Буває, що на розрахунковому рахунку підприємства немає коштів на оплату податків або інших термінових платежів. І тоді підприємства змушені брати «в борг», наприклад, у керівників або компа-ній-партнерів. Сума коштів, отриманих платником податків на певний строк на умовах безпроцентного користування, відповідно до пп. 1.22.2 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» № 334/94-ВР від 28.12.94 р. (далі - Закон про прибуток) є поворотною фінансовою допомогою.
Чи обов’язково оформляти договір про поворотну фінансову допомогу в письмовому вигляді? Чи підлягає такий договір нотаріальному засвідченню? Чи можуть поворотну фінансову допомогу надавати нефінансові установи? Як відобразити операції з одержання і повернення допомоги в бухгалтерському обліку?
Форма договору позики
Операції з надання в позику коштів оформляються відповідно до вимог гл. 71 ЦКУ. Відповідно до вимог ст. 1047 ЦКУ договір позики складається в письмовій формі, за винятком випадків, коли позикодавцем є фізична особа, а сума договору позики при цьому не перевищує десятикратний розмір н.м.д.г. (на сьогоднішній день це 170 грн.).
В той же час ст. 218 ЦКУ встановлено, що недотримання сторонами письмової форми договору не тягне його недійсності, за винятком випадків, установлених законом.
Однак недотримання письмової форми при укладанні договору позики може спричинити досить неприємні для платника податків податкові наслідки. Якщо обов’язковість повернення суми отриманих коштів не закріплена письмово, податкові органи можуть прирівняти отриману суму коштів до безповоротної допомоги з подальшим включенням її до валового доходу на підставі пп. 4.1.6 Закону про прибуток. Тому ми рекомендуємо укладати договір про поворотну фінансову допомогу в письмовій формі.
Необхідність нотаріального засвідчення
Нотаріальному засвідченню відповідно до ст. 209 ЦКУ підлягають договори, укладені в письмовій формі, у випадках, установлених законом або за згодою сторін.
Обов’язкове нотаріальне засвідчення договору позики законодавством не передбачено.
Проте, будь-яка угода може бути нотаріально засвідчена на вимогу юридичної або фізичної особи.
Умови договору позики
Ст. 1048 ЦКУ встановлено, що позикодавець має право на одержання від позичальника відсотків від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. При цьому якщо договором не встановлений розмір відсотків, їхній розмір визначається на рівні дисконтної ставки НБУ. Таким чином, якщо позика є безпроцентною, це необхідно зазначити в договорі. Виключенням є випадки, коли договір укладено між фізичними особами на суму, що не перевищує п’ятидесятикратного розміру н.м.д.г. (850 грн.), і він не пов’язаний зі здійсненням підприємницької діяльності хоча б однієї зі сторін. Такий договір вважається безпроцентним.
Варто враховувати, що умова про ненарахування відсотків за договором позики істотно впливає на податкові наслідки такої операції, оскільки безпроцентна позика з метою оподаткування буде розглядатися як поворотна фінансова допомога, а процентна, надана фінансовою установою, - як фінансовий кредит.
Правомірність надання позик нефінансовими установами
Відповідно до ст. 4 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» від 12.07.2001 р. № 2664-III (далі - Закон про фінансові послуги) надання коштів у позику, у т.ч. на умовах фінансового кредиту, вважається фінансовою послугою.
Розпорядженням Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 31.03.2006 р. № 5555 установлено, що юридична особа, що не є за своїм правовим статусом фінансовою установою, не може надавати кошти в позику на умовах фінансового кредиту. Тобто юридична особа - позикодавець, що не є фінансовою установою, має право надавати тільки безпроцентну позику.
Право надання фінансових послуг фізичними особами - суб’єктами підприємницької діяльності визначено ст. 5 Закону про фінансові послуги.
Що ж стосується фізичних осіб - не підприємців, то тут думки фахівців розходяться. З одного боку, ЦКУ не містить обмежень відносно укладання договору позики з фізичною особою. З іншої, Закон про фінансові послуги не передбачає можливості надання фінансових послуг фізичними особами - не суб’єктами підприємницької діяльності.
Для відповіді на питання щодо правомірності надання позик фізичними особами, не зареєстрованими підприємцями, пропонуємо звернутися до судової практики.
У Постанові ВСУ від 07.12.2005 р., зокрема, сказано:
Пунктом 5 ч. 1 ст. 1 зазначеного Закону визначено, що фінансова послуга - це операції з фінансовими активами, що здійснюються в інтересах третіх осіб за власний рахунок чи за рахунок цих осіб, а у випадках, передбачених законодавством, - і за рахунок залучених від інших осіб фінансових активів, з метою отримання прибутку або збереження реальної вартості фінансових активів. Наведене свідчить про те, що перелік фінансових послуг, передбачений Законом, не є вичерпним, визначення послуг як фінансових можливе при відповідності операцій критеріям, встановленим п. 5 ч. 1 ст. 1 зазначеного Закону.
Одним з ознак фінансової послуги є одержання прибутку. Можна зробити висновок, що якщо операція з фінансовими активами не здійснювалася з метою одержання прибутку, то така операція не є фінансовою послугою.
Таким чином, фізична особа може надавати грошові кошти в позику, якщо така операція не передбачає нарахування відсотків на користь позикодавця.
Бухгалтерський облік надання і повернення позик
У бухгалтерському обліку суми позикових коштів за довгостроковими позиками відображаються на рахунках 505 «Інші довгострокові позики в національній валюті» (506 «Інші довгострокові позики в іноземній валюті») або 55 «Інші довгострокові зобов’язання». Зазначимо, що рахунок 55 передбачений саме для відображення сум фінансової допомоги на поворотній основі.
