Логін: Пароль: Допомога :: реєстрація :: забув пароль :: персональнi данi :: правила  

 : розширений
 : по класифікатору
 : документів


повідомлення
короткий зміст


Информер УФС (http://ufs.com.ua/)



Діловий тижневик
"КОНТРАКТИ"


№45/2008

Тема номера:
Гривня в тумані :: Як правильно скорочувати персонал :: Де ще дають кредити...


Рейтинги "ГВАРДІЯ"

"Гвардия 500"
Рейтинг самых богатых компаний Украины

Школа бухгалтера № 9 (15.5.2006)
Практика

Практика оподаткування – єдиний податок

Продовження. Початок див. у «ШБ» № 21, 22, 23/2005 р., № 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8/2006 р.

Єдиний податок для приватних підприємців

Ставки єдиного податку, порядок і строки його сплати фізичними особами - СПД

Для фізичних осіб - СПД ставка єдиного податку законодавчо визначена в межах від 20 до 200 гривень на місяць. Конкретні ставки встановлюються місцевою радою з урахуванням виду діяльності і місця її здійснення. Якщо підприємець здійснює кілька видів діяльності, для яких установлені різні ставки єдиного податку, то він придбаває одне Свідоцтво і сплачує податок за більшою ставкою, встановленою на ці види діяльності, незалежно від того, здійснює він підприємницьку діяльність на всій території України або тільки за місцем своєї держреєстрації (п. 3 наказу ДПАУ від 29.10.99 р. № 599 «Про затвердження Свідоцтва про сплату єдиного податку і Порядку його видачі», далі — Порядок № 599).

За кожного свого найманого робітника підприємець щомісяця доплачує 50% від установленої для нього ставки податку (абз. 4 п. 2 Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва» від 03.07.1998 р.

№ 727/98 в редакції Указу Президента України від 28.06.99 р. № 746/99, далі — Указ № 727). Відповідно до п. 4 Порядку № 599 при збільшенні чисельності працюючий підприємець здійснює доплату за кожного додаткового працівника з розрахунку не менше ніж за один повний місяць, з якого знову прийнятий працівник приступив до роботи, причому ця доплата не коригується залежно від часу, який знову прийнятий працівник відпрацював у місяці приймання на роботу. Щодо звільнених працівників у Порядку № 599 говориться тільки про подання до податкової інспекції Довідки про трудові відносини фізичної особи з платником єдиного податку за формою, даною в додатку 2 до Порядку № 599 (далі — Довідка). Отже, гроші, сплачені за працівника, при його звільненні підприємцеві не повертаються.

Єдиний податок може сплачуватися приватними підприємцями авансом на вибір підприємця: за квартал або за місяць. У випадку щомісячної сплати єдиного податку вона здійснюється авансом не пізніше 20 числа місяця, що передує звітному.

Обмеження по застосуванню спрощеної системи оподаткування

Спрощена система оподаткування, завдяки її простоті та мінімальності витрат, дає можливість підприємцям ефективно вирішувати проблеми свого малого бізнесу. Платники єдиного податку не сплачують цілий ряд податків і зборів, мають право здійснювати роздрібну торгівлю, надавати побутові послуги без придбання патентів і можуть не застосовувати РРО. Однак при цьому існує ряд умов, без дотримання яких застосування спрощеної системи неможливо.

Відповідно до п. 7 Указу № 727 з урахуванням обмежень, внесених п. 4 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2005 рік» і деяких інших законодавчих актів України» від 25.03.2005 р. № 2505-IV, підприємці на єдиному податку не можуть займатися:

- виробництвом, експортом, імпортом та оптовою торгівлею підакцизними товарами (крім ПММ);

- оптовою та/або роздрібною торгівлею пально-мастильними матеріалами (як підакцизними, так і не підакцизними);

- діяльністю в сфері грального бізнесу;

- обміном іноземної валюти;

- видобутком і виробництвом дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння;

- оптовою та роздрібною торгівлею промисловими виробами з дорогоцінних металів.

Тепер розглянемо ці обмеження детальніше.

