Розрахунок середньої зарплати для розрахунку виплат з соцстрахування
Продовження. Початок див. у «ШБ» № 7, 8, 9, 10, 11/2006 р.
Порядок розрахунку СЗП
Сьогодні почнемо з розгляду порядку визначення середньочасової заробітної плати (далі — СчЗП) у ситуації, коли облік робочого часу ведеться в годинах або коли кількість відпрацьованого часу (годин) визначається сумарно.
Нагадаємо, що в минулій публікації (див. «ШБ» № 11/2006 с. 35-36) ми вже розглядали порядок визначення СчЗП на підставі вимог п. 14 ПКМУ «Про вирахування середньої заробітної плати (доходу) для розрахунку виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням» від 26.09.2001 р. № 1266
(далі — ПКМУ № 1266) і навіть вивели формулу її розрахунку:
СчЗП = МТС / СКРГ, (формула 1)
де МТС – місячна тарифна ставка (посадовий оклад);
СКРГ – середньомісячна кількість робочих годин, установлена на підприємстві або його структурному підрозділі, на якому працює працівник, якому визначається СчЗП або середня кількість робочих годин у місяці за графіком роботи такого працівника.
Але формула 1 застосовується тільки в тому випадку, коли необхідно визначити СчЗП якщо:
…перед настанням страхового випадку застрахована особа не мала заробітку або якщо страховий випадок настав у перший день роботи.
От чому за формулою 1 СчЗП визначається виходячи з МТС, а не фактичного заробітку.
А тепер про те, як визначається СчЗП2 (додамо до її позначення цифру 2, щоб не плутати з СчЗП, що розраховується за відсутності фактичного заробітку) в ситуації, коли в працівника, по якому визначається СчЗП2, є заробіток перед настанням страхового випадку.
По-перше, з’ясуємо, в яких випадках здійснюється розрахунок СчЗП2.
Якщо робочий час підсумовується або його облік ведеться в годинах, для розрахунку застрахованій особі допомоги по тимчасовій непрацездатності, допомоги по вагітності та пологах та оплати перших п’яти днів тимчасової непрацездатності за рахунок коштів роботодавця застосовується середньогодинна заробітна плата.
По-друге, як здійснюється розрахунок.
Середньогодинна заробітна плата обчислюється шляхом ділення нарахованої за розрахунковий період заробітної плати на кількість відпрацьованих годин застрахованою особою у зазначений період.
Із зазначених вимог виводимо формулу:
СчЗП2 = НЗП / КВЧ, (формула 2)
де НЗП – заробітна плата, з якої сплачувалися страхові внески;
КВЧ – кількість відпрацьованого часу.
ПРИклад 1
Титоренко Я.В. був прийнятий на підприємство як кур’єр з погодинною оплатою праці. 07 червня 2006 р.
він занедужав і в зв’язку з цим виникла необхідність визначення його СчЗП2. Сума заробітку Титоренко Я.В.
за період з грудня 2005 р. по травень 2006 р. включно склала 2751,00 грн. Всі місяці за зазначений період Титоренко Я.В. відпрацював за своїм графіком роботи повністю і загальна кількість відпрацьованих ним годин за цей період становить 1050,0 годин.
Якщо застрахованій особі страхові виплати призначають-
ся у робочих органах виконавчих дирекцій фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування і видаються довідки про середню заробітну плату за основним місцем роботи та за сумісництвом, середня заробітна плата (дохід) обчислюється цими робочими органами сумарно.
Ця вимога не стосується бухгалтерів підприємства, оскільки діє в ситуації, коли страхові виплати призначаються, а значить і розраховуються, робочими органами виконавчих дирекцій ФСС. Тому не будемо розглядати її докладно, тим більше що зміст її зрозумілий — НЗП за розрахунковий період визна-
чається виходячи із заробітку за основним і неосновним (за сумісництвом) місцем роботи), і підемо далі.
У наступному пункті ПКМУ № 1266 (п. 18) наведена формула визначення середньоденного доходу особи, добровільно застрахованої у фонді соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та професійному захворюванні (далі — ФССНС), випадку втрати нею працездатності:
Д = СВ : К : Т х 100 %, (формула 3)
де Д - середньоденний дохід;
СВ - сума страхових внесків за розрахунковий період;
К - кількість календарних днів за розрахунковий період;
Т - страховий тариф класу професійного ризику, до якого належить вид діяльності застрахованої особи.
Порядок здійснення розрахунку середньоденного доходу (Д) з використанням цієї формули наведений у Додатку 1 до ПКМУ № 1266, але тільки от дивна справа, він відрізняється від того порядку, що визначає формула:
Із добровільно застрахованою особою 6 липня 2005 р. трапився нещасний випадок. У грудні 2005 р. МСЕК встановила 40 відсотків втрати нею професійної працездатності, а до грудня особа хворіла.
Розрахунковим для призначення страхових виплат є період з 1 січня до 30 червня 2005 року. За цей період застрахованою особою сплачено страхові внески в розмірі 138 гривень. Діяльність застрахованої особи відноситься до 7 класу професійного ризику виробництва, страховий тариф для 7 класу - 0,93 відсотка.
