Іноді непомірна пристрасть до грошей може довести людину до нервового або фізичного виснаження, так що законодавчо встановлене обмеження про заборону заміни днів відпустки грошовою компенсацією цілком доречне і навіть необхідне.
Особливості надання відпусток
Першим розглянемо порядок надання відпусток або виплати компенсації за невикористані дні відпустки (далі — компенсація за відпустку) при звільненні.
При звільненні працівник може вибрати один з трьох варіантів:
1) одержати невикористану відпустку;
2) одержати компенсацію за невикористану відпустку1;
3) перевести компенсацію за невикористану відпустку на рахунок підприємства, на яке він влаштувався на роботу.
Одержати невикористану відпустку при звільненні можна у всіх випадках, крім одного. Відповідно до ст. 3 Закону про відпустки при звільненні за порушення трудової дисципліни неможливо одержати невикористану відпустку, однак це не позбавляє працівника права вибору другого або третього варіанту, що підтверджує Лист № 4382, відповідно до якого:
… у випадку звільнення працівника за порушення трудової дисципліни він не має права на отримання невикористаної відпустки з подальшим звільненням. Але це обмеження не можна розглядати як і відсутність права на отримання компенсації за невикористану відпустку. … Таким чином, … при звільненні працівника за прогули йому має бути надано грошову компенсацію за невикористану відпустку на загальних підставах.
Якщо працівник, який звільняється, вибере перший варіант, то днем звільнення буде останній день відпустки.
Одержати відпустку при звільненні, відповідно до вимог тієї самої ст. 3 Закону про відпустки, можна навіть у тому випадку, коли звільнення відбувається через закінчення строку трудового договору і коли він закінчується після закінчення трудового договору2.
Якщо працівник, який звільняється, вибирає другий варіант3, то він втрачає права на відпустку, а от при виборі третього варіанту він зберігає за собою право одержати невикористану відпустку, але вже за новим місцем роботи. При цьому компенсація за невикористану працівником відпустку залишається на рахунку підприємства (нового місця роботи працівника) поки працівник не піде у відпустку і виплачується працівникові разом з відпускними, нарахованими йому за новим місцем роботи4. Кількість днів невикористаної відпустки працівника за «старим» місцем роботи додається до кількості днів відпустки за новим місцем роботи. Визначається кількість днів невикористаної відпустки відповідно до вимог ст. 9 Закону про відпустки5:
Якщо працівник, переведений на роботу на інше підприємство, повністю або частково не використав щорічні основну та додаткові відпустки і не одержав за них грошову компенсацію, то до стажу роботи, що дає право на щорічні основну та додаткові відпустки, зараховується час, за який він не використав ці відпустки за попереднім місцем роботи.
Іноді виникає питання, чи стосується право, надане працівникам, що звільняються, ст. 3 Закону про відпустки, всіх видів відпусток. Відповідь однозначна — ні. Це право стосується тільки щорічних відпусток (основної та додаткової), а також додаткової відпустки працівникам, що мають дітей6.
1 Особам у віці до 18 років заміна всіх видів відпусток грошовою компенсацією заборонена, тому вони позбавлені права вибору другого варіанту.
2 І в цьому випадку дія трудового договору подовжується на час відпустки і днем звільнення вважається останній день відпустки.
3 До речі, одержати грошову компенсацію замість днів відпустки можна і працівнику, що не звільняється, але за умови, що він все-таки «відгуляє» не менше 24 днів основної та додаткової відпустки, а за всі інші дні можна одержати компенсацію.
4 Відпускні за новим місцем роботи працівника виплачуються тільки в тому випадку, якщо він до того як піти у відпустку заробив право хоча б на один день відпустки.
5 При цьому необхідно врахувати вимогу ст. 24 Закону про відпустки: «У разі звільнення керівних, педагогічних, наукових, науково-педагогічних працівників, спеціалістів навчальних закладів, які до звільнення пропрацювали не менше як 10 місяців, грошова компенсація виплачується за невикористані ними дні щорічних відпусток з розрахунку повної їх тривалості».
6 Непрямим підтвердженням вірогідності даного ствердження може служити те, що відповідно до вимоги ст. 24 Закону про відпустки компенсація за невикористану відпустку виплачується тільки за дні щорічної (основної та додаткової) відпустки працівникам, що мають дітей.
Ніякі інші відпустки не можуть бути не використані, і ні по яких інших відпустках, у випадку їхнього невикористання, не виплачується компенсація.
