Механізм визначення суми ПДВ, що підлягає перерахуванню до бюджету, добре відомий - із суми податкових зобов’язань (далі - ПЗ) віднімається сума податкового кредиту (далі - ПК) і отриманий результат, якщо він додатній, підлягає перерахуванню до бюджету. Але це в «загальних рисах». А якщо вникнути глибше й ознайомитися з усіма нюансами, то простий, на перший погляд, механізм перетворюється на досить складний і в окремих випадках нелогічно «сконструйований». Ми не будемо сьогодні торкатися нюансів включення або невключення тих або інших платежів у частині ПДВ до ПЗ або ПК, а поговоримо про обов’язок підприємства підтвердити, причому документально, правомірність включення тих або інших платежів у частині ПДВ до ПК. Це один з тих маленьких нюансів, які можуть зіпсувати «бочку меду».
Основним, але не єдиним, документом, що підтверджує право підприємства на включення тієї або іншої суми ПДВ до складу податкового кредиту є податкова накладна (далі - ПН). Відповідно до Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.97 р. № 168/97-ВР (далі - Закон про ПДВ):
7.2.1. Платник податку зобов’язаний надати покупцю податкову накладну.
Оформлення ПН має відповідати вимогам Наказу ДПАУ «Про затвердження форми податкової накладної та порядку її заповнення» від 30.05.97 р. № 165 (далі - Наказ № 165). Ми не будемо докладно розглядати порядок оформлення ПН відповідно до Наказу № 165, оскільки досить багато про це писалося і не тільки в «ШБ». Нагадаємо тільки основні реквізити ПН відповідно до вимог Закону про ПДВ:
а) порядковий номер податкової накладної;
б) дата виписування податкової накладної;
в) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім’я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість;
г) податковий номер платника податку (продавця та покупця);
д) місце розташування юридичної особи або місце податкової адре си фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість;
е) опис (номенклатура) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об’єм);
є) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача;
ж) ціна поставки без врахування податку;
з) ставка податку та відповідна сума податку у цифровому значенні; и) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням по датку.
Зверніть увагу на те, що в п. 7.2.1 Закону про ПДВ (дивися вище цитату) мова йде про зобов’язання постачальника - платника ПДВ. Якщо підприємство не є таким платником, то воно і не має право виписування ПН, а підприємство-покупець, відповідно, не має право на ПК. Але це правило має виключення. Відповідно до вимог п. 8.2 Наказу № 165:
У разі виписки податкової накладної покупцем - отримувачем послуги, наданої йому на митній території України нерезидентом, який виступає податковим агентом такого нерезидента, у рядках «Індивідуальний податковий номер продавця» та «Номер свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість (продавця)» робиться позначка «Х».
Як бачимо, можливий і варіант, коли ПН оформляє не постачальник, а покупець і при здійсненні операції придбання товару в неплатника ПДВ.
Є ще один випадок, коли покупець має право на ПК при купівлі товарів, робіт або послуг (далі - товарів) у неплатника ПДВ. Це купівля товарів у нерезидента за межами митної території України, тобто імпорт. Певна річ, що в такому випадку ПН не оформляється. Її функції виконує вантажна митна декларація (далі - ВМД).
У разі імпорту товарів на митну територію України документом, що посвідчує право на отримання податкового кредиту, вважається вантажна митна декларація, оформлена відповідно до вимог законодавства, яка підтверджує сплату податку на додану вартість, або погашений податковий вексель.
От ми і дійшли до тих ситуацій, коли право підприємства на ПК підтверджується іншими (не ПН) документами. Всі можливі ситуації одержання права на ПК без одержання від постачальника ПН перелічені в п.7.2.6 Закону про ПДВ1:
Як виняток з цього правила, підставою для нарахування податкового кредиту при поставці товарів (послуг) за готівку чи з розрахунками картками платіжних систем, банківськими або персональними чеками у межах граничної суми, встановленої Національним банком України для готівкових розрахунків, є належним чином оформлений товарний чек, інший платіжний чи розрахунковий документ, що підтверджує прийняття платежу постачальником від отримувача таких товарів (послуг), з визначенням загальної суми такого платежу, суми податку та податкового номера постачальника…
Підставою для нарахування податкового кредиту без отримання податкової накладної також є:
транспортний квиток, готельний рахунок або рахунок, який виставляється платнику податку за послуги зв’язку, інші послуги, вартість яких визначається за показниками приладів обліку, що містять загальну суму платежу, суму податку та податковий номер продавця, за винятком тих, в яких форма встановлена міжнародними стандартами;
касові чеки, які містять суму поставлених товарів (послуг), загальну суму нарахованого податку (з визначенням фіскального номера, але без визначення податкового номера постачальника). При цьому з метою такого нарахування загальна сума поставлених товарів (послуг) не може перевищувати 200 гривень за день (без урахування податку на додану вартість).
