Продовження. Початок див. у «ШБ» № 5, 6, 7, 8/2006 р.
Чесність нашого підприємця оцінена урядом і податківцями в 200 тис. грн. на рік. Якщо річний дохід перевищує цю суму, то рахувати гроші, які надійшли у вигляді виручки, довіряють тільки непідкупному касовому апарату.
Використання РРО
Для того щоб зрозуміти, чи необхідно СПД, що здійснює виїзну торгівлю за допомогою засобів пересувної торговельної мережі (далі — ЗПТМ), використовувати реєстратори розрахункових операцій (далі — РРО), необхідно звернутися до ПКМУ № 1336.
В п. 2 якого вказано, що при здійсненні роздрібної торгівлі через ЗПТМ, розміщені за межами стаціонарних приміщень, розрахункові операції можна здійснювати без РРО, але з використанням книг обліку розрахункових операцій (далі — КОРО) і розрахункових книжок (далі — РК). Такий порядок розрахунків (з КОРО та РК без РРО) при здійсненні виїзної торгівлі застосовується до досягнення граничного розміру річного обсягу розрахункових операцій з продажу товарів за допомогою ЗПТМ, що дорівнює 200 тис. грн. Якщо зазначений граничний розмір перевищується протягом року (12 місяців), СПД протягом місяця повинен перейти на облік розрахункових операцій з використанням РРО. Це вказала ДПАУ в своєму Листі № 11643/6/23-2119.
Як бачимо, вимога ПКМУ № 1336 про використання СПД, що здійснюють виїзну торгівлю, КОРО та РК (без РРО), не залежить від виду реалізованого товару і того, чи є СПД фізособою або юрособою. Хоча це спірне питання. Адже Законом про РРО передбачені певні виключення з використання РК і РРО фізособами й особами, що реалізують певну продукцію1.
Який же висновок можна зробити СПД, що здійснює виїзну (виносну) торгівлю за допомогою ЗПТМ, із зазначеного в п. 9 Закону про РРО та ПКМУ № 1336? Висновок очевидний. Якщо при здійсненні виїзної торгівлі продаються товари, зазначені в п. 9 Закону про РРО або ж зазначені в цьому пункті особами, то РРО, РК і КОРО не застосовуються. Якщо ж здійснюється виїзна торгівля незазначеними в п. 9 Закону про РРО особами або ж реалізується незазначений у цьому пункті товар, то необхідно застосовувати РК і КОРО (без РРО) відповідно до вимог ПКМУ № 1336.
Варто зазначити, що податкові органи не завжди погоджуються з наведеною нами точкою зору. Обґрунтовується це тим, що ПКМУ № 1336 визначений винятковий перелік форм і умов здійснення діяльності (зокрема, у розглянутій нами сфері торгівлі), відповідно до якої необхідно завжди використовувати РК і КОРО (без РРО). На наш погляд, положення ПКМУ № 1336 є такими, що не виключають вимоги Закону про РРО про звільнення від використання РРО та РК, а тільки доповнюють. Наприклад, якщо СПД - фізособа за визначенням не повинен використовувати РРО та РК, то він не повинен вести РК і КОРО (без РРО) і при здійсненні якої-небудь торговельної діяльності, наприклад, діяльності, пов’язаної з торгівлею на виїзді. Хоча, що стосується ПКМУ № 1336,
то логіка та здоровий глузд тут не завжди доречні. Наприклад, у п. 9 Закону про РРО зазначено, що РРО та РК не використовуються при продажі товарів СПД - фізособами, платниками єдиного податку (за умови, що вони не торгують підакцизними товарами (крім пива на розлив) і ведуть Книгу обліку доходів і витрат).
Здавалося б, зрозуміло — единоподатникам-фізособам не потрібно використовувати РК при продажі будь-якого товару, адже Закон про РРО не визначає конкретний їхній вид. Але п. 1 ПКМУ № 1336 зобов’язав единоподатників-фізосіб використовувати РК і КОРО, якщо вони продають через роздрібну мережу продовольчі товари та пиво в пляшках і бляшанках (за умови відсутності продажу інших підакцизних товарів). Із зазначеного виходить, що якщо единоподатник-фізособа продає одночасно які-небудь товари (у т.ч. продовольчі), а також пиво на розлив і пиво в пляшках, йому необхідно використовувати РК і КОРО.
Цікавий нюанс. ПКМУ обмежує дію вимог Закону. При цьому податкові органи в Листі № 5534/7/23-2117 вказують, що на даний момент дійсно законодавчо встановлені дві норми — п. 9 Закону про РРО та ПКМУ № 1336, хоча і не вказують, яка послідовність їхнього застосування. Платникам податків просто натякнули, що при виникненні такої спірної ситуації необхідне «власне бажання» для використання РК і КОРО. У такому випадку, в СПД, що здійснює роздрібну торгівлю за допомогою ЗПТМ, є два виходи — взяти до уваги вимогу податкових органів і використовувати «за власним бажанням» РК і КОРО або ж відстоювати свою думку в суді.
Слід зазначити те, що СПД, які здійснюють виїзну торгівлю за допомогою ЗПТМ, можуть при здійсненні розрахунків готівкою з покупцями за власним бажанням почати використовувати РРО.
