Красиво жити не заборониш. А щоб так жити, необхідно працювати. Деколи в кількох місцях відразу. Тому бухгалтерам часто доводиться мати справу із сумісниками. Та і самі бухгалтери іноді є сумісниками. Робота сумісників має свої особливості. І про деякі з них ми вам розповімо.
Відповідно до норм ст. 21 КЗпП працівник має право укласти трудовий договір з кількома роботодавцями одночасно, якщо інше не передбачене законодавством, колективним договором або угодою сторін. Місце роботи, де ведеться трудова книжка працівника, вважається основним, а решта — роботою за сумісництвом.
Особливості роботи за сумісництвом працівників господарських товариств визначаються домовленостями з роботодавцями, за винятком питань соціального захисту і дотримання трудових прав, встановлених законодавством.
Так, працівники, які працюють за сумісництвом, одержують заробітну плату за фактично виконану роботу і її розмір не обмежується.
Закон про відпустки надає сумісникам право на:
- оплачувану щорічну відпустку повної тривалості до настання 6-місячного терміну безперервної роботи у перший рік роботи на цьому підприємстві одночасно з відпусткою за основним місцем роботи;
- відпустку без збереження заплати на термін до закінчення відпустки за основним місцем роботи;
- додаткові відпустки у зв’язку з навчанням. При цьому ст. 217 КЗпП встановлено, що на їх час зберігається середня заробітна плата лише за основним місцем роботи.
За домовленостями між сторонами відпустка без збереження заробітної плати може бути надана на одному з підприємств або одночасно на обох, в т.ч. під час використання щорічної відпустки на одному з них.
Відряджаючи працівника-сумісника у службову поїздку, слід пам’ятати, що на час відрядження особи, яка працює за сумісництвом, середній заробіток зберігається на тому підприємстві, що його відрядило. У разі направлення працівника у відрядження одночасно з основної роботи й роботи за сумісництвом середній заробіток зберігається за ним на обох посадах, а видатки для відшкодування витрат на відрядження розподіляються між підприємствами, що направляли працівника у відрядження, за згодою між ними.
Так визначено у п. 1.4 Інструкції про відрядження. І ця норма має певний вплив на отримання сумісниками добровільно-примусово відпусток, в чому ми пересвідчимося далі.
Крім трудових прав, наймані працівники мають право на соціальне забезпечення з різних видів загальнообов’язкового соціального страхування. Зокрема, на допомогу з тимчасової непрацездатності, не пов’язаної з нещасним випадком на виробництві. Саме про неї і поговоримо далі докладніше.
Порядок оплати лікарняного суміснику
Закон № 2240, надаючи застрахованим особам право на отримання допомоги з тимчасової непрацездатності, у ч. 1 ст. 51 Закону № 2240 говорить, що підставою для призначення допомоги по тимчасовій непрацездатності є виданий у встановленому порядку листок непрацездатності, а в разі роботи за сумісництвом — копія листка непрацездатності, засвідчена підписом керівника і печаткою за основним місцем роботи.
Це означає, що листок непрацездатності оплачується окремо за основним місцем роботи, і окремо — за сумісництвом. Нагадаємо, що до 24.11.2004 р. лікарняні виплачувалися тільки за основним місцем роботи, але заробітна плата за сумісництвом до розрахунку бралася. На думку автора, ці зміни призвели до можливості неоднозначного застосування деяких норм Порядку № 1260, на що ми також звернемо вашу увагу.
Для розрахунку середньої заробітної плати для виплати лікарняного береться період роботи за попередні шість місяців роботи перед настанням страхового випадку (непрацездатності). Якщо працівник працює менше шести місяців, то до розрахунку беруться повні календарні місяці. Якщо ще жодного повного календарного місяця не відпрацьовано, то до розрахунку береться фактично відпрацьований період. Наприклад, якщо працівник захворів в липні, то розрахунковий період відраховується з червня і назад.
