Логін: Пароль: Допомога :: реєстрація :: забув пароль :: персональнi данi :: правила  

 : розширений
 : по класифікатору
 : документів


повідомлення
короткий зміст


Информер УФС (http://ufs.com.ua/)



Діловий тижневик
"КОНТРАКТИ"


№45/2008

Тема номера:
Гривня в тумані :: Як правильно скорочувати персонал :: Де ще дають кредити...


Рейтинги "ГВАРДІЯ"

"Гвардия 500"
Рейтинг самых богатых компаний Украины

Школа бухгалтера № 7 (10.4.2006)
Бухгалтерський облік

Розрахунки з оплати праці

Продовження. Початок див. у «ШБ» № 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 19, 20, 21, 22, 23/2005 р., № 1, 2, 3, 4, 5, 6/2006 р.

Якщо ви не прогулювали уроки і добре вчилися, то, безумовно, знаєте різницю між послідовним і паралельним, наприклад, підключенням опорів в електричній мережі або здійсненням математичних розрахунків. В бухгалтерському обліку ці знання допоможуть вам уникнути помилок при нарахуванні одночасно декількох доплат. Спасибі школі!

Оплата за роботу в нічний час

Коли ми говорили про порядок оплати надбавок і доплат (дивися № 4/2006 стор.14), то не розглянули приклад оплати за роботу в нічний час. Сьогодні ми виправимо цей недогляд, помічений нашими читачами.

Почнемо з того, що нічним, відповідно до ст. 54 КЗпП, вважається час із 22.00 до 6.00 наступного дня. Тривалість роботи в нічний час повинна бути менше тривалості роботи в денний час на одну годину1. Однак ця вимога може бути зігнорована у випадку, коли вона не може бути дотримана через особливі умови виробництва, а також при змінній роботі при шестиденному робочому тижні. Все це обов’язково має бути відображено в колективному договорі підприємства.

У ст. 55 КЗпП вичначені обмеження із залучення окремих категорій працівників підприємства до нічних робіт. Не дозволяється залучати до нічних робіт жінок, за винятком тих галузей2, де це викликано особливою необхідністю і дозволяється як тимчасовий захід3, а інвалідів можна залучити до нічних робіт тільки з їхньої згоди і якщо це не суперечить їхнім медичним рекомендаціям. Крім цього, відповідно до вимог ст. 55 КЗпП:

Забороняється залучення до роботи в нічний час:

1) вагітних жінок і жінок, що мають дітей віком до трьох років (стаття 176);

2) осіб, молодших вісімнадцяти років (стаття 192);

3) інших категорій працівників, передбачених законодавством.

Порядок оплати роботи в нічний час визначений у ст. 108 КЗпП:

Робота у нічний час (стаття 54) оплачується у підвищеному розмірі, встановлюваному генеральною, галузевою (регіональною) угодами та колективним договором, але не нижче 20 відсотків тарифної ставки (окладу) за кожну годину роботи у нічний час.

У статті 108 КЗпП мова йде про доплату за роботу в нічний час у підвищеному розмірі, установленому генеральною, галузевою (регіональною) угодою і колективним договором, але не говориться конкретно, на скільки підвищеному. В статті 108 КЗпП визначений тільки мінімальний розмір підвищення — 20%, а який він фактично на цей момент?

Вимоги КЗпП можна тільки «поліпшувати»

Відповідно до Додатка 3 «Перелік видів і мінімальних розмірів доплат і надбавок до тарифних ставок, окладів і посадових окладів працівників об’єднань, підприємств і організацій, які мають міжгалузевий характер, для встановлення в галузевих, регіональних угодах і колективних договорах» до Генеральної угоди на 2004-2005 р.р. доплата за роботу в нічний час визначена у розмірі:

… 35 відсотків годинної тарифної ставки (посадового окладу) за кожну годину роботи в цей час.

Відповідно до вимоги цієї Генеральної угоди на 2004-2005 р.р. у колективних договорах підприємств всіх форм власності на даний період (на 2004 та 2005 р.р.) доплата за роботу в нічний час має бути встановлена в розмірі не менше 35% від тарифної ставки або посадового окладу.

Не менше 35%. Отже, вона може бути визначена в колективному договорі якого-небудь конкретного підприємства і в розмірі 50% або 70% і більше.

Необхідно додати, що крім Генеральної угоди є ще Галузеві угоди, які визначають свої вимоги, в тому числі й щодо оплати праці в нічний час. При цьому Галузеві угоди не повинні погіршувати положення працівників у порівнянні з вимогами діючої Генеральної угоди.