Середньомісячний дохід добровільно застрахованої особи для призначення страхових виплат становить 2473,12 гривні (138 гривень : 6 місяців: 0,93 відсотка х 100 відсотків).
Середньоденний дохід за один календарний день становить 81,25 гривні (2473,12 : 30,44, де 30,44 — середньомісячна кількість календарних днів у році).
Як бачимо, спочатку визначається середньомісячний доход (СмД), причому за формулою, що хоч і схожа, але все-таки має відмінності від наведеної в п. 18 ПКМУ № 1266:
СмД = СВ / Км / Т х 100%, (формула 4)
де СмД – середньомісячний дохід;
Км – кількість календарних місяців розрахункового періоду1.
Позначення СВ і Т свого значення не поміняли (див. вище).
А от визначення середньоденного доходу (СдД) здійснюється діленням СмД на 30,44 (середньомісячну кількість календарних днів у місяці).
СдД = СмД / 30,44 (формула 5)
Далі виходить:
Ураховуючи, що робочий час добровільно застрахованої особи не піддається точному обліку, допомога по тимчасовій непрацездатності призначається Фондом соціального страхування від нещасних випадків та професійних захворювань за календарні дні тимчасової непрацездатності виходячи з розміру середньоденної заробітної плати за один календарний день —
81,25 гривні і становить 7475 гривень (81,25 х 92, де 92 — календарні дні тимчасової непрацездатності, що оплачуються Фондом).
Щомісячна страхова виплата становить 989,25 гривні (2473,12 х 40 відсотків : 100 відсотків).
Явна невідповідність вимог п. 18 і Додатку 1 ПКМУ № 1266 приводить у замішання, оскільки дає різний результат СдД і, відповідно, різну суму страхової виплати. Наприклад, якщо виходити з умов прикладу, наведеного в Додатку 1 до ПКМУ № 1266, але середньоденний доход розрахувати за формулою 3, наведеною в п.18 П(С)БО 1266, і виходячи з отриманого результату розрахувати допомогу з тимчасової непрацездатності за 92 календарних дня, то одержимо, що:
Д = СВ / К / Т х 100% = 138,00 грн. / 181 / 0,93 х 100% = 81,98 грн.,
де 181 – кількість календарних днів за розрахунковий період, тобто з 01 січня по 30 червня 2005 р. включно, визначена за календарем.
А сума допомоги з тимчасової непрацездатності за 92 календарних дня в цьому випадку буде дорівнювати 7542,16 грн. (81,98 грн. х 92 дн.).
Різниця, як бачите, значна.
Зверніть увагу, що сума щомісячної страхової виплати (далі — ЩСВ) визначена множенням СмД на Т і діленням отриманого результату на 100%.
То як же все-таки визначати середньоденний дохід добровільно застрахованої особи, з використанням формули 3 або з послідовним використанням формул 4 і 5? На мою думку, використання в цьому випадку в розрахунку середнього числа календарний днів у місяці (Т = 30,44) не виправдано, оскільки порахувати фактичну кількість календарних днів у розрахунковому періоді не є складним і, безумовно, є точнішим, ніж визначення спочатку СмД, а потім ділення його на Т, тобто знову на середнє число. Так що формула в п. 18 ПКМУ № 1266 дана правильно, а от чому в Додатку 1 її перекрутили, залишається загадкою. Якщо тільки для того, щоб визначити СмД, то для цього досить було СдД помножити на Т. Виходячи з отриманих нами даних:
Смд = Сдд х Т = 81,98 грн. х 30,44 дн. = 2495,47 грн.
Зверніть увагу на те, що і СмД і СдД, отримані нами, перевищують за своїм значенням аналогічні величини, розраховані в Додатку 1. Можливо, у цьому і є головна причина відмінності п. 18 ПКМУ № 1266 і його Додатка 1, що роз’яснює його вимоги.
1 Періоду, за який береться СВ, тобто сума здійснених страхових внесків добровільно застрахованою особою, якій і здійснюється розрахунок середньомісячного доходу.
Практика оподаткування – єдиний податок Практика Продовження. Початок див. у «ШБ» № 21, 22, 23/2005 р., № 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11/2006 р. Єдиний податок для приватних підприємців Первинні документи обліку виручки в приватного підприємця при розрахунках готівкою Існує правило: в облік...
Не у відпустку — у відрядження — на конференцію за кордон № 22 (2.6.2008) :: Практика З роками популярність фірмових виїздів за кордон для проведення нарад, семінарів, корпоративних заходів зростає. Розглянемо, яким чином оформити зв’язок витрат на подібні заходи, забезпечивши їх «валововитратність». Службове відрядження – це поїздк...
Доставка товару покупцям № 22 (2.6.2008) :: Практика Товар, придбаний покупцем, може бути вивезений ним самостійно або доставлений постачальником. Доставка товару покупцеві може здійснюватися як власним транспортом постачальника, так і за допомогою сторонніх транспортних організацій. При цьому вартість...