Оскільки тепер листок оплачується окремо за кожним місцем роботи, то можлива ситуація, коли розрахунковий період не збігатиметься. Наприклад, за основним місцем роботи це буде шість місяців, а за сумісництвом — три або навпаки. Відповідно, кожне підприємство має брати до розрахунку заробітну плату за свій період. Однак слід враховувати таке.
Перше. Щомісячна сумарна заробітна плата, з якої розраховуються страхові виплати за розрахунковий період за основним місцем роботи та за сумісництвом, не може перевищувати розмір максимальної величини (граничної суми) заробітної плати, з якої сплачуються страхові внески. Це 10-кратний розмір прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб.
У 2006 році ця сума змінюється станом на 01.01, 01.04, 01.09 і 01.12 і в період з 01.04 по 30.11 становить 4960,00 грн.
ПРИклад 1
За основним місцем роботи працівник працює з 01.01.2004 р., а за сумісництвом — з 01.03.2006 р.
Таблиця 1
Період
Заробітна плата
Гранична сума доходу, на яку нараховуються внески
Приймається для обчислення середньої заробітної плати
За основним місцем роботи
Відпрацьовано днів
За сумісни- цтвом
Відпрацьовано днів
За основним місцем роботи
(гр. 2 X гр. 5)
За сумісництвом
((гр. 5 - гр. 2) X 3)
1
2
3
4
5
5
6
Січень
3500,00
20
-
-
4830,00
3500,00
-
Лютий
3500,00
20
-
-
4830,00
3500,00
-
Березень
2600,00
15
2600,00
8
4830,00
2600,00
2230,00
Квітень
3500,00
19
2600,00
8
4960,00
3500,00
1460,00
Травень
3500,00
20
2600,00
8
4960,00
3500,00
1460,00
Червень
3500,00
20
2600,00
8
4960,00
3500,00
1460,00
Всього
х
114
х
32
х
20100,00
8070,00
Страховий випадок настав у липні 2006 року. За основним місцем роботи до розрахунку приймається період роботи з січня по червень 2006 року, а за сумісництвом — з березень по червень. В такому разі заробітна плата працівника за розрахунковий період становила і приймається до розрахунку:
Слід пам’ятати, що відповідно до змін з розрахункового періоду виключаються місяці, коли застрахована особа не працювала з 1-го по 1-е число з поважних причин. Таких випадків три:
- тимчасова непрацездатність;
- відпустка у зв’язку з вагітністю та пологами;
- відпустка по догляду за дитиною до досягнення нею 3-річного віку та 6-тирічного віку за медичним висновком.
Відповідно, виключаються і виплати, які припадають на ці періоди (маються на увазі, наприклад, премії і матдопомоги).
Якщо в розрахунковому періоді особа з цих самих причин не працювала частину місяця, то заохочувальні та компенсаційні виплати, що мають разовий характер, та виплати, що не передбачені актами законодавства або що провадяться понад встановлені зазначеними актами норми, в такому місяці враховуються пропорційно відпрацьованому часу.
У листі від 20.03.2006 р. № 01-16-557 ФСС зТВП зазначає, що для сумісників розрахунковий період визначається за основним місцем роботи. Тому, якщо з розрахункового періоду за основним місцем роботи виключені місяці, то при розрахунку страхових виплат за сумісництвом ці місяці також не враховуються. З метою уникнення помилок в таких випадках при видачі довідки про заробітну плату за основним місцем роботи для нарахування страхових виплат за сумісництвом слід чітко зазначати місяці, які виключені з розрахунку.
На нашу думку, цей висновок щодо відпустки по догляду за дитиною невірний. Особа, перебуваючи у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трьох років, має право працювати на умовах неповного робочого часу або вдома. Але не обов’язково за основним місцем роботи. І читачі «ДК» підтверджують, що «декретчиці» інколи надають перевагу роботі на умовах неповного робочого дня за сумісництвом.