Облік готівкової виручки
Виручка, відповідно до вимог п. 2.6 Постанови НБУ № 637, при надходженні до каси підприємства (юрособи) повинна вчасно (в день одержання готівки) і в повній сумі прибутковуватися. Причому оприбуткуванням буде:
- при здійсненні розрахунків готівкою з оформленням касових ордерів і веденням касової книги — дата внесення відповідного запису (про надходження готівкової виручки) до касової книги на підставі складених прибуткових касових ордерів;
- при здійсненні розрахунків готівкою з використанням РРО або РК — дата здійснення запису про надходження готівкової виручки до КОРО на підставі фіскальних звітних чеків РРО або даних РК;
- при здійсненні розрахунків готівкою без використання РРО або РК (при цьому відсутня можливість оформлення кожної операції касовим ордером) — дата внесення відповідного запису (про надходження готівкової виручки) до касової книги наприкінці робочого дня за сукупністю операцій у цілому за робочий день (на підставі складених наприкінці робочого дня прибуткових касових ордерів).
Зрозуміло, що якщо в продавця, що реалізує товар у пункті продажу за допомогою ЗПТМ, є можливість здавати готівкову виручку до каси підприємства щодня, то питань з її перерахуванням в уповноважений банк немає2. Але бувають випадки, коли в продавця, що реалізує товар у пункті продажу за допомогою ЗПТМ, немає можливості здавати готівкову виручку до каси підприємства.
У цьому випадку на підставі вимог п. 2.8 Постанови НБУ № 637 продавець ЗПТМ може здавати виручку в будь-який банк для її перерахування на рахунок підприємства. Якщо в місці продажу немає банку, готівкова виручка може здаватися продавцем ЗПТМ операторові поштового зв’язку для її перерахування на рахунок підприємства. Відповідно до вимог Постанови НБУ № 637, порядок і строки здачі виручки визначаються підприємством самостійно та узгоджуються з банком. Це означає, що підприємство, що здійснює виїзну торгівлю, може вибрати для себе найбільш зручний спосіб здачі виручки в банк, що перевищує встановлений ліміт каси. При цьому необхідно врахувати зазначені в Постанові НБУ № 637 вимоги на рахунок граничних строків здачі виручки в банк.
При визначенні строків здачі виручки (їхній зміні) необхідно враховувати і наявність відповідних факторів об’єктивного характеру (п. 5.12 Постанови НБУ № 637), таких, як зміна порядку надходження або видачі готівки з каси підприємства, установлений на підприємстві внутрішній трудовий розпорядок і графік змінності, інші фактори. Наприклад, якщо продавець ЗПТМ відповідно до встановленого на підприємстві внутрішнього трудового розпорядку не має можливості здати виручку в банк у день її одержання, то вона може бути здана наступного дня (певна річ, для застосування зазначеного порядку здачі виручки його необхідно погодити з уповноваженим банком).
Варто зазначити, що якщо підприємство, яке здійснює виїзну торгівлю, в певний день не має перевищення ліміту каси (з урахуванням виручки продавців ЗПТМ), то в цей день можна не здавати виручку в уповноважений банк в обговорені з останнім терміни. Хоча продавці ЗПТМ, не спроможні здати виручку до каси підприємства, однаково повинні це робити (тобто здавати виручку в банк).
Наведені нами вимоги Постанови НБУ № 637 стосуються винятково СПД - юросіб. Для СПД - фізосіб, відповідно до п. 2.7 Постанови НБУ № 637, строки здачі готівкової виручки та ліміт каси не встановлюються. Інакше кажучи, СПД - фізособи, що здійснюють виїзну торгівлю за допомогою ЗПТМ, мають право готівкову виручку від реалізації товарів у банк не здавати.
1 Відповідно до ст. 9 Закону про РРО.
2 У відповідних пунктах розділу 5 Постанови НБУ № 637 зазначений порядок здійснення здачі виручки підприємством в уповноважений банк (див. нижче).
Нормативна база
1. Закон про РРО – Закон України «Про використання реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 р. № 265-1995.
2. ПКМУ № 1336 - Постанова КМУ від 23.08.2000 р. № 1336 «Про забезпечення реалізації статті 10 Закону України «Про використання реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».
3. Постанова НБУ № 637 - Постанова НБУ № 637 від 15.12.2004 р. «Про затвердження Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні».
4. Лист № 5534/7/23-2117 - Лист ДПАУ від 31.03.2004 р. № 5534/7/23-2117.
Відрядні витрати в податковому обліку Податковий облік Продовження. Початок див. у «ШБ» № 17, 18, 19, 20, 21, 22, 23/2005 р., № 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8/2006 р. За тими умовами, в яких перебуває відряджений працівник, легко можна визначити відношення країни або конкретного підприємства до своїх громадян або....
Інтернет-магазин № 22 (2.6.2008) :: Податковий облік У минулому номері ми розглянули загальні вимоги до дистанційної торгівлі та один з її видів, а саме торгівлю за каталогами. У цій публікації розглянемо «удосконалений» метод торгівлі на відстані — торгівлю через Інтернет-магазин....
