у наявності є накладні, касові ордери або інші документи), буде дорівнювати 78,00 грн. ((2400,00 грн. – 1800,00 грн.) х 13% / 100%). Тобто кінцева сума прибутку СПД складе 522,00 грн. (2400,00 грн. – 1800,00 грн. – 78,00 грн.). Якщо ж витрати СПД не будуть підтверджені відповідними документами, то їхня сума для цілей розрахунку податку буде дорівнювати не 1800,00 грн., а тільки 600,00 грн. (2400,00 грн. х 25% (норма витрат, див. вище) / 100%). При цьому податок на доходи фізосіб у СПД складе 234,00 грн. (2400,00 грн. – 600,00 грн.) х 13% / 100%).
А кінцева сума прибутку СПД, з огляду на те, що реально понесено витрати на суму 1800,00 грн, буде дорівнювати 366,00 грн. (2400,00 грн. – 1800,00 грн. – 234,00 грн.). Таким чином, можна зробити висновок, що СПД у випадку непідтвердження своїх витрат недорахується у звітному місяці 156,00 грн. (522,00 грн. – 366,00 грн.). 156,00 грн. — це і є та сума «живих» коштів, які втратить СПД у зв’язку зі сплатою податку, розрахованого з використанням «норм витрат», а не реальних витрат, які понесені для придбання товару. Тому, СПД - фізособі важливо мати первинні документи на товар, що купується, а також документи, які підтверджують оплату такого товару.
Тепер далі. Деякі СПД - фізособи начебто і повинні вести обов’язковий облік своїх витрат відповідно до діючого законодавства, але не зрозуміло, яким чином. Це стосується СПД - фізосіб, що обрали спрощену систему оподаткування зі сплатою єдиного податку.
Порядок застосування цієї системи оподаткування регламентується положеннями Указу № 746/99. З викладеного в п. 4 Указу № 746/99 виходить, що СПД - фізособи зобов’язані вести облік своїх витрат (втім, як і доходів) у книзі, форма якої затверджується ДПАУ. В п. 8 Наказу ДПАУ № 599 сказано про те, що форма Книги обліку доходів і витрат (далі — Книга) для СПД, які сплачують єдиний податок, затверджена додатком № 10 до Інструкції № 12. Причому, в Інструкції № 12 не зазначено, як її заповнювати в цілому, і таким чином, не зрозуміло, що вказувати в графі витрат (графа 3 Книги).
На рахунок цього існує досить багато точок зору, у тому числі наступна: раз немає вимог про обов’язкове ведення первинного обліку витрат і порядку відображення сум витрат у Книзі, такі витрати в цій Книзі вказувати СПД - єдиноподатнику не потрібно.
Фіскальна ж позиція інша. Наприклад, ДПАУ в Листі № 21434/7/17-3117 і Листі № 4000/6/17-3116 веде мову про те, що СПД повинні відображати в Книзі витрати, підтверджені документально. При цьому документально підтвердженими витратами вважаються оплачені витрати поточного звітного періоду, а також попередніх періодів, якщо вони стосуються доходу, отриманого у звітному періоді, та підтверджені відповідними документами.
Таким чином, позиція ДПАУ ясна. У СПД - єдиноподатника, що здійснює виїзну (виносну) торгівлю за допомогою засобів пересувної мережі, мають бути документи на товар і документи, що підтверджують оплату такого товару (прибуткова накладна на товар, касовий або товарний чек, розрахункова квитанція й ін.).
Зазначимо, що ДПАУ керується в частині визначення витрат СПД - єдиноподатника Інструкцією № 12, яка їх взагалі не стосується. Але однаково не можна не враховувати точку зору ДПАУ, адже на сьогоднішній день існує відповідальність за неведення обліку витрат.
Так, у ст. 1641 Кодексу, зокрема, зазначено, що за неведення обліку або неналежне ведення обліку доходів і витрат, для яких законами України встановлена обов’язкова форма обліку, може бути винесене попередження або накладений штраф (у розмірі від трьох до восьми не оподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто від 51,00 грн. до 136,00 грн.). Правда, під великим сумнівом застосування цих штрафних санкцій саме до СПД - єдиноподатника, адже не законами України для нього встановлене обов’язкове ведення Книги обліку доходів і витрат (тобто обов’язкова форма обліку), а Указом № 746/99. А затверджена ця Книга взагалі ДПАУ.
І останнє. Деякі СПД - фізособи не зобов’язані вести обов’язковий облік (у т.ч. первинний) своїх витрат. Це ті СПД, які обрали метод оподаткування доходів від своєї діяльності за «фіксованим розміром податку» і придбали відповідний патент1 (виходячи із зазначеного в Декреті КМУ № 13-92 і п. 14.2 Інструкції № 12).
