Якщо підприємець працює на єдиному податку, то все, що в нього є на розрахунковому рахунку або в касі, — це його чистий дохід, яким він може вільно розпоряджатися (без будь-якої звітності про таке використання). Ніяких нарахувань та утримань при виплаті собі такого доходу не здійснюється.
Тільки за бажанням підприємця він може добровільно зареєструватися в Пенсійному фонді для зарахування його виробничого стажу до пенсії в повному обсязі. Закон України від 09.07.2003 р. № 1058-IV «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» (далі — Закон № 1058), що набрав чинності з 1 січня 2004 року, встановив пряму залежність розміру пенсії від страхового стажу і заробітку, з якого фактично нараховані та сплачені страхові внески до Пенсійного фонду.
Тобто з 1 січня 2004 року до страхового стажу фізичних осіб - суб’єктів підприємницької діяльності, платників єдиного податку, зараховується період, пропорційний сумі оплачених внесків (ст. 24 Закону № 1058). Від суми єдиного податку до Пенсійного фонду надходить 42% (п. 3 Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва» від 03.07.98 р. № 727/98 зі змінами та доповненнями, далі — Указ № 727).
Цієї суми для повного місяця стажу в будь-якому випадкуне вистачає (максимальна ставка єдиного податку – 200 грн., помножена на 42% в Пенсійний фонд дасть 84,00 грн.). А оскільки відповідно до ст. 1 Закону № 1058 мінімальний страховий внесок - це сума коштів, що визначається розрахунково як добуток мінімального розміру заробітної плати на розмір страхового внеску, встановлених законом на день отримання заробітної плати (доходу).
Тобто мінімальний страховий внесок з 01.07.06 р. становить 119,25 грн. (375,00 х 31,8%). Отже, стаж буде розраховуватися пропорційно зарахованим Казначейством внескам у складі єдиного податку. Для зарахування повного місяця до пенсійного стажу підприємець повинен оплатити різницю між нарахованим мінімальним страховим внеском і зарахованими Казначейством коштами.
ПРИклад 1
Підприємець працює на єдиному податку за ставкою 200,00 грн. на місяць. Розглянемо два випадки.
Випадок 1. Підприємець бажає, щоб йому йшов виробничий стаж у повному обсязі, тому він добровільно зареєструвався в районному відділенні Пенсійного фонду за місцем своєї реєстрації і щомісяця доплачує суму, розмір якої дорівнює
Д = (МЗ х 31,8% - ЕН х 42%), де
Д - сума доплати, що перераховується щомісяця на рахунок Пенсійного фонду;
МЗ - законодавчо встановлений мінімальний рівень заробітної плати (з 01.07.06 р. він дорівнює 375,00 грн.);
ЕН - ставка єдиного податку, 42% якого перераховуються Казначейством і враховуються Пенсійним фондом по особовому рахунку підприємця.
В результаті для перерахування за липень 2006 р. одержуємо суму, що дорівнює 35,25 грн. (375,00 х 31,8% – 200,00 х 42%).
Випадок 2. Підприємець не доплачує різницю, тоді його страховий стаж буде розрахований пропорційно фактичній сумі страхових внесків, що надійшли до Пенсійного фонду, за формулою, зазначеною в ст. 24 Закону № 1058
ТП = Св / В, де:
ТП - тривалість періоду, що зараховується до страхового стажу та визначається в місяцях;
Св – сума фактично оплачених страхових внесків за відповідний місяць;
В - мінімальний страховий внесок за відповідний місяць.
При підрахунку страхового стажу місяць приймається за 30 днів. У нашому прикладі сума оплаченого внеску в липні 2006 р. — 84,00 грн. (200,00 х 42%), а мінімальний страховий внесок — 119,25 грн. (375,00 х 31,8%). У цьому випадку, розділивши 84,00 грн. на 119,25 грн., одержимо 0,704. Тоді, якщо повний місяць становить 30 днів, то до страхового стажу необхідно зарахувати за липень 2006 р. 21 день (30 днів х 0,704).
Наймані робітники приватного підприємця
За кожного свого найманого робітника підприємець доплачує 50% від установленої для нього ставки податку (абз. 4 п. 2 Указу № 727). Найманим робітникам підприємець зобов’язаний нараховувати зарплату не нижче законодавчо встановленого мінімального рівня, нараховувати й утримувати внески до соціальних фондів.
Також підприємець повинен вести і всю необхідну документацію: табель обліку робочого часу, розрахунково-платіжну відомість нарахування та виплати заробітної плати, відомість нарахувань та утримань по податках і зборах. Розглянемо, по яких податках і зборах необхідно нараховувати й утримувати суми, по яких ставках і в які строки платити до бюджету та фондів, коли звітувати і по яких формах. Для простоти зведемо всі ці дані в таблицю.
ПРИклад 2
Наприклад, у приватного підприємця працює один штатний працівник з посадовим окладом, що дорівнює 400,00 грн. Тоді за липень 2006 року розрахунково-платіжна відомість буде мати такий вигляд:
За своїх найманих робітників підприємець також сплачує не весь нарахований внесок до Пенсійного фонду, а різницю між 50% від своєї ставки єдиного податку за кожну найману особу та нараховану суму внеску до Пенсійного фонду. Наприклад, для нашого випадку підприємець за свого найманого робітника сплачує 50% від своєї ставки єдиного податку, що дорівнює 200,00 грн., тобто 100,00 грн.
