Податковий облік консультаційних послуг як предмет конфлікту з податковими органами
Маркетингові дослідження, інформаційні, транспортні послуги й ін. — один з найбільш спірних предметів перевірок для податківців, тому що результати або факт одержання їх не настільки очевидні. Часто під виглядом таких «послуг» чималі суми коштів ішли в невідомих напрямках. Але було б несправедливо викреслювати цілу галузь індустрії послуг, що дійсно надаються підприємствам, яким вони реально необхідні.
Розберемо ситуацію на прикладі консультаційних послуг, результатом яких є маркетингові дослідження (далі для стислості будемо називати їх маркетинговими послугами).
Маркетингові дослідження — це збір та аналіз інформації з метою дослідження ринку і збуту продукції та виявлення факторів попиту спожи-вача з метою мінімізації ризику при прийнятті стратегічних рішень у ході господарської діяльності підприємства. Коли рішення вимагають великих фінансових ресурсів, необхідно приймати рішення, що ґрунтуються на надійних даних.
Податкова служба висуває свої аргументи, що свідчать про явно упереджене відношення до податкового обліку таких витрат, вбачаючи:
- намір по відхиленню від оподаткування, тобто завищення валових витрат і податкового кредиту шляхом імітації надання-одержання послуг, у т.ч. і через відсутність у штаті фірми-виконавця співробітників з відповідною кваліфікацією для надання маркетингових послуг;
- відсутність документальних доказів надання маркетингових послуг або визнання недійсними актів виконаних робіт;
- відсутність зв’язку витрат на маркетинг із господарською діяльністю замовника таких досліджень.
Чим вище вартість послуг, тим більше ймовірність того, що ДПІ висуне свої претензії. Причому ДПІ може цікавитися в інших маркетингових агентствах ціною послуг для підтвердження факту її завищення. Але навряд чи отримана відповідь допоможе, оскільки така послуга — це штучний продукт: досліджується конкретний ринок, конкретний товар, конкретні завдання, конкретні методики та їхні комбінації. Також на вартість впливає й ім’я дослідника, що саме по собі може бути гарантією якості наданих замовникові результатів.
З постанови Вищого господарського суду України від 27.10.2004 р. у справі № 11/133 «Про визнання недійсним акту ненормативного характеру»:
...жодним законодавчим актом не передбачено ціни на проведення маркетингових досліджень, а тому ствердження відповідача (ДПІ — Ю.М.) щодо завищення ціни маркетингових досліджень є безпідставним.
Суд підтвердив, що маркетингові дослідження коштують рівно стільки, скільки за них готові платити замовники.
Така «фіскальна» пильність ДПІ пояснюється безтоварністю операції. Такі безтоварні операції фігурують у рекомендаціях проведення податкових перевірок серед найбільш «удалих» прийомів і методів здійснення незаконних операцій. Але, проте, вся судова практика — на користь платника податків. Наведемо приклади.
Приклад 1
Твердження ДПІ: визнати договори про надання маркетингових послуг недійсними за ст. 49 ХКУ (ХКУ 1963 р.): відсутність фактичної операції надання послуг, відсутність у штаті маркетингової фірми співробітників з відповідною кваліфіка-
цією для надання маркетингових послуг; відсутність документальних доказів маркетингових послуг.
Позиція суду: Рішення Господарського суду Рівненської області від 22-24.10.2003 р. № 12/195 «Про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень»:
Судом установлено, що в наявності є дійсні угоди про надання маркетингових послуг, акти, що засвідчують надання послуг, платіжні доручення про перерахування коштів Виконавцю, податкові накладні. Надані маркетингові послуги пов’язані з продажем продукції позивача, документально оформлені відповідно до пп. 5.3.9 ст. 5 Закону про прибуток. Замовник та Виконавець мали … коди згідно із загальним класифікатором галузей народного господарства: 71130 — оптова торгівля, 84500 — маркетингові дослідження.
Відповідачем виконані вимоги пп. 5.2.1 ст. 5 Закону про прибуток, п.п. 7.2.1 і 7.4.1 ст. 7 Закону про ПДВ.
Таким чином, і валові витрати, і податковий кредит з ПДВ позивачем по цих господарських операціях відображені правомірно.
З рішення Господарського суду Рівненської області від 27.08.2003 р. № 17/231:
У справі також є листи від контрагентів ВАТ (Замовник маркетингових послуг — Ю.М.) із підтвердженням господарсько-фінансових взаємовідносин з відповідачем 1 та вказанням про відсутність стосунків з ТОВ (Виконавець, Відповідач-2 — Ю.М.), письмові пояснення колишніх директорів ТОВ, що були відібрані працівниками податкової міліції ДПА..., в яких підтверджено укладання договорів з ВАТ, підписання актів виконаних робіт, надання останньому маркетингової інформації, яка отримувалась ТОВ шляхом укладання двосторонніх договорів з іншими підприємствами-субпідрядниками.
