Якщо те, що на помилках учаться, - це тільки половина правди, то повна правда в тому, що на помилках ще і розоряються.
Типові помилки роботодавців при укладанні договорів позики зі своїми працівниками
Ситуація 21. Працівник виконує свої обов’язки за трудовим договором. При укладанні з ним договору позики роботодавець передбачив у порядку розрахунків умову, згідно з якою погашення суми позики відбуватиметься шляхом щомісячного відрахування відповідних сум з його заробітної плати.
При цьому в договорі не передбачено умови щодо дострокового погашення суми позики у разі розірвання трудових відносин з позикодавцем.
Відсутність цієї умови наражає такого роботодавця на неприємності.
По-перше, оскільки правовідносини за договором позики є цивільно-правовими, то відповідно до ст. 1050 ЦКУ позичальник, звичайно, може стягнути з колишнього працівника не лише несплачену суму позики, а й вимагати сплату неустойки, пені, якщо це передбачено договором. Однак для цього йому необхідно буде звернутись до суду з відповідним позовом. Наслідки - погашення суми боргу шляхом відрахування із заробітної плати щомісячних платежів, розмір яких становить 20%2 від заробітної плати (ст. 70 Закону України від 21.04.99 № 606-XIV «Про виконавче провадження»).
Якщо зобов’язання працівника забезпечені заставою, порукою, гарантією та ін., то позичальник може задовольнити свої вимоги за рахунок заставного майна або поручителя (гаранта).
По-друге, позиція податкових органів щодо ситуації, яка розглядається, також має неприємний для роботодавця наслідок. Вона вважає, що надана працівнику позика (за умови її повернення) не є додатковим благом і не обкладається податком на доходи фізосіб. У разі, якщо працівник не повернув позику на момент звільнення, то при кінцевому розрахунку сума непо-вернутої позики вважається додатковим благом та оподатковується на загальних підставах3.
Як показує практика, в таких ситуаціях колишні роботодавці з різних причин іноді «прощають» борг працівнику (тим більше, що, як правило, ці суми є невеликими порівняно з майбутніми витратами на судові суперечки).
Хочемо відразу застерегти, що ця ситуація, враховуючи некоректність норм Закону про доходи фізосіб, потягне за собою виконання обов’язку податкового агента зі сплати податку на доходи фізосіб з суми прощеної позики (Лист ДПАУ від 29.12.2005р. № 13011/6/17-3116, «ДК» № 12/2006, с. 47). Причому сума податку підлягає сплаті до бюджету за рахунок коштів позикодавця.
Оспорювання договору позики
Роботодавець, надаючи позику працівнику, повинен отримати від останнього документ, який свідчить про одержання працівником суми позики, вказаної в договорі.
Цей крок є необхідним, з огляду на таке.
Захищаючи майнові інтереси позичальника від недобросовісного позикодавця, ЦКУ в ст. 1051 надає йому право оспорювати договір позики на тій підставі, що грошові кошти насправді не були одержані ним від позикодавця або були одержані в меншій кількості, ніж встановлено договором.
Беручи до уваги реальність договору позики, цілком ймовірно, що суд визнає його неукладеним, якщо не будуть надані докази того, що позичальник отримав все до копійки.
Якщо судом буде встановлено, що фактично позичальник отримав суму меншу, ніж передбачено у договорі позики, такий договір буде вважатися укладеним на суму, що фактично була отримана.
Факт неотримання грошей або отримання їх в меншій кількості, ніж встановлено у договорі, позичальник має довести у випадку укладення договору позики у письмовій формі. При цьому рішення суду не може ґрунтуватися на показаннях свідків для підтвердження того, що грошові кошти (не) були одержані позичальником або одержані в меншій кількості. Останнє не лишає сторони договору позики права доводити факт укладання договору позики іншими доказами, наприклад, розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми (ч. 2 ст. 1047 ЦКУ).
1 Ситуація 1 була розглянута нами у попередньому номері «ШБ» на с. 24.
2 Загальний розмір усіх відрахувань при кожній виплаті заробітної плати не може перевищувати п’ятдесяти відсотків заробітної плати, яка належить до виплати працівникові, в тому числі при відрахуванні за кількома виконавчими документами.
3 Консультація С. Єфіменко, начальника відділу з масово-роз’яснювальної роботі ДПІ у Куйбишевському районі м. Донецька, «ДК» № 25/2004.
Строковий трудовий договір № 22 (2.6.2008) :: Урок права У практиці функціонуючих підприємств нерідко зустрічаються випадки, коли вони змушені вдаватися до застосування строкового договору з урахуванням інтересів працівників і роботодавців, що обумовлюється особливим порядком укладення та розірвання таких трудо...
Використання підприємством чужих автомобілів № 20 (19.5.2008) :: Урок права У попередньому матеріалі ми розглядали випадки оформлення використання підприємством чужих автомобілів (орендованих, таких, що перебувають у безоплатному користуванні, та автомобілів працівників). На сьогоднішньому уроці права розглянемо питання щодо офор...