До Пенсійного фонду нараховано із зарплати найманого робітника: 400,00 х 31,8% = 127,20 грн. 42% від ставки єдиного податку, перерахованого за найманого робітника, складе 42,00 грн. (100,00 х 42%). Тоді до Пенсійного фонду за липень підприємець зобов’язаний перерахувати 93,20 грн. (127,20 - 42,00 + 8,00) у призначений за законом строк (в день одержання коштів на зарплату або, якщо зарплата не отримана, до 20 числа місяця, наступного за місяцем нарахування зарплати).
Податок з доходів фізичних осіб. Відповідно до пп. 6.3.1 Закону України від 22.05.2003 р. № 889-VI «Про податок з доходів фізичних осіб» (далі — Закон № 889)
Податкова соціальна пільга застосовується до нарахованого місячного доходу платнику податку у вигляді заробітної плати виключно за одним місцем його нарахування (виплати).
Відповідно до п. 6.1 ст. 6 Закону № 889 платник податків має право на зменшення суми оподатковуваного доходу, одержуваного від одного роботодавця у вигляді заробітної плати, на суму податкової соціальної пільги (ПСП) у відповідних розмірах. Платник податків самостійно вибирає місце застосування ПСП (пп. 6.2 Закону № 889). Визначення розміру доходу, що надає право на застосування до заробітної плати ПСП, пов’язане з розміром прожиткового мінімуму на працездатну особу, що діє на 1 січня звітного податкового року (пп. 6.5.1 Закону № 889). Розмір ПСП залежить також від розміру мінімальної заробітної плати. В 2006 р. розмір ПСП становить 175,00 грн. і застосовується до доходу, що не перевищує 680,00 грн. на місяць.
Внески до соціальних фондів. Стаття 19 Закону № 1058 зобов’язує приватних підприємців - платників єдиного податку нараховувати на суми фактичних витрат на оплату праці працівників і допомоги з тимчасової непрацездатності страхові внески в розмірі 31,8% і сплачувати їх у встановлений термін. У своєму листі від 01.02.06 р. № 1136/03-30 Пенсійний фонд з метою запобігання переплати страхових внесків суму коштів, яку перераховують до Пенсійного фонду у вигляді частини ставки єдиного податку, зараховує в рахунок сплати страхових внесків на підставі пред’явлених страхувальником копій платіжних документів про сплату єдиного податку.
Все перераховане вище стосується найманих робітників приватного підприємця. За самого підприємця до Пенсійного фонду іде 42% від його ставки єдиного податку. І якщо підприємець не бажає більше нічого доплачувати, то тільки ця сума, фактично перерахована Казначейством, і буде враховуватися при розрахунку страхового стажу підприємця.
В п. 6 Указу № 727 вказано, що Казначейство після надходження суми єдиного податку перераховує його частину в розмірі 15% від ставки єдиного податку до фондів загальнообов’язкового державного страхування (11% — до Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності та 4% — до Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття).
Відповідно до ст. 10 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійне захворювання, які спричинили втрату працездатності» від 23.09.99 р. № 1105-XIV страхувальниками, тобто особами, які зобов’язані сплачувати страхові внески, є і фізичні особи, що використовують найману працю.
Тобто Закон № 1105 не передбачає винятків для страхувальників фізичних осіб - платників єдиного податку. До переліку п. 6 Указу № 727 внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві, не включений.
Підіб’ємо підсумок. Якщо приватний підприємець приймає на роботу хоча б одного найманого робітника, то йому обов’язково необхідно зареєструватися у всіх фондах соціального страхування, сплачувати страхові внески і щокварталу звітувати у фондах по розрахунках.
1 Розрахунок податку з доходів фізичних осіб здійснюється в такий спосіб: спочатку від нарахованої зарплати треба відняти внески до соціальних фондів, потім, якщо працівник має право на соціальну пільгу і його дохід менше 680,00 грн., із суми, що залишилася, віднімається соціальна пільга, що дорівнює 175 грн. (будемо вважати, що працівник має право тільки на цю пільгу). Отриманий результат множимо на 13%. (400,00 – 8,00 – 2,00 – 2,00 – 175,00) х 13% = 27,69 грн.
Коротко про головне А чи знаєте ви, що... Уже всі знають, що нарешті розпочала свою роботу Верховна Рада на чолі зі спікером, що зросли ціни на газ (40,7 коп. та 44,4 коп. з лічильниками та без них відповідно) і що мінімальна зарплата з першого липня становить 375 грн. Відповідно змінюються і....
Не у відпустку — у відрядження — на конференцію за кордон № 22 (2.6.2008) :: Практика З роками популярність фірмових виїздів за кордон для проведення нарад, семінарів, корпоративних заходів зростає. Розглянемо, яким чином оформити зв’язок витрат на подібні заходи, забезпечивши їх «валововитратність». Службове відрядження – це поїздк...
Доставка товару покупцям № 22 (2.6.2008) :: Практика Товар, придбаний покупцем, може бути вивезений ним самостійно або доставлений постачальником. Доставка товару покупцеві може здійснюватися як власним транспортом постачальника, так і за допомогою сторонніх транспортних організацій. При цьому вартість...
