Останнім часом надання позик своїм працівникам стало досить поширеною справою. Та і фізособи при влаштуванні на роботу нерідко цікавляться можливістю отримання від передбачуваного роботодавця соціальних гарантій та матеріальних благ. Про те, що робити підприємству, якщо працівник звільнився, а позику не повернув, а також які умови договору при цьому можуть попередити майбутні проблеми, ми розкажемо у цій статті.
Коротенько про правові аспекти договорів позики
Відповідно до ст. 1046 чинного ЦКУ за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальнику) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов’язується повернути позикодавцеві таку саму суму грошових коштів (суму позики) або таку саму кількість речей того самого роду та такої самої якості.
В нашому випадку договір позики має певні особливості:
- укладається на визначений у договорі строк;
- сторонами договору є роботодавець та працівник;
- договір позики має цільове призначення — придбання побутової техніки.
Наведені вище особливості будуть певним чином впливати і на умови такого договору. Такий договір позики укладається в письмовій формі (його стороною виступає юрособа) та містить, зокрема, такі умови:
1) предмет договору — грошові кошти;
2) цільове призначення — придбання побутової техніки;
3) порядок розрахунків між сторонами має визначати, яким саме способом працівник буде повертати запозичені кошти роботодавцю;
4) наявність вказівки про те, що грошові кошти надаються фізособі-працівнику у позику без наступної вимоги про сплату процентів. Проте умови щодо процентів для договору позики не є істотними, оскільки за їх відсутності у договорі вони визначаються за законом (їх розмір встановлюється на рівні облікової ставки НБУ);
5) зобов’язання сторін, зокрема, зобов’язання позичальника повернути позику;
6) наслідки невиконання сторонами зобов’язань, зокрема, наслідки порушення умов договору позичальником;
7) дострокове виконання зобов’язань за договором, зокрема, умови щодо дострокового повернення позики позичальником;
8) інші умови, щодо яких сторони дійшли згоди або наявність яких є обов’язковою за законом.
Типові помилки роботодавців при укладанні договорів позики зі своїми працівниками
При укладанні договорів позики роботодавець часом не звертає увагу на ту обставину, що останній укладає з працівником цивільно-правовий договір позики, якій жодним чином не впливає на їх взаємовідносини за трудовим договором. А тому навіть у випадку розірвання трудових відносин зобов’язання за договором позики тривають до їх виконання у повному обсязі.
З огляду на це, роботодавець має бути зацікавлений у тому, щоб такий договір позики містив особливі умови щодо можливості дострокового виконання позичальником свого зобов’язання у разі розірвання трудових відносин із позикодавцем. Причому така умова прямо передбачена у ст. 1049 ЦКУ, згідно з якою позика, надана за договором безпроцентної позики, може бути поверне-
на достроково, якщо інше не встановлено договором.
У разі відсутності такої умови у договорі роботодавець ризикує у майбутньому власними коштами. Пояснимо чому.
Ситуація 1. Працівник виконує свої обов’язки за трудовим договором. При укладенні з ним договору позики роботодавець може передбачити у порядку розрахунків умову, відповідно до якої погашення суми позики відбуватиметься шляхом відрахування щомісяця відповідних сум з його заробітної плати1.
Таким чином, позикодавець захищає себе від порушення умов договору щодо належного та своєчасного погашення позики.
У разі звільнення згодом такого працівника позикодавець, посилаючись на пункт у договорі, яким встановлена умова щодо необхідності дострокового виконання позичальником свого зобов’язання у разі розірвання трудових відносин з позикодавцем, останній має право надіслати вимогу щодо дострокового погашення залишкової суми позики. Позичальник повинен у строк, встановлений у договорі, погасити неповернуту частину боргу. Якщо він цього не виконає, роботодавець має право звернутись до суду.
При цьому позикодавець має право вимагати сплати неповернутої суми позики з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також трьох відсотків річних від простроченої суми (ст. 1050 ЦКУ).
1 Зауважимо, що у разі встановлення умови щодо самостійного погашення суми позики при неналежному виконанні або невиконанні зобов’язання позикодавець може згодом запропонувати працівнику змінити порядок розрахунків. Працівник також може самостійно шляхом подання відповідної заяви встановити порядок відрахування з його заробітної плати платежів на погашення боргу перед роботодавцем за договором позики.
Резерв відпусток Повторення вивченого Підприємство зобов’язане виплатити працівнику заробітну плату за весь час відпустки, а як забезпечити таку виплату — це внутрішня справа самого підприємства. Чи правда, що тепер резерв відпусток необхідно обов’язково створювати на будь-якому...
Строковий трудовий договір № 22 (2.6.2008) :: Урок права У практиці функціонуючих підприємств нерідко зустрічаються випадки, коли вони змушені вдаватися до застосування строкового договору з урахуванням інтересів працівників і роботодавців, що обумовлюється особливим порядком укладення та розірвання таких трудо...
Використання підприємством чужих автомобілів № 20 (19.5.2008) :: Урок права У попередньому матеріалі ми розглядали випадки оформлення використання підприємством чужих автомобілів (орендованих, таких, що перебувають у безоплатному користуванні, та автомобілів працівників). На сьогоднішньому уроці права розглянемо питання щодо офор...
