Продовження. Початок див. у «ШБ» № 12, 13, 14/2006 р.
Здійснювати розрахунки податку у зворотному порядку, не від нарахованого доходу, а від виданого, так само незручно та «небезпечно», як спускатися сходами спиною наперед.
Об’єкт оподаткування
Розглянемо на прикладі визначення відповідно до вимог Закону про ПДФО об’єкт оподаткування у випадку одержання платником податків іноземних доходів у вигляді активів (у негрошовій формі), вартість яких визначена у валюті.
ПРИКЛАД 1
Платник податків одержав за трудовим договором 18 липня 2006 р. іноземний дохід у вигляді активу (плаз-меного телевізора), що відповідно до наявних у платника податків документів оцінений в 2000,00 доларів США. Установлений НБУ на 18.07.06 р. курс долара США становив 5,05 грн. за один долар США. Юридична особа (представництво), що нарахувала та виплатила платнику податків цей дохід, не є платником ПДВ.
Звичайна ціна на ідентичний товар на ринку м. Києва, де постійно проживає платник податків, становить 14400,00 грн., у тому числі ПДВ.
Визначаємо суму отриманого іноземного доходу в гривнях: 2000,00 доларів США х 5,05 грн. = 10100,00 грн.
Порівнюємо його зі звичайною ціною на ідентичний товар (без урахування ПДВ, тому що юрособа, що нарахувала платнику податків дохід, не є платником ПДВ):
Оскільки звичайна ціна перевищує ціну, визначену за трудовим договором, то для визначення об’єкта оподаткування необхідно використати звичайну ціну, перераховану через натуральний (назвемо його так) коефіцієнт, що визначається відповідно до вимог п. 3.4 Закону про ПДФО (дивися «ШБ» № 14/2006 на с 24-25).
Отже, натуральний коефіцієнт дорівнює: К = 100 / (100 - 13) = 1,1494253. Об’єкт оподаткування дорівнює: 12000,00 грн. х 1,1494253 = 13793’,1’0 грн. Якщо визначити суму ПДФО з цього об’єкта оподаткування, то він буде дорівнювати: 13793,10 грн. / 100% х 13% = 1793,10 грн.
Зверніть увагу на те, що якщо ми від отриманого об’єкта оподаткування віднімемо ПДФЛ, то одержимо суму доходу, отриманого в негрошовій формі:
1379,10 грн. - 1793,10 грн. = 12000,00 грн.
Чому саме такий порядок розрахунку об’єкта оподаткування та ПДФО був обраний? Справа в тому, що на відміну від, наприклад, заробітної плати, що спочатку нараховується, потім з неї здійснюються втримання і тільки після цього те, що залишилося, видається на руки, в ситуації з виплатою доходу у вигляді активів ми спочатку маємо справу з уже здійсненою виплатою доходу у вигляді переданих працівнику активів у сумі, що дорівнює їх звичайній вартості. От чому і доводиться робити немов би зворотний розрахунок.
У тому самому п. 3.4 Закону про ПДФО сказано:
У такому ж порядку визначається об’єкт оподаткування для сум надміру витрачених коштів, отриманих платником податку на відрядження або під звіт та не повернутих у встановлений строк.
Мова йде про визнання доходом виданих під звіт працівнику коштів (на господарські або відрядні потреби), які він не використав або використав не за призначенням і не повернув до каси підприємства.
І ще:
Якщо особа, яка нараховує доходи у формах, відмінних від грошової, є платником податку на прибуток підприємств за ставкою, встановленою пунктом 10.1 статті 10 Закону України
"Про оподаткування прибутку підприємств", то до її валових витрат включається сума, розрахована згідно з цим пунктом. Така сама сума є базою для нарахування збору до Пенсійного фонду України та внесків до фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування.
Що стосується відрахувань та утримань до Пенсійного фонду та інших соціальних фондів, то ми до них ще повернемося трохи пізніше, а відносно п. 10.1 Закону про податок на прибуток, то в ньому всього лише визначена ставка податку на прибуток, що дорівнює 25% від об’єкта обкладання податком на прибуток.
У висновку статті 3 Закону про, ПДФО у п. 3.5 сказано:
При нарахуванні доходів у вигляді заробітної плати об’єкт оподаткування визначається як нарахована сума такої заробітної плати, зменшена на суму збору до Пенсійного фонду України та внесків до фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування, які відповідно до закону справляються за рахунок доходу найманої особи.
Мова йде про утримання до Пенсійного фонду 1%, а якщо нарахована заробітна плата перевищить 150 грн. - 2%, про утримання до Фонду соціального страхування на випадок тимчасової непрацездатності (далі - ФССТВП) 0,25%, а якщо нарахована заробітна плата перевищить 150 грн. - 0,5%, і про утримання до Фонду соціального страхування на випадок безробіття (далі - ФССБ) 0,5%.
Здійснюємо утримання до фондів. Пенсійний фонд: 13793,10 грн. / 100,0% х 2,0% = 275,86 грн.; ФССТВП: 13793,10 грн. / 100,0% х 0,5% = 68,97 грн.;ФССБ: 13793,10 грн. / 100,0% х 0,5% = 68,97 грн.
Далі визначаємо об’єкт оподаткування за мінусом утримання до фондів, після чого визначаємо ПДФО: (13793,10 грн. - 275,86 грн. - 68,97 грн. - 68,97 грн.) / 100% х 13% = 1739,31 грн. Далі визначаємо рівність суми доходу, отриманого на руки, і ПДФО об’єкту обкладання ПДФО: 12000,00 грн. + 1739,31 грн. = 13739,31 грн.
Виникає питання, а чи правильно ми визначили об’єкт оподаткування ПДФО у прикладі 1? Можлово, його необхідно зменшити на зазначені відсотки?