Відповідачем виконані вимоги пп. 5.3.9 ст. 5
Закону про прибуток, представлені договори про надання маркетингових послуг, акти прийому-здачі виконаних робіт і протоколи визначення розміру комісійної винагороди, а також платіжні доручення про перерахування коштів ЗАТ на користь ТОВ.
Позивачем (ДПІ) безпідставно розширено коло документів, якими необхідно підтвердити факти надання маркетингових послуг (звіт, посвідчення про відрядження). Законодавство не встановлює спеціальних вимог щодо обов’язкової наявності певних документів для підтвердження факту надання маркетингових послуг.
Приклад 2
Твердження ДПІ: маркетингові дослідження не пов’язані з господарською діяльністю.
Позиція суду: Рішення Господарського суду від
22.08.2003 р. № 23/80-03-2646 «Про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень ДПІ».
...Відповідно до договору між позивачем і ТОВ, ТОВ здійснює з доручення позивача маркетингові дослідження...
Посилання ДПА в акті перевірки на недоведеність позивачем зв’язку між наданими маркетинговими послугами ТОВ та власною господарською діяльністю із зазначенням, що згідно з умовами договорів комісії по реалізації лікеро-горілчаних виробів з комітентами..., комітенти зобов’язалися підтримати комісіонера-позивача через поставки та забезпечення товарів, а також проведення маркетингових та інших акцій по асортименту товару, а також із зазначенням відповідачем (ДПІ — Ю.М.) про відсутність права у позивача відносити до валових витрат витрати на маркетингові дослідження, оскільки витрати на проведення маркетингових та інших акцій покладено по договору комісії на комітентів, є неправомірним.
Оскільки в Регламентах проведення маркетингових акцій, підписаних зазначеними комітентами та комісіонером (позивачем), зазначено, що з метою реалізації умов п. 2.1 названих договорів комісії комітент підтримує комісіонера... шляхом проведення маркетингових акцій, направлених на ... розширення ринку продажу товарів.
Надані позивачем на розгляд суду звіти по реалізації алкогольних напоїв, дані бухобліку ... про продаж позивачем лікеро-горілчаних виробів не тільки по договорах комісії, а також власних лікеро-горілчаних виробів, про що свідчать договори поставки з іншими постачальниками лікеро-горілчаних виробів, наявні ліцензія на право здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями та ліцензія на право оптової торгівлі алкогольними напоями.
За таких обставин, маркетингові дослідження ТОВ ... пов’язані з організацією та веденням господарської діяльності позивача згідно з пп. 5.2.1 ст. 5 Закону про прибуток та правомірно віднесені позивачем до складу валових витрат.
Що в результаті?
У більшості випадків позиція ДПІ не обґрунтована і шита білими нитками. Тому її неважко спростувати, про що свідчать вищенаведені приклади.
Однак у ряді випадків судових розглядів можна уникнути. Для цього рекомендується оформляти ці послуги таким чином, щоб було очевидно, які саме отримані послуги. Тобто, приміром, краще одержати не «маркетингові послуги», а «дослідження ринку конкретної продукції за конкретний період». Таку конкретну інформацію повинні місити договори, рахунки або акти виконаних робіт. Добре також мати результат таких послуг у вигляді письмового звіту або консультації, в яких викладена інформація про результати проведених маркетингових досліджень. Те саме можна сказати і про інші консультаційні послуги.
Такий підхід істотно полегшить відстоювання підприємством свого права на податковий кредит і валові витрати, пов’язані з одержанням маркетингових та інших консультаційних послуг. Однак варто мати на увазі, що в таких звітах може міститися інформація, що представляє собою комерційну таємницю, або можуть бути інші причини, з яких таку інформацію небажано було б надавати стороннім користувачам. Але підприємство при цьому завжди має вибір: надати перевіряючим додаткову інформацію або відстоювати своє право на валові витрати і податковий кредит у суді.
В яких випадках ппшнику необхідний РРО Практика Продовження. Початок див. у «ШБ» № 11/2006 р. Перевірки РРО В «ШБ» № 11/2006 на с. 26-28 ми писали про те, в яких випадках приватному підприємцю необхідно використовувати реєстратор розрахункових операцій (РРО). Поговоримо про те, які органи мают...
Не у відпустку — у відрядження — на конференцію за кордон № 22 (2.6.2008) :: Практика З роками популярність фірмових виїздів за кордон для проведення нарад, семінарів, корпоративних заходів зростає. Розглянемо, яким чином оформити зв’язок витрат на подібні заходи, забезпечивши їх «валововитратність». Службове відрядження – це поїздк...
Доставка товару покупцям № 22 (2.6.2008) :: Практика Товар, придбаний покупцем, може бути вивезений ним самостійно або доставлений постачальником. Доставка товару покупцеві може здійснюватися як власним транспортом постачальника, так і за допомогою сторонніх транспортних організацій. При цьому вартість...