Якщо Галузевою угодою відсоток підвищення оплати праці за роботу в нічний час установлений більше, чим передбачений у Генеральній угоді, то колективні договори підприємств даної галузі не повинні погіршувати положення працівників підприємства в порівнянні з вимогами, визначеними в Галузевій угоді. Колективні договори можуть його поліпшити (встановити відсоток доплати за роботу в нічний час вище, чим визначено в Галузевій угоді), але не погіршувати.

У КЗпП і в Генеральній угоді на 2004-2005 р.р. мова йде про тарифну ставку або оклад. Але це оплата погодинна. А як же відрядники? Як здійснюється доплата за роботу в нічний час працівникам, що перебувають на відрядній системі оплати праці?

Зверніть увагу на те, що в наведеній цитаті говориться про оплату за кожну годину роботи в нічний час і нічого не сказано про збільшення відрядних розцінок на виготовлену працівником продукцію, роботи і т.д. (далі — продукцію). З цього виходить, що робітникам-відрядникам оплата за виготовлену в нічний час продукцію здійснюється за встановленими відрядними розцінками без якого-небудь їхнього збільшення. Але крім цього здійснюється доплата за кожну відпрацьовану в нічний час годину в розмірі не менше 20% від годинної тарифної ставки працівника на погодинній системи оплати праці відповідного розряду.

Сформульовано так, що не відразу зрозумієш

Наступне, на що хотілося б звернути увагу бухгалтерів, так це на неточне формулювання, дане в КЗпП і скопійоване в Генеральній угоді на 2004-2005 р.р.

щодо розміру доплати за роботу в нічний час. У КЗпП сказано:

… оплачується у підвищеному розмірі … не нижче 20 відсотків тарифної ставки (окладу) за кожну годину роботи у нічний час.

Виходить, що якщо працівнику встановлений посадовий оклад у сумі 1000,00 грн., то за кожну годину роботи в нічний час йому необхідно доплачувати 200,00 грн. (1000,00 грн. / 100% х 20%). Звичайно ж, це неправильно.

Як має здійснюватися розрахунок суми оплати за роботу в нічний час, розглянемо на прикладі.

1 Ця вимога КЗпП не поширюється на тих працівників, які зайняті на роботах зі шкідливими умовами праці, а також учителів, лікарів й інших категорій працівників, яким уже відповідно до законодавства встановлений скорочений робочий день.

2 Перелік таких галузей повинен затверджуватися КМУ.

3 Це обмеження не поширюється на тих жінок, які працюють на тих підприємствах, на яких трудяться тільки члени однієї родини.


ПРИклад 1

У зв’язку з виробничою необхідністю до нічних робіт (24 березня 2006 р. з 22.00 до 24.00) окремим наказом керівника підприємства були притягнуті:

1) Нестеренко І.Т., установник рекламних плакатів 3-го розряду. Йому встановлена відрядна оплата праці. За встановлення рекламних плакатів площею 1 м2 установлена відрядна розцінка в сумі 20,00 грн., За зняття рекламних плакатів площею 1 м2 установлена відрядна розцінка в сумі 5,00 грн., За час нічної роботи 24 березня Нестеренко зняв рекламних плакатів загальною площею 50 м2 і установив рекламних плакатів загальною площею 20 м2. Годинна тарифна ставка (далі — ГТС)працівника на погодинній системі оплати 3-го розряду визначена в сумі 8,50 грн.

2) Дубцов Н.Г., водій. Йому встановлена погодинна оплата праці. ГТС визначена в сумі 7,10 грн. Графік роботи – з 9.00 до 18.00, перерва на обід – з 13.00 до 14.00, вихідні — субота і неділя.

3) Головко І.Д., диспетчер. Йому встановлена погодинна оплата праці. Місячний посадовий оклад визначений у сумі 1800,00 грн. Установлено місячну надбавку до посадового окладу за розширену зону обслуговування в сумі 400,00 грн. Графік роботи такий самий, як і в Дубцова Н.Г.

Крім перелічених вище працівників, притягнутих до нічної роботи, в цей же час відповідно до визначеного для нього графіку роботи на робочому місці перебував нічний охоронець Остапенко Н.Л.

У жодного з притягнутих до роботи в нічний час працівників (за винятком, певна річ, Остапенко Н.Л.) графік роботи не передбачає роботу в нічний час. Крім цього, Дубцов Н.Г. і Головко І.Д. відпрацювали 24 березня 2006 р. з 22.00 до 24.00 понад визначеної для них норми робочого часу. Тобто відпрацювали на дві години більше, ніж передбачено за нормою тривалості робочого часу і графіком роботи для цих працівників.