Відповідь однозначна - об’єкт оподаткування в прикладі 1 ми визначили правильно. Це випливає з механізму його розрахунку. Він полягає в тому, що ми повинні визначити оподатковуваний дохід, маючи дані тільки з суми доходу, виданого на руки, і зі ставки податку. Причому при цьому необхідно, щоб оподатковуваний дохід вийшов рівним доходу, виданому на руки працівнику, плюс сума ПДФО, яку необхідно
ПРИКЛАД 1 (ПРОДОВЖЕННЯ)
утримати з такого оподатковуваного доходу. Про це ми вже говорили вище. У цьому розрахунку відсутня така складова, як утримання до Пенсійного фонду та інших соціальних фондів. Якщо ми перед утриманням ПДФО з об’єкта оподаткування віднімемо утримання до зазначених фондів, а потім із суми, що залишилася, будемо визначати ПДФО, то ми не одержимо необхідної рівності: дохід, отриманий на руки, плюс ПДФО дорівнює об’єкту оподаткування ПДФО. Для того щоб не бути голослівним, розглянемо це на умовах прикладу 1.
Варіант 3. К2 = 100,0 / (100,0 - 2,0 - 0,5 - 0,5) = 1,030928. ООдоФС = 13793,10 грн.х 1,030928 = 14219,69 грн. Робимо утримання до фондів. Пенсійний фонд: 14219,69 грн. / 100,0% х 2,0% = 284,39 грн.; ФССТВП: 14219,69 грн. / 100,0% х 0,5% = 71,10 грн.; ФССБ: 14219,69 грн. / 100,0% х 2,0% = 71,10 грн. Далі визначаємо об’єкт оподаткування за мінусом утримань до фондів, після чого визначаємо ПДФО: (14219,69 грн. - 284,39 грн. - 71,10 грн. - 71,10 грн.) / 100% х 13% = 13793,10 грн. / 100% х 13% = 1793,10 грн. Далі визначаємо рівність суми доходу, отриманого на руки, і ПДФО об’єкту обкладання ПДФО: 12000,00 грн. + 1793,10 грн. = 13793,10 грн.
Як бачимо, отримана сума не дорівнює об’єкту оподаткування, що свідчить про те, що об’єкт оподаткування ПДФО і сума податку в Прикладі 1 визначені правильно.
Паралельно виникає питання, а як же в такому випадку визначати суму утриманнь до Пенсійного фонду та інших соціальних фондів з доходів, отриманих у негрошовій формі? У відповідних листах ці фонди рекомендують визначати суму утриманнь до Пенсійного фонду, ФССВТВП і ФССБ шляхом вирахування відповідного відсотка від об’єкта оподаткування, визначеного відповідно до Закону про ПДФО. Тобто, у прикладі 1 варіанту 2 всі суми відрахувань до фондів визначені правильно, тільки при визначенні ПДФО не треба їх віднімати від об’єкта оподаткування ПДФО.
ПРИКЛАД 1 (ПРОДОВЖЕННЯ)
Але я вважаю, що такі рекомендації фондів - це помилка.
Сума об’єкта відрахувань і самі відрахування до зазначених фондів мають визначатися так само, як і сума об’єкта оподаткування для ПДФО і сам ПДФО, - через відповідний коефіцієнт.
Формула визначення об’єкта здійснення відрахувань до фондів має бути такою:
ООдоСФ = ООПДФО х К2, де
ООдоСФ - об’єкт оподаткування до соціальних фондів;
ООПДФО - об’єкт оподаткування ПДФО;
К2 - коефіцієнт переведення ООПДФО в ООдоСФ, що визначається за формулою:
К2 = 100 / (100 - СВУФ), де
СВУФ - сума відсотків утримань до фондів (Пенсійного, ФССТВП і ФССБ) з ООдоСФ.
Розглянемо застосування цієї формули на прикладі.
Як бачите, все вийшло. Але ще раз підкреслюю - це всього лише пропозиція автора. А реально, на цей момент, вимоги перелічених фондів, як ми вже зазначили вище, інші.
Але ми трохи відволіклися. Відрахування до соціальних фондів - не наша тема. Давайте повернемося до ПДФО. Наступне, що ми повинні розглянути, - це загальний оподатковуваний дохід, що може бути визначений за рік і за місяць. Що стосується річного оподатковуваного доходу, то в п. 4.1 Закону про ПДФО він визначений так:
Загальний річний оподатковуваний дохід складається з суми загальних місячних оподатковуваних доходів звітного року, а також іноземних доходів, одержаних протягом такого звітного року.
А от доходи, які включаються до місячного оподатковуваного доходу, - це досить значний перелік доходів, який ми вирішили винести за межі статті (див. на с. 47). У наступній публікації ми розглянемо всі доходи, що ввійшли до цього переліку, а на сьогодні все.
НОРМАТИВНА БАЗА
Закон про ПДФО - Закон України «Про податок з доходів фізичних осіб» від 22.05.2003 р. № 889-IV.
Цивільний кодекс - Цивільний Кодекс України від 16.01.2003 року № 435-IV.
Закон про податок на прибуток - Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.94 р. № 334/94-ВР.
Сплата податку з власників транспортних засобів Урок права Мало кого здивує вимога ДАІ при проходженні техогляду авто надати квитанцію про сплату податку з власників транспортних засобів. Але найчастіше такий податок доводиться сплачувати одразу за два роки, що нерідко додає неприємних переживань власникам авто....
Інтернет-магазин № 22 (2.6.2008) :: Податковий облік У минулому номері ми розглянули загальні вимоги до дистанційної торгівлі та один з її видів, а саме торгівлю за каталогами. У цій публікації розглянемо «удосконалений» метод торгівлі на відстані — торгівлю через Інтернет-магазин....