Можливо, що ситуація складеться по-іншому і працівник, що звільняється, буде мати «заборгованість» по відпустці. Це коли працівник одержав відпустку за ще невідпрацьований період нібито авансом і, не допрацювавши до кінця цього періоду, звільняється. У цьому випадку із заробітної плати працівника при здійсненні з ним повного розрахунку необхідно утримати суму нарахованих йому відпускних за період, за який йому виплатили відпускні і який він недопрацював. Таке утримання сум відпускних за невідпрацьований період при звільненні не здійснюється, якщо працівник звільняється1 у зв’язку з:
1) призовом або прийняттям (вступом) на військову службу, направленням на альтернативну (невійськову) службу;
2) переведенням працівника за його згодою на інше підприємство або переходом на виборну посаду у випадках, передбачених законами України;
3) відмовою від переведення на роботу в іншу місцевість разом з підприємством, а також відмовою від продовження роботи у зв’язку з істотною зміною умов праці;
4) змінами в організації виробництва та праці, в тому числі ліквідацією, реорганізацією або перепрофілюванням підприємства, скороченням чисельності або штату працівників;
5) виявленням невідповідності працівника займаній посаді або виконуваній роботі внаслідок недостатньої кваліфікації або стану здоров’я, що перешкоджають продовженню даної роботи;
6) нез’явленням на роботу понад чотири місяці підряд внаслідок тимчасової непрацездатності, не рахуючи відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами, якщо законодавством не встановлено більш тривалий термін збереження місця роботи (посади) при певному захворюванні;
7) поновленням на роботі працівника, який раніше виконував цю роботу;
8) направленням на навчання;
9) виходом на пенсію.
Наступне. Відпустки надаються в календарних днях незалежно від того, який режим або графік роботи визначений для того або іншого працівника (ст. 5 Закону про відпустки).
Для визначення кількості днів основної та додаткової щорічної відпустки, на які працівник має право, необхідно здійснити розрахунок за наступною формулою:
ТВ = КДВ / 12 х СР, де
ТВ – тривалість відпустки (основної або додаткової);
КДВ – кількість днів відпустки (основної або додаткової), надаваних працівникові відповідно до умов трудового договору, колективного договору й інших договорів та угод, які визначають умови надання відпусток даному працівникові, за повністю відпрацьований рік;
СР – стаж роботи, що визначається відповідно до вимог Закону про відпустки й указується в місяцях.
Які ці вимоги? Вони викладені в ст. 9 Закону про відпустки:
До стажу роботи (далі — СР), що дає право на щорічну основну відпустку, включається:
1) час фактичної роботи незалежно від графіка, режиму роботи і тривалості робочого дня2;
2) час, що працівник фактично не працював, але за ним зберігалося робоче місце (посада) і:
а) йому виплачувалася заробітна плата (повністю або частково)3;
б) йому виплачувалася допомога з державного соціального страхування4;
в) йому не виплачували заробітна плата у зв’язку з наданням відпустки без збереження заробітної плати5.
3) час навчання з відривом від виробництва тривалістю менше 10 місяців на денних відділеннях професіонально-технічних навчальних закладів;
4) час навчання професіям (спеціальностям) осіб, звільнених у зв’язку зі змінами в організації виробництва й праці, у тому числі з ліквідацією, реорганізацією або перепрофілюванням підприємства, скороченням чисельності або штату працівників;
5) інші періоди роботи, передбачені законодавством.
При визначенні СР для розрахунку тривалості додаткової відпустки необхідно враховувати:
1) час фактичної роботи із шкідливими, важкими умовами або з особливим характером праці, якщо працівник зайнятий у цих умовах не менше половини тривалості робочого дня, встановленої для працівників даного виробництва, цеху, професії або посади;
2) час щорічних основної та додаткових відпусток за роботу із шкідливими, важкими умовами і за особливий характер праці;
3) час роботи вагітних жінок, переведених на підставі медичного висновку на легшу роботу, на якій вони не зазнають впливу несприятливих виробничих факторів.
Зверніть увагу на те, що при визначенні СР необхідно враховувати тільки той період роботи, за який надається відпустка. Тобто в цілому СР працівника або СР працівника на даному підприємстві може дорівнювати десяткам років, але ми повинні брати тільки той стаж роботи, за який працівник ще не використав свого права на відпустку. У зв’язку з цим у наказах про надання основної та додаткової щорічної відпустки обов’язково вказується, за який період надається відпустка. Роботу з обліку періоду роботи, за який працівник не використав свою основну та додаткову відпустку, а також по визначенню СР по кожному працівнику окремо здійснює, як правило, працівник відділу кадрів. Оскільки період роботи, за який працівник не використав відпустку, і СР, що дає право на відпустку, можуть бути різними за розміром6, то в наказі про надання відпустки, крім періоду за який він надається, має бути зазначена і кількість днів відпустки, які надаються працівнику за зазначений період.
Це дуже важливо запам’ятати, оскільки практика показує, що нерідко бухгалтери, одержавши наказ про надання відпустки працівнику підприємства за певний період часу без зазначення кількості наданих днів відпустки за цей період, не примушує себе визначати СР і дорівнюють період, за який надається відпустка, до СР, і виходячи з цього визначають тривалість відпустки, а, отже, і суму відпускних.