Як бачимо, вимоги законодавства щодо порядку ведення обліку витрат застосовуються до СПД - фізосіб по-різному, тобто залежно від обраної ними системи оподаткування. Не будемо зараз наводити полеміку з приводу застосування штрафних санкцій за неведення обліку витрат, тому що в податкової своя точка зору, в СПД — своя, а судові рішення приймаються як на користь одних, так і на користь інших. Згадаємо лише один, загальний для всіх СПД, момент, що не залежить від обраної ними системи оподаткування і стосується документального підтвердження витрат на придбання продукції.
Так, відповідно до п. 29 Наказу МВЕСторгу № 369, працівники пунктів дрібнооптової торгівельної мережі повинні обов’язково мати на товари, отримані для продажу, відповідні документи2. До таких документів, зокрема, відносяться й документи на товар, а саме: товарно-транспортні накладні, прибутково-видаткові накладні, приймальні акти, заборні листи й інші документи, де вказується назва, сорт, кількість, ціна й загальна вартість товару. При цьому приймання товарів та їхній продаж забороняється, якщо такі товари надійшли без супровідних документів, до яких відносяться вищевказані нами документи.
Таким чином, СПД - фізособи, які здійснюють виїзну (виносну) торгівлю за допомогою засобів пересувної мережі, незалежно від того, які податки вони сплачують, повинні дотримуватися зазначеного правила щодо наявності документів на товар, тому що цей вид торгівлі і належить до дрібнооптової торгівлі відповідно до вимог Наказу МВЕСторгу № 369.
Що стосується безпосередньо «виносної» роздрібної торгівлі (наприклад, СПД - фізособа купує товар за готівку, за допомогою візка «виносить» його за межі пункту придбання й відразу продає фізособам-покупцям), то зазначене правило про наявність документально підтверджених витрат майже не діє на практиці.
По-перше, тому що такі СПД - фізособи, що займаються «виносною» торгівлею, здебільшого купують товар за готівку, одержують розрахункові документи від продавця (касові чеки або розрахункові квитанції) і не вимагають документів на сам товар (наприклад, прибутково-видаткову накладну). Правда, продавець іноді фізично просто не може видати такі документи на товар (наприклад, якщо СПД - фізособа купує товар (який буде ним надалі реалізований) у роздрібній мережі, де присутній тільки продавець, не уповноважений ці документи видавати).
По-друге, співробітники ДПІ не можуть належним чином перевірити всіх СПД - фізосіб, у тому числі через відсутність загальних даних про пункт продажу таких СПД (сьогодні — тут, а завтра — там) і відповідної нормативної бази.
1 При цьому СПД мають право перебувати на цьому, так називаному, «фіксованому», податку тільки за умови, що вони продають товари і супутні такому продажу послуги на ринку і сплачують ринковий збір.
2 Повний перелік таких документів (у т.ч. копій сертифікатів, гігієнічних висновків, документів, що засвідчують відповідність якості) наведений у п. 29 Наказу МВЕСторгу № 369.
Нормативна база
1. Кодекс - Кодекс України про адміністративні правопорушення.
2. Закон № 283 - Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств», у редакції від 22.05.1997 р. № 283/97-ВР.
3. Указ № 746/99 - Указ Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку і звітності суб’єктів малого підприємництва», у редакції Указу від 28.06.1999 р. № 746/99.
4. Декрет № 13-92 - Декрет КМУ «Про прибутковий податок з громадян» від 26.12.92 р. № 13-92.
5. Наказ ДПАУ № 599 - «Порядок видачі Свідоцтва про сплату єдиного податку», затверджений Наказом ДПАУ від 29.10.99 р. № 599.
6. Інструкція № 12 - «Інструкція про оподаткування доходів фізичних осіб від здійснення підприємницької діяльності», затверджена наказом ГДПІУ від 21.04.93 р. № 12.
7. Наказ МВЕСторгу № 369 - Наказ МВЕСторгу № 369 від 08.07.1996 р. «Про затвердження Правил роботи дрібнооптової торговельної мережі».
8. Лист № 21434 - Лист ДПАУ від 04.11.04 р. № 21434/7/17-3117.
9. Лист № 4000 - Лист ДПАУ від 11.05.05 р. № 4000/6/17-3116.
Відрядні витрати в податковому обліку Податковий облік Продовження. Початок див. у «ШБ» № 17, 18, 19, 20, 21, 22, 23/2005 р., № 1, 2, 3, 4, 5/2006 р. Дорога, особливо далека, завжди непередбачена. Це тільки здається, що ви точно знаєте де, коли і як вона закінчиться і в яку вам це «влетить» копієчку....
Інтернет-магазин № 22 (2.6.2008) :: Податковий облік У минулому номері ми розглянули загальні вимоги до дистанційної торгівлі та один з її видів, а саме торгівлю за каталогами. У цій публікації розглянемо «удосконалений» метод торгівлі на відстані — торгівлю через Інтернет-магазин....
