З 1 червня 2005 р. почав діяти новий порядок бюджетного відшкодування податку на додану вартість, який введено Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2005 рік» та деяких інших законодавчих актів України» від 25.03.2005 р. № 2505-IV (Далі — Закон № 2505). Тепер він однаковий для всіх платників податків, за винятком тих, які згідно із законом не мають права на бюджетне відшкодування.
Замість різновидів відшкодувань — звичайне, бюджетне, експортне, тепер є лише бюджетне.
Особи, що не мають права на бюджетне відшкодування
Згідно з пп. 7.7.11 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.97 р. № 168/97-ВР (далі — Закон про ПДВ) та пп. 5.12.1 Порядку заповнення та подання декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПАУ від 15.06.2005 р. № 213 (далі — порядок № 213), на отримання бюджетного відшкодування не має права особа, яка:
а) була зареєстрована платником ПДВ менше 12 календарних місяців до місяця, за підсумками якого подається заява на бюджетне відшкодування;
б) мала обсяги оподатковуваних операцій1 за останні 12 календарних місяців менші, ніж заявлена сума бюджетного відшкодування (крім нарахування податкового кредиту внаслідок придбання або спорудження (будівництва) основних фондів);
в) не здійснювала діяльність протягом останніх 12 календарних місяців.
Порядок відшкодування: загальні моменти
Порядок відшкодування ПДВ описано в п. 7.7 Закону про ПДВ.
За підсумками першого періоду, в якому виникло від’ємне значення різниці між сумою податкових зобов’язань та податкового кредиту звітного періоду (далі — від’ємне значення), платник бюджетного відшкодування не одержує. В залежності від результатів попередніх податкових періодів суму такого від’ємного значення може бути враховано в цьому ж (першому) періоді:
а) у зменшення суми податкового боргу щодо ПДВ попередніх податкових періодів (у тому числі розстроченого чи відстроченого).
б) за відсутності такого боргу сума від’ємного значення враховується в складі податкового кредиту наступного (другого) звітного періоду (пп. 7.7.1 Закону про ПДВ).
Якщо за результатами наступного (другого) звітного періоду знову виникає від’ємне значення, то лише тоді платник має право на бюджетне відшкодування, причому тієї частини від’ємного значення, що дорівнює сумі податку, фактично сплаченій одержувачами товарів (послуг) своїм постачальникам у попередньому (першому) податковому періоді. Залишок від’ємного значення першого податкового періоду, що не було включено до розрахунку бюджетного відшкодування за підсумками другого податкового періоду, включається до складу податкового кредиту наступного (третього) податкового періоду (пп. 7.7.2 Закону про ПДВ).
При розрахунку суми бюджетного відшкодування необхідно чітко визначити:
– що розуміти під фактичною сплатою, чи можна до неї віднести бартерні розрахунки?
– якщо за підсумками другого періоду маємо не від’ємне, а нульове значення (тобто податковий кредит дорівнює податковим зобов’язанням), чи можна розраховувати на відшкодування від’ємного значення першого періоду?
В Законі про ПДВ не зазначено, що оплата постачальникам має провадитися саме в грошовій формі. Тому існує думка, що бартерний розрахунок можна вважати фактично сплаченою постачальникам сумою. Але ми рекомендуємо не включати «бартерні» суми ПДВ до бюджетного відшкодування, але включити їх до податкового кредиту наступних періодів, зменшуючи цим податкові зобов’язання наступних періодів. Це можна аргументувати тим, що зміст бюджетного відшкодування полягає, насамперед, у відшкодуванні саме грошових коштів, сплачених постачальникам в складі податкового кредиту.
Друге запитання виникає в зв’язку з тим, що в пп. 7.7.2 Закону про ПДВ передбачається відшкодування тільки за умови від’ємного значення у другому періоді. Але відшкодовувати при нульовому значенні другого періоду дозволяє оновлена форма декларації з ПДВ, а точніше, наведені в ній формули.
Якщо підприємство належить до галузі суднобудування і літакобудування, воно може отримати відшкодування за підсумками першого періоду, в якому виникло від’ємне значення (п. 13 Прикінцевих положень Закону № 2505, розділ 6 Порядку № 213).
Бюджетне відшкодування може здійснюватися:
1) поверненням коштів на банківський рахунок платника;
2) в рахунок податкових зобов’язань майбутніх податкових періодів.
Спосіб відшкодування платник обирає самостійно, відображаючи свій вибір в декларації того періоду, за підсумками якого платник набуває права на відшкодування. Таке рішення платник приймає щодо всієї (повної) суми бюджетного відшкодування.
Якщо платник податків обирає відшкодування на банківський рахунок, він повинен подати відповідну заяву до ДПІ, пройти податкову перевірку і подати необхідні «папери» до Держказначейства (пп. 7.7.4 Закону про ПДВ).
Якщо платник податків обирає відшкодування у рахунок майбутніх податкових зобов’язань, то зазначена сума відшкодування не враховується при розрахунку сум бюджетного відшкодування наступних податкових періодів (пп. 7.7.3 Закону про ПДВ). Ця сума надалі не відображається в деклараціях з ПДВ, але до повного її погашення продовжує зменшувати податкові зобов’язання подальших податкових періодів. Механізм такого зменшення відображається в додатку 2 до декларації.