Відповідно до колективного договору доплата за роботу в нічний час здійснюється в підвищеному, на 50%, розмірі (150% ПТС або 150% середньочасової заробітної плати працівника на погодинній системі, якому встановлений місячний посадовий оклад (без урахування яких-небудь доплат і надбавок) за кожну годину роботи).

Оплата за роботу в нічний час 24 березня 2006 р. зазначеним вище працівникам буде наступною:

1) Нестеренко І.Т. — 658,50 грн., у тому числі:

а) відрядна оплата за встановлення рекламних плакатів — 400,00 грн. (20,00 грн. х 20 м2);

б) відрядна оплата за зняття рекламних плакатів — 250,00 грн. (5,00 грн. х 50 м2);

в) доплата за роботу в нічний час — 8,50 грн. (8,50 грн. х 50% / 100% х 2,0 години).

2) Дубцову Н.Г. — 35,50 грн., у тому числі:

а) оплата за відпрацьований нічний час виходячи із установленої ГТС — 14,20 грн. (7,10 грн. х 2,0 години);

б) доплата за відпрацьований нічний час виходячи з визначеного в колективному договорі розміру доплати, що дорівнює 50% ГТС — 7,10 грн. (7,10 грн. х 50% / 100% х 2,0 години);

в) збільшення оплати за понаднормову роботу на 100% ГТС1 — 14,20 грн. (7,10 грн. х 2,0 години).

3) Сума оплати за одну годину роботи Головко І.Д. у березні виходячи з установленого йому окладу 1800,00 грн. дорівнює 10,23 грн. (1800,00 грн. / 22,0 дн. / 8,0 годин.). Виходячи з цього:

а) оплата за відпрацьований нічний час виходячи з розрахункової суми оплати за одну годину роботи — 20,46 грн. (10,23 грн. х 2,0 години);

б) доплата за відпрацьований нічний час у розмірі 50% від розрахункової суми оплати за одну годину роботи — 10,23 грн. (10,23 грн. х 50% / 100% х 2,0 години);

в) збільшення оплати за понаднормову роботу в розмірі 100% від розрахункової суми оплати за одну годину роботи — 20,46 грн. (10,23 грн. х 2,0 години).

Разом Головко І.Д. за дві години роботи в нічний час надурочно нараховано 51,15 грн.


Перш ніж приступити до розрахунку суми оплати і доплати за відпрацьований нічний час, необхідно зазначити:

1) у випадку, якщо графік роботи передбачає роботу в нічний час, то до системи оплати праці, як правило, включаються відповідні виплати, здійснювані взамін доплат за роботу в нічний час. Тому таким працівникам (у нашому прикладі це Остапенко Н.Л.) доплата за роботу в нічний час не здійснюється;

2) робота в нічний час може бути в межах установленої тривалості робочого часу, наприклад, коли за відпрацьовані в нічний час години працівнику скорочується денний робочий час. У цьому випадку працівник має право тільки на доплату за роботу в нічний час;

3) робота в нічний час може бути здійснена понад установленої тривалості робочого часу. У цьому випадку в наявності не тільки робота в нічний час, але і (за визначенням, даним в КЗпП) понаднормова робота. Виникає резонне питання, як оплачувати такі години роботи? Чи необхідно здійснювати збільшення обчисленої заробітної плати відповідно до вимог КЗпП і за понаднормову і за нічну роботу одночасно або необхідно вибрати найбільшу суму доплати (у цьому випадку це буде збільшення заробітної плати за час понаднормової роботи) і здійснити збільшення нарахувань заробітної плати тільки на неї.

Оскільки ми не маємо права позбавляти працівника передбачених у КЗпП доплат і збільшень заробітної плати за понаднормову роботу і роботу в нічний час, то здійснюється і доплата і збільшення заробітної плати. Причому розрахунок доплати і збільшення заробітної плати здійснюється не послідовно, а паралельно (дивися в прикладі 1 розрахунок суми заробітної плати за відпрацьовані надурочно в нічний час дві години роботи Дубцовим Н.Г. і Головко І.Д.).

Як зазначалося вище, при здійсненні оплати за роботу в нічний час працівникам, яким установлений посадовий оклад, спочатку необхідно визначити розмір оплати за одну годину роботи виходячи із суми встановленого окладу і тільки після цього отриману суму можна брати для розрахунку доплати за одну годину роботи в нічний час, збільшуючи її на відсоток доплати за роботу в нічний час.

