Школа бухгалтера № 16 (28.8.2006)
Бухгалтерський облік

Курс на валютний курс

Продовження. Початок див. у «ШБ» № 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15/2006 р.

Середні величини, на мою думку, були придумані математиками, насамперед, для можновладців, і різного рівня недбайливих менеджерів як знаряддя окозамилювання.

Надходження іноземної валюти у вигляді виручки

-ПРИКЛАД 1 (ПРОДОВЖЕННЯ)

У минулій публікації ми зупинилися на операції продажу іноземної валюти. Нагадаємо, що відповідно до умов прикладу (див. «ШБ» № 15/2006 с 10-11) 21 червня МП були продані банку 150000,00 доларів США. За послуги з продажу доларів США МП перерахувало на рахунок банку 1500,00 грн. У зв’язку з таким продажем виникло запитання щодо визначення балансової вартості проданої валюти. З відповіді на нього ми й обіцяли розпочати цю публікацію. Отже, у чому суть проблеми? Справа в тому, що п.п. 5 і 6 П(С)БО 21 вимагають визначення балансової вартості валюти, що надходить, вираженої в гривнях, шляхом перерахування іноземної валюти, що надійшла, за курсом НБУ на дату надходження такої валюти. Надходити іноземна валюта до каси і на валютний рахунок підприємства може хоч щодня, та курс НБУ може змінюватися з такою самою періодичністю. А оскільки в бухгалтерському обліку відповідно до вимог п. 7 того самого П(С)БО 21 монетарні статті, до яких, безумовно, відноситься і сама іноземна валюта, перераховуються тільки на дату балансу, то до настання такої дати балансу, наприклад у середині місяця, в обліку може значитися та сама валюта, але перерахована в гривні за різним курсом. Подібну ситуацію ми й одержали за умовами розглянутого прикладу. Нагадаємо, на дату продажу 21 червня МП мало:

Відповідно до вимог п. 5 П(С)БО 21:

Операції в іноземній валюті під час первісного визнання відображаються у валюті звітності шляхом перерахунку суми в іноземній валюті із застосуванням валютного курсу на дату здійснення операції (дата визнання активів, зобов’язань, власного капіталу, доходів і витрат).

Зверніть увагу, що первинне визначення іноземної валюти у валюті звітності, тобто в гривнях, здійснюється на дату здійснення будь-якої операції в іноземній валюті, у тому числі й операції, пов’язаної з продажем валюти. А продаж валюти - це і визначення витрат, пов’язаних з таким продажем. Однією зі статей таких витрат є балансова вартість продаваної іноземної валюти. Отже, балансова вартість продаваної іноземної валюти повинна перераховуватися за курсом, встановленим НБУ на дату здійснення такого продажу. Але будь-яке перерахування іноземної валюти у валюту балансу (гривні) необхідно здійснювати, відштовхуючись від балансової вартості валюти, визначеної раніше (за «старим» курсом НБУ), а це, в свою чергу, тягне появу курсової різниці. Не можна просто списати з балансу продавану валюту, перерахувавши її за курсом на момент продажу². Крім цього, П(С)БО 21 вимагає:

Визначення курсових різниць за монетарними статтями в іноземній валюті проводиться на дату здійснення розрахунків та на дату балансу.

Оскільки відповідно до умов нашого прикладу було продано всього 150000,00 доларів США з наявних 208500,00 доларів США, то і виникло запитання з визначення балансової вартості проданої валюти. Адже частина іноземної валюти перераховувалася у валюту балансу за одним курсом НБУ (5,00 грн.), а частина - за іншим (5,02 грн.). І залежно від того, якої валюти ми візьмемо більше, а якої менше, ми одержимо балансову вартість проданої валюти відповідно більше або менше. А як все-таки правильно?

Ні про який метод визначення балансової вартості іноземної валюти на момент здійснення операцій з нею в П(С)БО 21, на відміну від податкового обліку, не сказано. Виходячи з цього, можна зробити висновок, що балансова вартість проданої іноземної валюти до перерахування її у валюту балансу, установленого

¹ По тій валюті, що надійшла на валютний рахунок підприємства до дати балансу (минулого місяця).

² На підтвердження правоти цього твердження можна навести приклад продажу всієї наявної в підприємства іноземної валюти. Якщо, не визначаючи курсової різниці, списати з балансу всю продавану іноземну валюту, перерахувавши її балансову вартість за курсом, встановленим НБУ на момент продажу, то залежно від того, як змінився курс НБУ по цій валюті з моменту її зарахування на баланс або з дати балансу (якщо це залишок валюти з минулого місяця), збільшився або зменшився, ми можемо одержати результат списання з балансу іноземної валюти в сумі (у гривнях) більшої або меншої, ніж був її залишок на дату продажу. І перший, і другий результат для бухгалтерського обліку неприйнятний.

ПРИКЛАД 1 (ПРОДОВЖЕННЯ)

ИВУ на момент продажу, визначається за принципом «як є» або, якщо виразиться точніше, виходячи із середньозваженого курсу. Розглянемо це на умовах нашого прикладу. Визначаємо середньозважений курс: 1046500,00 грн. / 208500,00 доларів США = 5,01918. Визначаємо балансову вартість проданої іноземної валюти до моменту її перерахування за курсом НБУ на день продажу: 150000,00 доларів СШАх 5,01918 = 752877,00 грн. Визначаємо балансову вартість проданої іноземної валюти в момент її продажу виходячи з курсу НБУ на день продажу¹. 150000,00 доларів СШАх 5,05 грн. = 757500,00 грн. Визначаємо курсову різницю по проданій іноземній валюті: 752877,00 грн. - 757500,00 грн. = -4623,00 грн.

