Продовження. Початок див. у «ШБ» № 11, 12, 13/2006 р.
Ми не можемо чекати милостей від природи після того, що з нею зробили.
Віктор Коняхін
Плата за розміщення незворотних відходів
Відповідно до вимог статті 39 Закону про відходи за розміщення відходів із суб’єктів підприємницької діяльності стягується плата. За понадлімітне розміщення відходів плата стягується в підвищеному розмірі.
Єдині на території України правила встановлення нормативів збору за забруднення навколишнього природного середовища, а також їхнього стягнення, визначає Порядок № 303. Згідно з цим документом збір за забруднення навколишнього природного середовища справляється за:
- викиди в атмосферу забруднюючих речовин (далі — викиди) стаціонарними та пересувними джерелами забруднення;
- скиди забруднюючих речовин безпосередньо у водні об’єкти (далі — скиди);
- розміщення відходів.
Розглянемо їх по порядку. А зараз лишень зазначимо те, що відповідно до пункту 2.1 Інструкції № 162/379 платниками збору є суб’єкти підприємницької діяльності, що здійснюють розміщення відходів.
Істотною відмінністю при визначенні об’єкта для нарахування збору за забруднення навколишнього природного середовища в разі здійснення скидів та розміщення відходів є встановлена Порядком № 303 (див. п. 6) необхідність отримання відповідних лімітів. При цьому ліміти скидів у водні об’єкти державного значення для первинних водокористувачів визначаються в дозволах на спеціальне водокористування, що видаються територіальними органами Мінприроди. Ліміти скидів забруднюючих речовин у водні об’єкти місцевого значення вказуються в аналогічних дозволах, що видаються місцевими органами самоврядування та державної влади.
Контроль за правильністю обчислення, повнотою та своєчасністю сплати збору за забруднення навколишнього природного середовища до бюджету, а також своєчасністю подання податкових розрахунків цього збору, з недавнього часу повністю покладено на органи державної податкової служби (див. п. 8.2 Інструкції № 162/379).
Збір за забруднення навколишнього природного середовища
Джерела забруднення поділено на дві категорії:
- стаціонарні джерела забруднення;
- пересувні джерела забруднення.
Об’єктами обчислення збору є:
- для стаціонарних джерел забруднення — обсяги забруднюючих речовин, які викидаються в атмосферне повітря або скидаються безпосередньо у водний об’єкт, та обсяги відходів, що розміщуються в спеціально відведених для цього місцях чи на об’єктах;
- для пересувних джерел забруднення — обсяги фактично використаних видів пального, у результаті спалення яких утворюються забруднюючі речовини.
Нормативи збору за забруднення навколишнього природного середовища залежать від виду джерела забруднення.
Суми збору, який справляється за викиди, скиди та розміщення відходів, обчислюються платниками збору самостійно. При цьому:
- суми збору, що справляються за викиди стаціонарними джерелами забруднення, обчислюються платниками збору на підставі затверджених лімітів, виходячи з фактичних обсягів викидів, нормативів збору (див. таблиці 1.1 – 1.3 додатка 1 до Порядку № 303) та визначених за місцем знаходження цих джерел коригуючих коефіцієнтів (див. таблиці 2.1 і 2.2 додатка 2 до Порядку № 303). Конкретний розмір збору, що підлягає сплаті, розраховуються за формулою, наведеною в п. 6.1 Інструкції № 162/379, щокварталу наростаючим підсумком з початку року;
- визначення суми збору, що справляється за викиди пересувними джерелами забруднення, здійснюється виходячи з кількості фактично використаного пального та його виду на підставі нормативів збору за ці викиди (див. таблиці 1.4 - 1.6 додатка 1 Порядку № 303) і визначених за місцем податкової реєстрації платників коригувальних коефіцієнтів (див. таблиці 2.1 і 2.2 Порядку № 303) за формулою, наведеною в п. 6.2 Інструкції № 162/379, і також щокварталу наростаючим підсумком з початку року.
Окрім того, Постановою КМУ № 626 внесено зміни до Додатку 1 до Порядку № 303, які набрали чинності з 1 січня 2006 року. Відповідно до цих змін у 2006 році до нормативів збору за забруднення навколишнього природного середовища застосовується коефіцієнт 2,373. Цей коефіцієнт застосовується при обчисленні сум збору за викиди, скиди та розміщення відходів, здійснені платниками починаючи з 1-го кварталу поточного року.
Враховуючи норми пунктів 9 і 10 Порядку № 303 розрахунки збору, базовий податковий (звітний) період для якого дорівнює календарному кварталу, подаються платниками цього збору органам державної податкової служби протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу, за місцем податкової реєстрації.
Порядок обчислення та сплати збору за забруднення навколишнього природного середовища, а також відповідальність платників за достовірність даних та за правильність обчислення, повноту і своєчасність сплати збору, установлено Інструкцією № 162/379.
Нову форму податкового розрахунку збору та вказівки щодо його заповнення затверджено тим самим наказом, що й інструкцію щодо його складання (див. Інструкцію № 111). Останні зміни до цих документів внесені наказом ДПАУ № 587 від 20 грудня 2005 року.
Сплата збору здійснюється платниками протягом 10 календарних днів, наступних за останнім днем граничного терміну подання розрахунку збору, за місцем податкової реєстрації.