Визначення суми оплати за одну відпрацьовану працівником годину виходячи з установленого

йому окладу здійснюється шляхом розподілу суми місячного посадового окладу, без яких-небудь доплат або надбавок2, на кількість годин роботи в одному робочому дні3 і на кількість робочих днів у поточному місяці (місяці, коли здійснювалася робота в нічний час і здійснюється доплата за таку роботу) відповідно до графіка роботи даного працівника.

Оскільки кількість робочих днів (годин) у місяці – величина непостійна, і сума окладу не залежить від їхньої кількості, то по кожному місяці необхідно окремо визначати суму оплати за одну годину роботи виходячи з установленого окладу.

Розглянемо, як такий розрахунок здійснюється на прикладі розрахунку оплати за роботу в нічний час Головко І.Д.

1 У ст. 106 КЗпП сказано, що при погодинній системі оплати праці понаднормова робота оплачується в подвійному розмірі годинної ставки. Але оскільки нарахування заробітної плати по годинній ставці (ГТС) ми вже здійснили (дивися п. 1), то за понаднормову роботу ми здійснюємо донарахування тільки в розмірі 100% ГТС.

В результаті і вийде подвійна оплата за понаднормову роботу.

2 У статті 108 КЗпП не сказано: «…від місячного заробітку...» або «... від суми посадового окладу й установлених доплат і надбавок...», або «... від середнього заробітку...». Там чітко сказано «... 20 відсотків від тарифної ставки (окладу)...».

3 Якщо кількість годин роботи в одному робочому дні змінюється, то необхідно суму місячного посадового окладу відразу ж ділити на загальну кількість робочих годин у місяці за графіком роботи даного працівника.


Нормативна база

1. Конституція – Конституція України, прийнята на п’ятої сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 р.

2. Інструкція № 5 – Наказ державного комітету статистики України «Про затвердження Інструкції зі статистики заробітної плати» від 13.01.2004 р. № 5.

3. Закон про оплату праці – Закон України «Про оплату праці» від 24.03.95 р. № 108/95-ВР.

4. КЗпП – Кодекс законів про працю України від 10.12.1971 р.

5. План рахунків – Наказ Мінфіну «Про затвердження плану рахунків бухгалтерського обліку та Інструкції про його застосування» від 30.11.1999 р. № 291.

6. Наказ № 253 – Наказ Мінстату «Про затвердження типових форм первинного обліку» від 09.10.1995 р. № 253.

7. Лист № 7881 – Лист Мінпраці та соціальної політики України «Про норму тривалості робочого часу на 2006 рік» від 04.10.2005 р. № 7881/0/14-05/036-15.

8. Інструкція № 59 – Наказ Мінфіну України «Про затвердження Інструкції про службові відрядження в межах України та за рубіж» від 13.03.1998 р. № 59.

9. Генеральна угода 2004-2005 р.р. – «Генеральна угода між Кабінетом Міністрів України, всеукраїнським об’єднанням організацій роботодавців і підприємств і всеукраїнських профспілок і профоб’єднаннями на 2004 – 2005 роки» від 19.04.2004 р.

Далі буде

Роман Гаркавін

версія для друкувідправити поштоюнаписати редактору


Наступна стаття:  На початок статті 



Повернення товару з істотним недоліком Частковий перегляд статті (тільки початок)
Податковий облік
Продовження. Початок див. у «ШБ» № 5, 6/2006 р. З чіткої і ясної термінології випливає правильне уявлення про ті або інші поняття, яке в свою чергу спрощує питання класифікації, у тому числі окремих операцій. А коли немає ні того, ні іншого, ні...

В рубриці: 


Відпускні в бухгалтерському обліку Частковий перегляд статті (тільки початок)
№ 24 (16.6.2008) :: Бухгалтерський облік
Тема відображення в обліку операцій з надання відпустки працівникам особливо актуальна у літній період. Тому, як правильно відправити працівника у відпустку, присвячена ця стаття....

Поступка вимоги — цесія і факторинг Частковий перегляд статті (тільки початок)
№ 22 (2.6.2008) :: Бухгалтерський облік
У бухгалтерській практиці все частіше зустрічаються договори переведення боргу і відносно нові для вітчизняного законодавства терміни «цесія» і «факторинг». Про те, що це таке і як операції в межах переведення зобов’язань на третю особу відображаються в б...

0.316631