Друге. З 22.02.2006 р. після змін, внесених до Порядку № 1266, обмежується ще й середньоденна зарплата. Яким чином?
Середньоденна (середньогодинна) заробітна плата не може перевищувати максимальну суму (граничну величину) заробітної плати (доходу), з яких сплачуються страхові внески, в розрахунку на один день (годину).
Це означає, що необхідно поділити граничну величину доходу, з якої справляються внески, на норму робочого часу в місяці розрахунку. Наприклад, для розрахунку лікарняних у липні ця величина становитиме 236,19 грн. (4960,00 / 21).
ПРИклад 2
На умовах прикладу 1 розрахуємо середньоденну зарплату працівника: за основним місцем роботи:
Як бачимо з прикладу, середньоденна зарплата за сумісництвом перевищує встановлені обмеження. Враховуючи дані за основним місцем роботи, для розрахунку слід брати такі суми:
ПРИклад 3
На умовах прикладу 2 до розрахунку лікарняних слід приймати: за основним місцем роботи — 176,32 грн.; за сумісництвом — 75,87 грн. (252,19 грн. – 176,32).
Пам’ятаємо, що за час непрацездатності оплаті підлягають не календарні, а тільки робочі дні під час хвороби за графіком роботи.
ПРИклад 4
Продовжуючи попередні приклади припустимо, що працівник хворів з 5 по 20 липня. В цей час він мав працювати: за основним місцем роботи — 5, 6, 7, 10, 11, 12, 13, 14, 17, 18, 19, 20 числа або 12 днів.; за сумісництвом —
7, 8, 14, 15 числа або 4 дні. Враховуючи обчислені показники середньої заробітної плати і встановлені обмеження сума лікарняних становитиме: за основним місцем роботи: 12 х 176,32 = 2115,84 грн.; за сумісництвом: 4 х 75,87 = 303,48 грн.
Ніде по тексту Порядку № 1266 не згадується про те, чи обмежується середньоденна зарплата за сумісництвом. Встановлено лише, що
середньоденна (середньогодинна) заробітна плата не може перевищувати максимальну суму (граничну величину) заробітної плати (доходу) та оподатковуваного доходу (прибутку), з яких сплачуються страхові внески, в розрахунку на один день (годину), яка обчислюється шляхом ділення встановленого її розміру в останньому місяці розрахункового періоду на норму робочого часу.
Тобто виникає питання, чи можна для оплати листка непрацездатності за основним місцем роботи приймати до розрахунку 176,32 грн., а за сумісництвом — 236,19 грн.
А це дуже суттєво. На думку автора, можна. Однак перед цим радимо все ж таки проконсультуватися у ФССзТВП.
А тепер давайте розглянемо питання з оплати лікарняних в деяких, як на наш погляд, нестандартних ситуаціях.
Сумісник захворів у...
В разі, якщо сумісника посилають у відрядження за основним місцем роботи, то за сумісництвом він повинен:
- отримати відпустку без збереження зарплати, якщо дні відрядження припадають на дні роботи за сумісництвом;
- отримати частину чергової відпустки з тої її частини, яка є подільною, тобто в рахунок 10 днів;
- не отримувати відпустку.
Приймаємо, що графік роботи підприємства, куди відряджено працівника, збігається з графіком роботи за основним місцем роботи.
ПРИклад 5
Строк відрядження за основним місцем роботи — з 17 по 21 липня 2006 р. Робочі дні за сумісництвом —
18 і 20 липня. Сумісник отримав відпустку за власний рахунок. Відряджений працівник хворів у відрядженні з 18 по 21 число.
Відповідно до ч. 1 ст. 36 Закону № 2240 лікарняні не виплачуються за період перебування застрахованої особи у відпустці без збереження заробітної плати, творчій відпустці, додатковій відпустці у зв’язку з навчанням. В цьому разі суміснику виплачуються лікарняні тільки за основним місцем роботи. Якщо у відрядження працівника направляють за місцем роботи за сумісництвом, а на основному він бере відпустку без збереження зарплати, то лікарняні виплачують за сумісництвом, а за основним місцем роботи — ні.
