Найважливіший винахід в історії людства — письмовий договір. Він дозволяє людям викласти на папері всі причини, з яких вони не довіряють одне одному.
Приватний підприємець (загальна система оподаткування) отримав певні суми грошових коштів від фізичних та юридичних осіб за договорами позики, а потім повернув ці кошти, виконавши умови договорів.
1. Чи входять до складу валового доходу підприємця-фізичної особи отримані, а потім повернуті ним кошти?
Згідно з п. 1.2 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» від 22.05.2003 р. № 889-IV (далі — Закон 889) під доходом розуміють суму будь-яких коштів, одержаних платником податку у власність або нарахованих на його користь, чи набутих незаконним шляхом у випадках, визначених підпунктом 4.2.16 Закону 889, протягом відповідного звітного податкового періоду з різних джерел як на території України, так і за її межами.
Відповідно до п. 9.12 Закону 889 оподаткування доходів, отриманих фізичною особою від продажу товарів (надання послуг, виконання робіт) у межах її підприємницької діяльності без створення юридичної особи, здійснюється за правилами, встановленими спеціальним законодавством з цих питань, з урахуванням норм пункту 9.12 Закону 889.
Згідно зі ст. 13 Декрету КМУ «Про прибутковий податок з громадян» від 26.12.1992 р. № 13-92 (далі — ДКМУ 13-92) оподатковуваним доходом вважається сукупний чистий доход, тобто різниця між валовим доходом (виручкою у грошовій та натуральній формі) i документально підтвердженими витратами, безпосередньо пов’язаними з одержанням доходу1. До складу витрат, безпосередньо пов’язаних з одержанням доходів, належать витрати, які включаються до складу валових витрат виробництва (обігу) або підлягають амортизації згідно з Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств».
Відповідно до п. 13 Інструкції «Про оподаткування доходів фізичних осіб від зайняття підприємницькою діяльністю» від 21 квітня 1993 р. № 12 (далі — Інструкція 12), оподаткуванню підлягають доходи, одержані за звітний податковий період фізичною особою - суб’єктом підприємницької діяльності від продажу нею товарів (надання послуг, виконання робіт) у межах її підприємницької діяльності без створення юридичної особи.
Тобто у нормах законодавства щодо визнання у підприємців-фізичних осіб доходів як об’єктів оподаткування йдеться про доходи, отримані ними від продажу товарів (надання послуг, виконання робіт) у межах підприємницької діяльності таких осіб.
За статтею 655 Цивільного кодексу України «Договір купівлі-продажу» за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов’язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов’язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
У випадку, що розглядається, при отриманні підприємцем-фізичною особою коштів та поверненні ним коштів вони не переходять у його власність. Вони ним тимчасово залучені із зобов’язанням їх повернути. Тому, оскільки операція з отримання коштів від юридичних та фізичних осіб за договором, а потім повернення цих коштів не відповідає вимогам договорів купівлі-продажу, передбачених Цивільним Кодексом, отримані суми не можуть вважатись валовими доходами підприємця та включатись до об’єкту оподаткування доходів фізичних осіб-підприємців.
У додатку 10 до Інструкції 12 Книги обліку доходів і витрат, яку ведуть фізичні особи - суб’єкти підприємницької діяльності протягом календарного року, не передбачено включення сум на поворотній основі до складу доходів фізичних осіб - суб’єктів підприємницької діяльності. У графах 4 та 5 Книги вказується кількість проданої продукції (наданих послуг) в одиницях виміру та ціна продажу продукції (послуг).
Відносини між сторонами щодо передачі у власність та повернення цінностей з правової точки зору вважаються відносинами позики та оформлюються відповідними договорами. Згідно з вимогами ст. 1046 параграфу 1 «Позика» глави 71 Цивільного Кодексу України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов’язується повернути позикодавцеві таку саму суму коштів (суму позики) або таку саму кількість речей того самого роду та такої самої якості.
Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Отже, за договором позики позичальник залучає кошти для використання їх в господарській діяльності з метою одержання доходу. Факт одержання запозичених коштів — це ще не дохід.
Тому включення до валового доходу фізичної особи-підприємця операцій з одержання запозичених коштів вважаю безпідставним.
2. Чи можуть вважатися такі надходження коштів поворотною фінансовою допомогою приватному підприємцю?
У численних коментарях зі включення до об’єктів оподаткування коштів, отриманих платниками податків від інших осіб, такі кошти називаються поворотною фінансовою допомогою.
Поворотна фінансова допомога — це сума коштів, передана платнику податку у користування на визначений строк, відповідно до договорів, які не передбачають нарахування процентів або надання інших компенсацій як плати за користування такими коштами. Таке визначення дається у п. 1.22.2 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств». Це визначення не має відношення до підприємця-фізичної особи. Згідно зі статтею 2 Закону «Про оподаткування прибутку підприємств» платниками податку на прибуток підприємств є підприємства, установи та організації, інші суб’єкти господарської діяльності, які здійснюють діяльність, спрямовану на отримання прибутку. Оскільки приватні підприємці-фізичні особи серед платників податку на прибуток підприємств не зазначені, передбачені Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств» правила щодо включення поворотної фінансової допомоги до складу валових доходів на них не розповсюджуються.
3. Чи має значення для підприємця-фізичної особи, хто є його позикодавцем – юридична чи фізична особа?
Згідно зі статтею 2 Цивільного кодексу України «Учасники цивільних відносин» учасниками цивільних відносин є фізичні особи та юридичні особи (далі — особи).
За статтею 3 Цивільного кодексу України «Загальні засади цивільного законодавства», загальними засадами цивільного законодавства є:
...
3) свобода договору;
4) свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом;
5) судовий захист цивільного права та інтересу;
...
Виходячи із загальних засад цивільного законодавства, фізичні та юридичні особи є рівноправними особами відносно позики. А для підприємця-фізичної особи не має значення, з ким він склав договір позики — з юридичною чи фізичною особою.
1 Якщо ці витрати не можуть бути підтверджені документально, то вони враховуються податковими органами при проведенні остаточних розрахунків за нормами, визначеними Головною державною податковою інспекцією України за погодженням з Міністерством економіки України та Державним комітетом України зі сприяння малим підприємствам та підприємництву.
Податковий облік отриманих послуг Практика Податковий облік консультаційних послуг як предмет конфлікту з податковими органами Маркетингові дослідження, інформаційні, транспортні послуги й ін. — один з найбільш спірних предметів перевірок для податківців, тому що результати або факт...