Звернімо увагу, що згідно листа ДПАУ від 30.12.2005 р. № 26335/7/16-1217 суми ПДВ, які обліковуються як переплата в картці особового рахунку, задекларовані до відшкодування, не можуть бути списані внаслідок того, що минув термін давності у 1095 днів. Дійсно, при направленні бюджетного відшкодування в рахунок майбутніх платежів з ПДВ декларація, в якій зазначається таке рішення платника, по суті є заявою на відшкодування. А з поданням заяви обчислювання 1095 днів припиняється.
Відшкодування грошима
Порядок отримання грошового відшкодування описано в пп. 7.7.4, 7.7.5 Закону про ПДВ.
Визначимо дії платника податків поетапно.
1) платник податків подає за підсумками відповідного податкового періоду до ДПІ:
– декларацію з ПДВ (оригінал та копію) із зазначенням суми бюджетного відшкодування в ряд. 25.1. Службова особа податкового органу на першій сторінці копії декларації ставить позначку про її прийняття (штамп податкового органу, дата, вхідний номер). Далі копія з позначкою повертається платнику податків для подання до Держказначейства. При цьому в службовому полі декларації платник податків проставляє позначку про отримання цієї копії (пп. 4.1.3 Порядку № 213);
– додаток 3 до декларації з ПДВ «Розрахунок суми бюджетного відшкодування»;
– заяву про повернення суми бюджетного відшкодування за формою згідно з додатком 4 до декларації з ПДВ;
2) платник податків подає протягом 5 днів після подання декларації податковому органу до Держказначейства:
– копію декларації з ПДВ з позначкою ДПІ;
– розрахунок суми бюджетного відшкодування;
– копії погашених податкових векселів (розписок) за їх наявності;
– оригінали п’яти основних аркушів (примірників декларанта) ВМД за наявності експортних операцій;
3) податковий орган протягом 30 днів, наступних за днем отримання декларації з ПДВ, проводить документальну невиїзну (камеральну) або в певних випадках — позапланову виїзну (документальну) перевірку (див. пп. 7.7.5 Закону про ПДВ);
4) податковий орган протягом 5 днів після закінчення перевірки надає Держказначейству висновок щодо сум, що підлягають відшкодуванню;
5) Держказначейство протягом 5 операційних днів після отримання висновку від ДПІ перераховує суму відшкодування на банківський рахунок платника податків.
Таким чином, максимальний строк відшкодування, відлік якого ведеться від дня подання декларації до ДПІ, становить 40 днів. Це 30 днів перевірки + 5 днів на подання висновку + 5 операційних днів перерахування грошей на банківський рахунок. Звичайно, фактично цей строк може бути значно менше максимального.
Але наказом від 18.08.2005 р. № 350 ДПАУ затвердила Методичні рекомендації щодо взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби України при організації та проведенні перевірок достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість. Згідно з п. 4.1 Методрекомендацій у органів ДПС на проведення невиїзної документальної перевірки та позапланової виїзної перевірки є 60 календарних днів.
Втім, пп. 7.7.5 Закону про ПДВ цілком можна зрозуміти інакше, і тоді на всі ці перевірки у податкових органів 30, а не 60 днів. Але податківці наполягають на своєму (лист ДПАУ від 15.11.2005 р. № 22871/7/16-1317).
Найцікавіше, що податковий орган зобов’язаний надавати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету, навіть у тих випадках, коли в результаті перевірок таку суму визнано недостовірною (пп. 7.7.5
Закону про ПДВ). Наслідки розбіжності суми заявленого бюджетного відшкодування із сумою, підтвердженою в результаті перевірки, регламентовано пп. 7.7.7 Закону про ПДВ.
Джерелом сплати бюджетного відшкодування (у тому числі бюджетного боргу) є загальні доходи Держбюджету України. Забороняється застерігати чи обмежувати виплату бюджетного відшкодування наявністю чи відсутністю доходів, отриманих від ПДВ, в окремих регіонах України (пп. 7.7.10 Закону про ПДВ).
1 Щодо осіб, визначених у п. «б», ДПАУ закріпила свою позицію у формі декларації з ПДВ (див. рядок 5.1), згідно з якою до оподатковуваних операцій належать операції зі ст. 5 Закону про ПДВ. Однак ми вважаємо, що у розрахунку оподатковуваних операцій операції зі ст. 5 Закону про ПДВ брати участі не повинні. Адже згідно з визначенням оподатковуваних операцій це операції, що підлягають оподаткуванню (п. 1.1 Закону про ПДВ), а у ст. 5 Закону про ПДВ перелічено операції, що звільняються від оподаткування.
Оренда автомобіля підприємством у свого працівника Практика Договір оренди Досить часто в підприємства виникає необхідність використати в своїй діяльності те або інше майно. Коли немає можливості або необхідності в його придбанні, користуються орендою такого майна. Розглянемо оренду підприємством основних...
Не у відпустку — у відрядження — на конференцію за кордон № 22 (2.6.2008) :: Практика З роками популярність фірмових виїздів за кордон для проведення нарад, семінарів, корпоративних заходів зростає. Розглянемо, яким чином оформити зв’язок витрат на подібні заходи, забезпечивши їх «валововитратність». Службове відрядження – це поїздк...
Доставка товару покупцям № 22 (2.6.2008) :: Практика Товар, придбаний покупцем, може бути вивезений ним самостійно або доставлений постачальником. Доставка товару покупцеві може здійснюватися як власним транспортом постачальника, так і за допомогою сторонніх транспортних організацій. При цьому вартість...