Розрахунки за короткостроковими безпроцентними позиками враховуються на субрахунку 685 «Розрахунки з іншими кредиторами». Одержання позик відображається по кредиту, а повернення - по дебету зазначених рахунків. Переведення довгострокової заборгованості або її частини в поточну відображається по дебету рахунків обліку довгострокових зобов’язань у кореспонденції з кредитом субрахунків рахунку 61 «Поточна заборгованість за довгостроковими зобов’язаннями».
Податковий облік
Порядок податкового обліку поворотної фінансової допомоги (далі - ПФД) залежить від того, ким надавалася ПФД:
а) платником податку на прибуток на загальних підставах;
б) неплатником податку на прибуток або платни ком на пільгових умовах.
Якщо ПФД надана платником податку на прибуток на загальних підставах, то до валового доходу відповідно до пп. 4.1.6 Закону про прибуток включається у вигляді безповоротної фінансової допомоги сума відсотків, умовно нарахованих на суму поворотної фінансової допомоги, що залишилася неповерненою на кінець звітного періоду. Сума умовних відсотків визначається відповідно до пп. 1.22.1 Закону про прибуток у розмірі облікової ставки НБУ, розрахованої за кожний день фактичного використання такої поворотної фінансової допомоги.
Якщо позикодавець - неплатник податку на прибуток або платник-пільговик, то до валового доходу включається вся сума ПФД, отримана платником податку у звітному періоді, що залишається непо-верненою на кінець такого звітного періоду. Умовні відсотки при цьому не нараховуються (пп. 4.1.6 Закону про прибуток).
ПРИКЛАД 1
Підприємство одержало в касу поворотну фінансову допомогу від засновника - фізичної особи в сумі 5000,00 грн. 01.02.2006 р. Строк повернення допомоги - 01.08.2006 р. Допомога повернута вчасно в повному обсязі.
При поверненні ПФД (або її частини) у майбутніх податкових періодах особі, що її надала, валові витрати позичальника збільшуються на суму повернутої ПФД.
Відображення операцій з обліку фінансової допомоги наведено в таблиці 1.
Таблиця 1
№ з/п
Дата
Зміст операції
Бухгалтерський облік
Сума, грн.
Податковий облік
Дт
Кт
ВД
ВВ
1
01.02.2006
Отримано ПФД
301
685
5000,00
---
---
2
01.02.2006
Суму з каси внесено на п/рах
311
301
5000,00
---
---
3
31.03.2006
Суму ПФД включено до валового доходу
---
---
---
5000,00
---
4
01.08.2006
Отримано гроші до каси для повернення ПФД
301
311
5000,00
---
---
5
01.08.2006
Повернуто ПФД
685
301
2000,00
---
5000,00
ПРИКЛАД 2
Підприємство одержало на розрахунковий рахунок поворотну фінансову допомогу від юридичної особи -платника податку на прибуток на загальних підставах, у сумі 60 000,00 грн. строком на 1,5 року. Допомога отримана 01.02.2006 р. Відповідно до договору допомога підлягає поверненню рівними частинами протягом терміну дії договору 01.08.2006 р., 01.02.2007 р. й 01.08.2007 р.
Облікава ставка НБУ з 01.02.06 р. по 09.06.06 р. - 9,5%, з 10.06.06 р. - 8,5%.
Відображення операцій з обліку фінансової допомоги наведено в таблиці 2.
Таблиця 2
№ з/п
Дата
Зміст операції
Бухгалтерський облік
Сума, грн.
Податковий облік
Дт
Кт
ВД
ВВ
1
01.02.2006
Отримана ПФД
311
55
60000,00
---
---
2
01.02.2006
Частина довгострокової заборгованості переведена в поточну
55
611
20000,00
---
---
3
31.03.2006
Суму умовно нарахованих відсотків з ПФД віднесено до валових доходів
---
---
---
921,37
---
4
30.06.2006
Суму умовно нарахованих відсотків з ПФД віднесено до валових доходів
---
---
---
1386,57
---
5
01.08.2006
Погашено частину заборгованості
611
311
20000,00
---
---
6
01.08.2006
Частину довгострокової заборгованості переведено в поточну
55
611
20000,00
---
---
7
30.09.2006 31.12.2006
Сума умовно нарахованих відсотків з неповернутої ПФД розраховується наприкінці кожного звітного періоду, виходячи з облікової ставки НБУ, що діє в періоді використання ПФД, і включається до валового доходу
Розрахунок суми умовних відсотків за 1-й квартал 2006 р.:
60000,00 o (9,5% o 59) / 365 = 921,37 грн.
Розрахунок суми умовних відсотків за 2-й квартал 2006 р.:
60000,00 o (9,5% o 70) / 365 + 60000,00 o (8,5% o 21) / 365 = 1093,15 + 293,42 = 1386,57 грн.
Оподаткування приватних нотаріусів Практика Поняття незалежної підприємницької діяльності для цілей оподаткування дане в п. 1.9 Закону України від 22.05.2003 р. № 889-IV «Про податок з доходів фізичних осіб» (далі - Закон № 889): незалежна професійна діяльність - це діяльність ... адвокатів, приват
Не у відпустку — у відрядження — на конференцію за кордон № 22 (2.6.2008) :: Практика З роками популярність фірмових виїздів за кордон для проведення нарад, семінарів, корпоративних заходів зростає. Розглянемо, яким чином оформити зв’язок витрат на подібні заходи, забезпечивши їх «валововитратність». Службове відрядження – це поїздк...
Доставка товару покупцям № 22 (2.6.2008) :: Практика Товар, придбаний покупцем, може бути вивезений ним самостійно або доставлений постачальником. Доставка товару покупцеві може здійснюватися як власним транспортом постачальника, так і за допомогою сторонніх транспортних організацій. При цьому вартість...