ПРИклад 1
Працівник малого підприємства «Ремонтник» (далі — МП) Гунько Н.П. останній раз використав своє право на відпустку 03 січня 2006 р., коли одержав відпустку за період з 01 квітня 2004 р. по 01 квітня 2005 р. Гунько Н.П. написав заяву про надання йому з 10 травня 2006 р. відпустки за відпрацьований період з 01 квітня 2005 р. по 31 грудня 2005 р. Керівник підприємства цю заяву підписав і розпорядився підготувати працівниками відділу кадрів наказ про надання відпустки Гунько Н.П. відповідно до його заяви із зазначенням періоду, за який надається відпустка, та її тривалості. За даними відділу кадрів Гунько Н.П. у період з 01 квітня 2005 р. по 31 грудня 2005 р. має СР, що дорівнює восьми місяцям. Тривалість щорічної основної відпустки Гунько Н.П. відповідно до укладеного з ним трудового договору дорівнює 24 календарним дням за повністю відпрацьований рік. Отже, йому має бути надана відпустка такої тривалості:
ТВ = КДВ / 12 х СР =24 дн. /12 х 8 = 16 дн.
Наступне. Додаткова відпустка може надаватися як разом з основною відпусткою, так і окремо від неї.
Графік щорічних відпусток затверджується власником підприємства і профспілкою та доводиться до відома всіх працівників підприємства. Конкретний період щорічної відпустки узгоджується власником з працівником, що йде у відпустку. Про надання працівнику щорічної відпустки власник повинен повідомити не пізніше ніж за два тижні до початку відпустки. У випадку якщо працівник не буде письмово сповіщений про початок відпустки в зазначений термін, то відпустку на його вимогу можна перенести на пізніший строк. Щорічна відпустка може бути перенесена на вимогу працівника й у випадку, якщо за три дні до початку відпустки працівник не одержить належні йому відпускні.
Крім цього, щорічна відпустка переноситься у випадку:
1) тимчасової непрацездатності працівника, засвідченої у встановленому порядку;
2) виконання працівником державних або громадських обов’язків, якщо згідно з законодавством він підлягає звільненню на цей час від основної роботи із збереженням заробітної плати;
3) настання строку відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами;
4) збігу щорічної відпустки з відпусткою у зв’язку з навчанням.
Як виключення, можливе перенесення щорічної відпустки до її настання або протягом відпустки з виробничої необхідності,
…коли надання щорічної відпустки в раніше обумовлений період може несприятливо відбитися на нормальному ході роботи підприємства…, але тільки за дотримання наступних умов:
а) є письмова згода працівника та профспілки;
б) частина відпустки тривалістю не менше 24 календарних днів буде використана протягом поточного робочого року7, а якщо відпустку було перервано, то частина відпустки тривалістю не менше 14 календарних днів повинна бути використана після усунення причин, з яких було перервано відпустку або в інший, погоджений між власником і працівником, час.
Відпустка може бути розбита на частини будь-якої тривалості (навіть по одному дню) протягом року, але все-таки основна безперервна частина відпустки має бути тривалістю не менше 14 календарних днів.
Закон про відпустки дає можливість власнику відкликати працівника з відпустки, але тільки за його згодою і тільки у випадку, коли необхідно:
відвернення стихійного лиха, виробничої аварії або негайного усунення їх наслідків, для відвернення нещасних випадків, простою, загибелі або псування майна підприємства з додержанням вимог частини першої цієї статті та в інших випадках, передбачених законодавством. У разі відкликання працівни-
ка з відпустки його працю оплачують з урахуванням тієї суми, що була нарахована на оплату невикористаної частини відпустки.
Нормативна база
1. Інструкція № 5 – Наказ державного комітету статистики України «Про затвердження Інструкції зі статистики заробітної плати» від 13.01.2004 р. № 5.
2. Закон про відпустки – Закон України «Про відпустки» від 15.11.96 р. № 504/96-ВР.
3. КЗпП – Кодекс законів про працю України від 10.12.1971 р.
4. Закон про оплату праці – Закон України «Про оплату праці» від 24.03.95 р. № 108/95-ВР.
5. Лист № 4382 – Лист державного комітету України з питань регуляторної політики і підприємництва «Щодо компенсації за невикористану відпустку» від 23.07.2003 р. № 4382.
1 А також у випадку, якщо звільнення працівника відбувається через його смерть.
2 У тому числі при неповному робочому дні.
3 У тому числі за час змушеного прогулу через незаконне звільнення або переведення на іншу роботу.
4 За винятком частково оплачуваної відпустки з догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.
5 За винятком відпустки без збереження заробітної плати з догляду за дитиною до досягнення нею шестирічного віку, а у випадку, якщо дитина хвора на цукровий діабет I типу (інсулинозалежна), то до досягнення такою дитиною шістнадцятирічного віку.
6 СР може бути або менше або дорівнювати періоду, за який надається відпустка.
7 Не календарного року, а року роботи працівника на цьому підприємстві.
Повернення товару з істотним недоліком Податковий облік Продовження. Початок див. у «ШБ» № 5, 6, 7, 8, 9/2006 р. Російський письменник Э. Кроткий сказав: «Краще ескімо без палички, ніж паличка без ескімо». Хоча, на мій погляд, і те й інше — істотний недолік товару та однаково погано з точки зору...
Поступка вимоги — цесія і факторинг № 22 (2.6.2008) :: Бухгалтерський облік У бухгалтерській практиці все частіше зустрічаються договори переведення боргу і відносно нові для вітчизняного законодавства терміни «цесія» і «факторинг». Про те, що це таке і як операції в межах переведення зобов’язань на третю особу відображаються в б...