Насамперед необхідно зазначити про наявність обмежень у сумі ПК, що підприємство має право врахувати при здійсненні розрахунків з постачальниками товарів готівковими коштами, платіжними картками і банківськими чеками. Тому що в Постанові Правління НБУ «Про встановлення граничної суми розрахунку готівкою» від 09.02.2005 р. № 32 (далі - Постанова № 32) сказано:
Встановити граничну суму готівкового розрахунку одного підприємства (підприємця) з іншим підприємством (підприємцем) протягом одного дня за одним або кількома платіжними документами відповідно до пункту 2.3 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 № 637 …, у розмірі 10000 (десять тисяч) гривень.
Ця сума готівкового платежу, включаючи ПДВ, не може перевищувати 10000,00 грн. Легко визначити, що максимальна сума ПДВ у цьому випадку складе 1666,67 грн. (10000,00 грн. / 120% х 20%). Але це в тому випадку, коли касові чеки, оформлені та видані покупцеві продавцем (постачальником у термінології Закону про ПДВ, далі - продавцем) мають дані не тільки про загальну суму покупки (платежу), а ще і дані про суму ПДВ у цьому платежі, і, що найголовніше, податковий номер продавця. Якщо касовий чек таких реквізитів не має1, то в цьому випадку сума платежу, відповідно до вимог Закону про ПДВ (дивися вище цитату), не повинна перевищувати 240,00 грн. з урахуванням ПДВ2. Тобто за такими касовими чеками до ПК щодня можна включати суму, що не перевищує 40,00 грн.
За транспортними квитками, рахунками готелів і підприємств зв’язку і т.д. (дивися вище цитату з п. 7.2.6 Закону про ПДВ) так само діють зазначені вище обмеження (у сумі 1666,67 грн. і 40,00 грн.3), але тільки в тому випадку, якщо вони купуються за готівку. Якщо ж вони купуються за безготівковим розрахунком, то, певна річ, зазначені вище обмеження не діють.
Необхідно сказати і ще про одну ситуацію, коли право на ПК відповідно до вимог Закону про ПДВ має бути підтверджене ПН, але, проте, підприємство-покупець користується цим правом без наявності такої ПН. Правда, при цьому в нього повинні бути, відповідно до вимог п. 7.2.6 Закону про ПДВ, у наявності які-небудь платіжні або розрахункові документи, що підтверджують здійснення покупки, і заява до податкової інспекції зі скаргою на постачальника, що не оформив належним чином і не видав покупцю ПН.
У разі відмови з боку постачальника товарів (послуг) надати податкову накладну або при порушенні ним порядку її заповнення отримувач таких товарів (послуг) має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву зі скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум цього податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку внаслідок придбання таких товарів (послуг).
Говорити про те, що всі перелічені вище документи, що підтверджують право підприємства на ПК, необхідно оформляти відповідним чином і мати в наявності, напевно, зайво.
1 Не може бути такого, щоб у касовому чеку не вказувалася загальна сума платежу. Скоріше за все, у цьому випадку мова йде про відсутність у касовому чеку даних про суму ПДВ і податковий номер продавця.
2 У Законі про ПДВ, на відміну від Постанови № 32, вказується максимальна сума платежу без урахування ПДВ. З урахуванням ПДВ виходить сума, що дорів нює 240,00 грн.
3 За виключенням тих, форма яких встановлена міжнародним стандартом.
Штраф до пенсійного фонду Практика Продовження. Початок див. у «ШБ» № 15, 16/2006 р. Штраф за донарахування страхових внесків Відповідно до Закону «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 р. за № 1058 - IV (далі - Закон № 1058), крі...
Не у відпустку — у відрядження — на конференцію за кордон № 22 (2.6.2008) :: Практика З роками популярність фірмових виїздів за кордон для проведення нарад, семінарів, корпоративних заходів зростає. Розглянемо, яким чином оформити зв’язок витрат на подібні заходи, забезпечивши їх «валововитратність». Службове відрядження – це поїздк...
Доставка товару покупцям № 22 (2.6.2008) :: Практика Товар, придбаний покупцем, може бути вивезений ним самостійно або доставлений постачальником. Доставка товару покупцеві може здійснюватися як власним транспортом постачальника, так і за допомогою сторонніх транспортних організацій. При цьому вартість...