Підакцизні товари

Перелік підакцизних товарів визначений Законами України «Про ставки акцизного збору на спирт етиловий і алкогольний напої» від 07.05.96 р. № 178/96-ВР (далі — Закон № 178), «Про ставки акцизного збору на тютюнові вироби» від 06.02.96 р. № 30/96-ВР (далі — Закон № 30), «Про ставки акцизного збору та ввізного мита на деякі транспортні засоби» від 24.05.96 р. № 216/96-ВР (далі — Закон № 216), «Про ставки акцизного збору та ввізного мита на деякі товари (продукцію)» від 11.07.96 р. № 313/96-ВР (далі — Закон № 313). До нього ввійшли:

- всі види алкогольних напоїв;

- всі тютюнові вироби — тютюнова сировина і тютюнові відходи, сигари, сигаріли (тонкі сигари), цигарки і сигарети з фільтром, тютюн і замінники тютюну, тютюн для паління, жувальний і нюхальний тютюн;

- автомобілі й інші швидкохідні транспортні засоби, призначені здебільшого для перевезення людей (крім швидкохідних транспортних засобів товарної позиції 8702), включаючи вантажопасажирські автомобілі-фургони та гоночні автомобілі; мотоцикли (включаючи мопеди) і велосипеди з допоміжним мотором з колясками або без них; причепи і напівпричепи для тимчасового проживання в кемпінгах типу причіпних будиночків масою понад 3500 кг, крім тих, які складаються;

- пиво солодове;

- нафтопродукти (легкі та середні дистиляти, спеціальні бензини, бензини моторні, дизельне паливо, високооктанові кисневовмістовні добавки до бензинів (далі – ВКД). ПММ. ПММ відповідно до листа Українського науково-дослідного інституту стандартизації, сертифікації та інформатики від 21.01.2002 р. № 18/7-207 — це матеріали (пальне для двигунів, олії, мастила), призначені для транспортних засобів і сільськогосподарської техніки.

Підприємцю-єдиноподатнику заборонено торгувати ПММ, до яких належать як підакцизні, так і не підакцизні нафтопродукти (мазут, олії та мастила). Перелік ПММ визначений Законом № 313. До нього включені легкі дистиляти, спеціальні бензини (уайт-спирит й інші), бензини авіаційні, паливо бензинове реактивне, інші легкі фракції, середні дистиляти, гас, бензини моторні, ВКД до бензинів, важкі дистиляти (дизельне паливо), мастила й інші мастила, мазут, які не входять до переліку підакцизних ПММ. Перелік найменувань ПММ і послуг з оптової та роздрібній торгівлі цими матеріалами та їхніми кодами встановлений ДК 016-7 «Державний класифікатор продукції та послуг».

Лікеро-горілчані вироби. Підприємці-єдиноподатники можуть тільки здійснювати відповідно до ст. 15

Закону України від 19.12.95 р. № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв і тютюнових виробів» продаж алкогольних напоїв на розлив для вживання на місці на підприємствах громадського харчування та спеціалізованих відділів, що мають статус підприємств громадського харчування, та на підприємствах з універсальними асортиментами товарів без яких-небудь обмежень за наявності ліцензії відповідно до вимог законодавства, про що прямо сказано в листі Мінекономіки від 10.08.05 р. № 54-51/541.

Алкогольними напоями відповідно до Закону Украї­ни «Про акцизний збір на алкогольні напої і тютюнові вироби» від 15.09.1995 № 329/95-ВР є

продукти, одержані шляхом спиртового бродіння цукромістких матеріалів або виготовлені на основі харчових спиртів з вмістом спирту етилового понад 1,2 відсотка об’ємних одиниць, які відносяться до товарних груп Гармонізованої системи опису та кодування товарів під кодами 22 04, 22 05, 22 06, 22 08.

Лікеро-горілчані вироби відповідно до Указу Президента «Про державну монополію на виробництво та обіг алкоголю і тютюнової продукції» від 28.06.1999 № 748/99 — це спиртний напій міцністю від 6 до 60 відсотків об’ємних одиниць, виготовлений змішуванням спирту етилового ректифікованого з напівфабрикатами та інгредієнтами.