Законом України від 20 грудня 2005 року № 3235-IV «Про Державний бюджет України на 2006 рік» змінено порядок розподілу сум збору за забруднення навколишнього природного середовища між Державним бюджетом України та місцевими бюджетами. Однак, відповідно до пункту 11 Порядку № 303 платники перераховують суми збору однією платіжкою на рахунки, відкриті в територіальних органах Державного казначейства, які здійснюють розподіл цих коштів у співвідношенні, визначеному законом.
Зверніть увагу на таке!
1. Норми Порядку № 303 слід читати таким чином: нормативи в таблицях 1.5 – 1.6 установлено для морського, річкового та залізничного транспорту відповідно, а нормативи таблиці 1.4 установлено для всіх інших пересувних джерел забруднення, у тому числі автомобілів і тракторів.
2. При здійсненні розрахунку збору за забруднення навколишнього природного середовища викидами стаціонарних джерел забруднення передбачається, що вихідними даними (перелік забруднюючих речовин, кількість і т.д.) бухгалтерію підприємства мають забезпечити відповідні технічні служби. Малим підприємствам, у чиїх штатах таких фахівців немає, можна порекомендувати укласти договір зі спеціалізованою організацією.
3. Тільки для розрахунку суми збору, що справляється за викиди пересувними джерелами забруднення, використовуються коефіцієнти, визначені за місцем реєстрації платника цього збору, незалежно від того, де територіально використовується транспорт чи придбавається пальне для нього. При розрахунку збору за всі інші види забруднень слід застосовувати коефіцієнти, визначені за місцем знаходження цих джерел.
4. Облік придбання та списання різних видів палива для пересувних (зокрема, автотранспорту) джерел забруднення (бензину, дизельного палива, скрапленого нафтового газу, стисненого природного газу тощо) зазвичай ведеться в одиницях об’єму (літрах), а наведена формула вимагає використовувати кількість пального в одиницях маси (тоннах).
Існують різні думки з приводу способу переведення одних величин в інші. Зокрема, ДПАУ тривалий час схилялася до того, що підприємство, придбаваючи ПММ, має вимагати в постачальника на кожну партію такого товару відповідний сертифікат, у якому б зазначалася густина палива. Такий підхід має право на існування, але його застосування на практиці виправдане лише для великих автотранспортних підприємств, що мають власні АЗС і придбавають ПММ великими партіями. У разі придбання пального для одного наявного на підприємстві автомобіля за готівку в різних населених пунктах скористатися зазначеними рекомендаціями неможливо. Тому спільним листом ДПАУ № 9279/5/11-1316 від 23.10.2003 р. та Мінекоресурсів № 10056/18-8 від 22.10.2003 р. дозволили здійснювати визначення обсягів використаного пального відповідно до Методики № 293. На сьогодні застосовні такі перевідні коефіцієнти (Kiпал), наведені в п. 2.1 цієї Методики:
– для бензину – 0,74 кг/л;
– для дизельного палива – 0,85 кг/л;
– для газу скрапленого – 0,55 кг/л.
До речі, у листі від 10.11.2005 р. № 10894/6/15-0716 ДПАУ надала роз’яснення щодо застосування перевідних коефіцієнтів з метою переведення витраченого палива з об’єму у вагові одиниці при обчисленні сум збору за забруднення навколишнього природного середовища.
Нормативна база
1. Закон про відходи - Закон України «Про відходи» від 18.03.1998 р. №187/98-ВР.
2. Порядок № 303 - «Порядок встановлення нормативів збору за забруднення навколишнього природного середовища і стягнення цього збору», затверджений постановою КМУ від 01.03.1999 р. № 303.
3. Порядок № 1218 - «Порядок розроблення, затвердження і перегляду лімітів на утворення та розміщення відходів», затверджений постановою КМУ від 03.08.1998 р. № 1218.
4. Постанова КМУ № 626 – Постанова КМУ «Про внесення зміни у додаток 1 до Порядку встановлення нормативів збору за забруднення навколишнього природного середовища і стягнення цього збору» від 21.07. 2005 р. № 626.
5. Інструкцією № 162/379 – «Інструкція про порядок обчислення та сплати збору за забруднення навколишнього природного середовища» від 19.07.1999 р. № 162/379.
6. Інструкція № 111 - «Інструкція щодо складання податкового розрахунку збору за забруднення навколишнього природного середовища», затверджена наказом ДПА України від 17.03.2005 р. № 111.
7. Методика № 293 – «Методика розрахунку викидів забруднюючих речовин у повітря автотранспортом, який використовується суб’єктами господарської діяльності та іншими юридичними особами всіх форм власності», затверджена наказом Держкомстату України від 06.09.2000 р. № 293.
Курс на валютний курс Бухгалтерський облік Продовження. Початок див. у «ШБ» № 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13/2006 р. Для бухгалтера результат здійснених операцій не настільки важливий. Результат важливий для власника або менеджера. Для бухгалтера набагато більше значення має те,...
Поступка вимоги — цесія і факторинг № 22 (2.6.2008) :: Бухгалтерський облік У бухгалтерській практиці все частіше зустрічаються договори переведення боргу і відносно нові для вітчизняного законодавства терміни «цесія» і «факторинг». Про те, що це таке і як операції в межах переведення зобов’язань на третю особу відображаються в б...