ПРИклад 6
Строк відрядження за основним місцем роботи — з 17 по 21 липня 2006 р. Робочі дні за сумісництвом —
18 і 20 липня. Сумісник отримав частину чергової відпустки на період відрядження. Відряджений працівник хворів у відрядженні з 18 по 21 число.
Відповідно до п. 2 ст. 11 Закону про відпустки щорічну відпустку необхідно перенести на інший період або продовжити в разі тимчасової непрацездатності працівника, засвідченої у встановленому порядку, на відповідну кількість днів тимчасової непраце-
здатності. Отже, в цьому разі суміснику за основним місцем роботи слід оплатити лікарняні за чотири дні, а за сумісництвом — за два дні, бо дні хвороби припадають на період чергової відпустки. Аналогічним чином проводиться оплата лікарняних, якщо частину чергової відпустки працівник бере за основним місцем роботи.
ПРИклад 7
Працівник їде у відрядження на період з 17 по 21 липня 2006 р. за направленнями з обох місць роботи. Робочі дні за сумісництвом — 18 і 20 липня. Відряджений працівник хворів у відрядженні з 18 по 21 число.
В цьому разі лікарняні виплачують обидва роботодавці.
При цьому за сумісництвом також оплачують чотири дні хвороби, бо дні відрядження для сумісника є робочими днями. І, крім того,
на працівника, який перебуває у відрядженні, поширюється режим робочого часу того підприємства, до якого він відряджений. Замість днів відпочинку, не використаних за час відрядження, інші дні відпочинку після повернення з відрядження не надаються. (абзац 13 «Загальних положень» Інструкції про відрядження).
ПРИклад 8
Строк відрядження за основним місцем роботи — з 17 по 21 липня 2006 р. Робочі дні за сумісництвом — 18 і 20 липня. На період відрядження сумісник отримав частину чергової відпустки строком три дні і відпустку без збереження заробітної плати на 20 и 21 липня. Відряджений працівник хворів у відрядженні з 18 по 21 число.
В цьому разі лікарняні за основним місцем роботи виплачують за чотири дні, і за сумісництвом — за два дні. Тому що на час хвороби відпустка продовжується і другий робочий день (21 липня), що припав на час відпустки без збереження заробітної плати, «перемістився» в чергову відпустку.
Нормативна база
1. КЗпП – Кодекс законів про працю України.
2. Закон про відпустки – Закон України «Про відпустки» від 15.11.96 р.№ 504/96-ВР зі змінами та доповненнями.
3. Закон № 2240 - Закон України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» від 18.01.2001 р. № 2240-III зі змінами та доповненнями.
4. Порядок № 1266 - Постанова Кабінету Міністрів України «Порядок обчислення середньої заробітної плати (доходу) для розрахунку виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням» від 26.09.2001 р. № 1266, зі змінами та доповненнями.
5. Інструкція № 59 – Інструкція про службові відрядження в межах України та за кордон в редакції наказу Міністерства фінансів України від 10.06.99 р.№ 146, зі змінами та доповненнями.
Cупутня продукція Бухгалтерський облік Продовження. Початок див. у «ШБ» № 13/2006 р. Чи всім вигідно безвідхідне виробництво? Коли кожна перинка, кожна тріска, кожен камінець не спалюється без остатку, не викидається геть як непотрібний мотлох, а використовується як повноцінна сировина, а....
Поступка вимоги — цесія і факторинг № 22 (2.6.2008) :: Бухгалтерський облік У бухгалтерській практиці все частіше зустрічаються договори переведення боргу і відносно нові для вітчизняного законодавства терміни «цесія» і «факторинг». Про те, що це таке і як операції в межах переведення зобов’язань на третю особу відображаються в б...