З огляду на все вищесказане можна зробити наступний висновок: з алкогольних напоїв вина виноградні та плодово-ягідні, коньяк, шампанське належать до виноробної продукції, а не до лікеро-горілчаної продукції (лист концерну «Укрспирт» від 20.01.2000 р. № 22-10-1/5). Підтвердження цьому можна також знайти в спільному листі Міністерства агропромислового комплексу України, Комітету харчової промисловості України, Державного концерну спиртової та лікеро-горілчаної промисловості від 19.01.00 № 22-10-1/15.

Аналогічної позиції дотримуються і податкові органи (лист ДПАУ від 18.02.00 № 2286/7/16-2117).

Пиво не належить до алкогольних напоїв, оскільки в ньому сброжені не цукровмісні матеріали, а хміль і солод. Тому він виділений в особливу групу товарів. А його виробництво регулюється ДСТУ 3888-99

«Пиво. Загальні технічні умови».

Підприємці - платники єдиного податку можуть торгувати в роздріб винами, коньяком, шампанським і пивом.

Тютюнові вироби. Приватному підприємцеві на єдиному податку заборонена оптова та роздрібна торгівля тютюновими виробами (п. 7 Указу № 727).

Гральний бізнес. Гральним бізнесом підприємцю-єдиноподатнику займатися не дозволено. Під гральним бізнесом відповідно до п. 2 ст. 5 Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності» від 23.03.96 № 98/96-ВР розуміється діяльність, пов’язана з облаштуванням казино, інших гральних місць (будинків), гральних автоматів з грошовим або майновим виграшем, проведенням лотерей (крім державних) і розиграшів з видачею грошових виграшів у готівковій або майновій формі», а гральні місця (крім гральних автоматів і більярдних столів) повинні займати окремі приміщення і мати гральний зал.

Операції з коштовностями. Підприємцям - платникам єдиного податку заборонено здійснювати операції в сфері обігу дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, які підлягають ліцензуванню відповідно до Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» від 01.06.00 р. № 1775-III. Роз’яснення, що це за операції, наведено в телеграмі ДПАУ від 18.07.2005 р. № 14106/7/31-0017 і листі Держкомпідприємництва від 22.08.2005 р. № 7108.

Види діяльності, які не можуть здійснювати платники єдиного податку: добування і виробництво дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення; оптова та роздрібна торгівля промисловими виробами з дорогоцінного металу, що підлягає ліцензуванню (пластини, провід, філь’єри тощо).

Види діяльності, які можуть здійснювати платники єдиного податку: виготовлення ювелірних виробів з дорогоцінних металів; оптова і роздрібна торгівля ювелірними і побутовими виробами з дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння; обмін утилю дорогоцінних металів на готові ювелірні вироби.

Далі буде

Марина Тарасова

версія для друкувідправити поштоюнаписати редактору


Наступна стаття:  На початок статті 



Декларація з ПДВ Частковий перегляд статті (тільки початок)
Практика
Продовження. Початок див. у «ШБ» № 21, 22, 23/2005 р., № 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8/2006 р. Продовжуємо Приклад 1 і розглянемо ситуацію, коли після періоду, в якому було перевищення суми податкового кредиту над сумою податкових зобов’язань, насту...

В рубриці: 


Не у відпустку — у відрядження — на конференцію за кордон Частковий перегляд статті (тільки початок)
№ 22 (2.6.2008) :: Практика
З роками популярність фірмових виїздів за кордон для проведення нарад, семінарів, корпоративних заходів зростає.
Розглянемо, яким чином оформити зв’язок витрат на подібні заходи, забезпечивши їх «валововитратність».
Службове відрядження – це поїздк...

Доставка товару покупцям Частковий перегляд статті (тільки початок)
№ 22 (2.6.2008) :: Практика
Товар, придбаний покупцем, може бути вивезений ним самостійно або доставлений постачальником. Доставка товару покупцеві може здійснюватися як власним транспортом постачальника, так і за допомогою сторонніх транспортних організацій. При цьому вартість...

0.286939