Якщо припустити, що за реалізовану валюту МП одержало на поточний рахунок 757500,00 грн., то ця сума і буде сумою доходу від реалізації іноземної валюти. А от до витрат крім балансової вартості валюти (757500,00 грн.) необхідно віднести ще і 1500,00 грн., оплачені МП банку за послугу з продажу іноземної валюти.

Після здійснення операції продажу 150000,00 доларів США залишок доларів США на валютному рахунку МП дорівнюватиме: 208500,00 доларів США - 150000,00 доларів США = 58500,00 доларів США. А їхня балансова вартість дорівнюватиме: 1046500,00 грн. - 757500,00 грн. = 289000,00 грн.² Що стосується податкового обліку, то відповідно до вимог п.п. 7.3.5 і 7.3.6 Закону про оподаткування прибутку:

У разі продажу іноземної валюти за гривні валові доходи платника податку збільшуються на суму гривень, отриманих від покупця у зв’язку з таким продажем, а валові витрати такого платника податку збільшуються на суму балансової вартості такої іноземної валюти. Платник податку самостійно обирає метод оцінки балансової вартості іноземної валюти за середньозваженою вартістю або ідентифікованою вартістю. Зміна методу оцінки балансової вартості іноземної валюти протягом податкового року для цілей податкового обліку не дозволяється.

Щодо порядку визначення суми валового доходу, отриманого від реалізації іноземної валюти, ніяких питань не виникає, а от відносно визначення балансової вартості реалізованої валюти, так само як і в бухгалтерському обліку, питання виникають. Закон про оподаткування прибутку пропонує два методи визначення балансової вартості реалізованої валюти, однак не пояснює їхньої суті. Такі пояснення ми знаходимо в П(С)БО 8. Ідентифікаційний метод оцінки визначає вартість кожної окремої одиниці обліку, у нашому випадку - кожного окремого долара США. Оскільки відносно іноземної валюти цей метод можна визнати занадто «точним», то, як правило, підприємствами використовується середньозважений метод оцінки, який відповідно до П(С)БО 8 заключається в наступному:

Оцінка … проводиться щодо кожної одиниці запасів діленням сумарної вартості залишку таких запасів на початок звітного місяця і вартості одержаних у звітному місяці запасів на сумарну кількість запасів на початок звітного місяця і одержаних у звітному місяці запасів.

Але такий порядок розрахунку середньозваженої вартості, здійснюваний за підсумками місяця, і для нас не прийнятний. У нашій ситуації ми повинні скористатися іншим порядком, запропонованим у П(С)БО 8:

Оцінка кожної операції з вибуття запасів може здійснюватись за середньозваженою собівартістю діленням сумарної вартості таких запасів на дату операції на сумарну кількість запасів на дату операції.

Порядок здійснення розрахунку не складний, але при його здійсненні, певна річ, ми оцінюємо та беремо до уваги не кожну окрему одиницю запасів, а один долар США. Виходячи з умов прикладу, одержуємо:

¹ Нагадаємо, що на момент продажу доларів США курс НБУ вже становив 5,05 грн.

² Тобто ніякого перерахування по цьому залишку не здійснюється.

³ Визначається так: 50000,00 грн."/10000,00 дол. США х 1500,00 дол. США.

⁴ Визначається так: (50000flO грн. - 7500,00 грн. + 1004000,00 грн.)/’ (10000,00дол. СЇЇІА- 1500,00 дол. США +200000,00 дол. США) х 150000,00 дол. США.

НОРМАТИВНА БАЗА

1. П(С)БО 21 - Наказ Мінфіну «Про затвердження Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 21 «Вплив змін валютних курсів» від 10.08.2000 р. № 193.
2. Закон про оподаткування прибутку - Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 р. № 334/94 - ВР.
3. Закон про Держбюджет на 2006 р. - Закон України «Про державний бюджет України на 2006 рік» від 20.12.2005 р. № 3235-IV.
4. Правила № 281 - Постанова Правління НБУ «Про затвердження нормативно-правових актів Національного банку України» від 10.08.2005 р. № 281.
5. Правила № 119 - Постанова Правління НБУ «Про затвердження Правил використання готівкової іноземної валюти на території України» від 26.03.98 р. № 119.
6. П(С)БО 8 - Наказ Мінфіну «Про затвердження Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 8 «Запаси» від 20.10.1999 р. № 246.

Далі буде

Костянтин Дигало

версія для друку

відправити поштою

написати редактору

Наступна стаття:		На початок статті

Перерахунок запасів за п. 5.9
Бухгалтерський облік
Час від часу бухгалтери перепитують, чи не змінився порядок визначення приросту (убутку) запасів згідно з п. 5.9 Закону про прибуток. Як відомо, єдиного підходу до цього питання немає. Тому в цій статті пропонуємо власне його бачення....

В рубриці:

Відпускні в бухгалтерському обліку
№ 24 (16.6.2008) :: Бухгалтерський облік
Тема відображення в обліку операцій з надання відпустки працівникам особливо актуальна у літній період. Тому, як правильно відправити працівника у відпустку, присвячена ця стаття....

Поступка вимоги — цесія і факторинг
№ 22 (2.6.2008) :: Бухгалтерський облік
У бухгалтерській практиці все частіше зустрічаються договори переведення боргу і відносно нові для вітчизняного законодавства терміни «цесія» і «факторинг». Про те, що це таке і як операції в межах переведення зобов’язань на третю особу відображаються в б...