Що важливіше, сам факт здійснення злочину або обставини, за яких його здійснення? Напевно, і те й інше. Оскільки без доказу першого і незнання другого суд перетворюється на розправу.
Прочитав нещодавно у вашому виданні консультацію юриста з кримінальної відповідальності за затримку виплати заробітної плати працівникам підприємства. Він рекомендує у випадку виникнення фінансових проблем визначати наказом по підприємству черговість платежів. При цьому виплати заробітної плати, на його думку, можуть стояти на другому або третьому місці. А як же вимога Закону про оплату праці, що однозначно ставить виплату заробітної плати на перше місце?
У листі мова йде про статтю «Затримка виплати заробітної плати та кримінальна відповідальність» і, зокрема, ту її частину, що була опублікована в № 8/2006 на с. 27. А також про ст. 15 «Закону про оплату праці», у заключній частині якої сказано:
Оплата праці працівників підприємства здійснюється в першочерговому порядку. Всі інші платежі здійснюються підприємством після виконання зобов’язань щодо оплати праці.
Про таку вимогу Закону про оплату праці авторові відомо. До речі, КЗпП містить аналогічні вимоги. Але, по-перше, ці норми стосуються тільки пріоритетності в здійсненні платежів, а затримка заробітної плати може здійснюватися і без порушення такого пріоритету. Тобто можна взагалі не здійснювати ніяких виплат (платежів) і не порушувати зазначених вище вимог Закону про працю і КЗпП, але тим не менш вчинити кримінально карний злочин — затримку виплати заробітної плати. Отже, затримка виплати заробітної плати — це більш широке поняття, а черговість здійснення виплат — це всього лише обставина, що збільшує або не посилює злочинне діяння.
По-друге, у статті мова йде про кримінальну відповідальність, що визначається в межах Кримінального кодексу і тільки його.
По-третє, необхідно враховувати, що будь-яке діяння (злочинне чи ні, в апріорі це ще не відомо) як голий факт, не одягнений в обставини його здійснення, не може і не розглядається в суді. Наприклад, ми знаємо, що вбивство людини — це злочин. Але чи можна засудити людину за вбивство іншої людини, не знаючи всіх обставин справи? Однозначно, ні.
Якщо судом буде визнано, що вбивство відбулося в межах необхідної оборони (ст. 36 Кримінального кодексу України (далі — ККУ)) або гострої потреби (ст. 39 ККУ), то вбивцю можуть повністю (!) звільнити від покарання. Тому при визначенні провини злочинця, у тому числі керівника підприємства, що затримав виплату заробітної плати, принципово важливіше знати всі обставини здійснення злочину. А тепер те, що безпосередньо стосується затримки заробітної плати й обставин, які можуть позбавити директора відповідальності, у тому числі і при здійсненні платежів, не спрямованих на погашення заборгованості по заробітній платі за її наявності.
Справа в тому, що погашення заборгованості по заробітній платі працівників підприємства не можна виривати з «контексту» його виробничої, господарської та іншої діяльності, що потенційно може нести небезпеку для життя та здоров’я інших людей, для екології і т.д. І керівник підприємства несе пряму кримінальну відповідальність за безпечне, своєчасне, якісне та інше здійснення підприємством його діяльності, виконання договірних обов’язків та інше. Необхідно пам’ятати про існування таких статей ККУ, як 210 «Порушення законодавства про бюджетну систему України», 212 «Ухиляння від сплати податків...», 219 «Доведення до банкрутства», 236 «Порушення правил екологічної безпеки», 367 «Службова недбалість» та інші.
Коли перед керівником підприємства, наприклад, буде стояти вибір — оплатити терміновий ремонт залізничного полотна, без якого може відбутися катастрофа, або погасити заборгованість по заробітній платі, то він, безумовно, вибере перше1. Життя та здоров’я пасажирів дорожче грошей, та і відповідальність за загибель людей, навіть через службову недбалість, набагато вище.
Тому з двох зол директор вибере менше. У контексті сказаного необхідно зазначити, що безальтернативна, тверда й однозначна вимога КЗоТ і Закону про працю про пріоритетність виплати заробітної плати у всіх можливих варіантах, на думку багатьох юристів, є некоректною. У цьому плані ККУ більш коректний, у ньому говориться що злочином є «безпідставна» затримка виплати заробітної плати. Спираючись на це й з огляду на ті обставини, з якими може зштовхнуться керівник підприємства, я і давав рекомендації до дій. Ціль їх — допомогти керівникові вийти зі складної фінансової ситуації «малою кров’ю».
При цьому хотів би ще раз звернути вашу увагу на те, що було сказано в статті щодо того, чи всі виплати необхідно припиняти за наявності простроченої заборгованості по заробітній платі: «Однозначної відповіді, обґрунтованої та правомірної для всіх підприємств, дати не можна. При складанні переліку виплат і платежів, які повинні бути припинені, необхідно враховувати наслідки їхнього нездійснення. При складанні такого списку головне не перебільшити значення тих або інших платежів».
1 Крім цього, наслідки катастрофи будуть непоправні, а заборгованість по заробітній платі можна погасити в будь-який момент, навіть у процесі судового розгляду.
Відшкодування ПДВ Практика З 1 червня 2005 р. почав діяти новий порядок бюджетного відшкодування податку на додану вартість, який введено Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2005 рік» та деяких інших законодавчих актів України» від....
