Торговельні автомати не є для нас чимось новим. З їх числа більшість з нас не задумуючись назве автомати з продажу кави, газованої води, карток для мобільних телефонів. Виробники торговельних автоматів вважають, що все, що продається через магазин, можна продавати і через торговельні автомати. Тому масові продажі за допомогою торговельних автоматів - не за горами. А тим часом у власників торговельних автоматів виникає ще більше питань щодо «трудової діяльності» автоматів.
Торговельний автомат - об’єкт роздрібної торгівлі
Стаття 703 ЦКУ відносить купівлю-продаж товарів через торговельний автомат (далі - ТА) до сфери роздрібної торгівлі. Тобто, стикаючись з ТА, ми маємо справу зі звичайною роздрібною торгівлею, але дещо специфічною її формою. З Правил роботи дрібнороздрібної торговельної мережі, затверджених наказом Мінторгу від 08.07.96 р. № 369, виходить, що ТА є пунктом продажу товарів. Як наслідок, Декрет КМУ «Про місцеві податки і збори» вимагає отримання дозволу на розміщення такого об’єкта торгівлі, як ТА, і сплати відповідного збору, а Закон «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності» - придбання торгових патентів. Автомати з продажу дозованих товарів або їх дозуючі пристрої повинні бути включені до Державного реєстру засобів вимірювальної техніки і мати відповідний сертифікат.
Продаж товарів через торговельні автомати здійснюється, як правило, за готівкові кошти. А тому їх не міг обійти увагою Закон про РРО. Як наслідок, ТА, а точніше певним їх блокам, надано статус РРО:
автомат з продажу товарів (послуг) - це реєстратор розрахункових операцій, який в автоматичному режимі здійснює видачу (надання) за готівкові кошти або із застосуванням платіжних карток, жетонів тощо товарів (послуг) і забезпечує відповідний облік їх кількості та вартості.
Відповідно до Закону про РРО суб’єкти господарювання щомісяця до 15 числа місяця, наступного за звітним, повинні подавати до ДПІ звітність про застосування РРО, оскільки ТА - це РРО.
На кожний РРО ведеться КОРО. Відповідно, КОРО слід вести і на ТА. Проте, слід враховувати, що реєстрація КОРО здійснюється в органі ДПІ за місцезнаходженням (місцем проживання) СПД. У разі використання КОРО на території іншої адміністративно-територіальної одиниці її необхідно до початку використання взяти на облік в органі ДПІ за місцем здійснення підприємницької діяльності. Тобто якщо географія ТА широка, то їхні КОРО повинні стояти на обліку згідно з місцями їх розташування. ТА можуть друкувати контрольну стрічку про проведені за день операції. Проте Законом про РРО її друкування та зберігання не є обов’язковими.
Крім того, ЦКУ і Закон про захист прав спожи-
вачів висувають ряд загальних вимог щодо захисту прав споживачів: надання інформації про продавця товару шляхом розміщення на ТА або надання іншим чином відомостей про найменування продавця, його місцезнаходження, режим роботи, а також про дії, які необхідно вчинити покупцеві для одержання товару. Однак незважаючи на це Закон про захист прав споживачів не в достатній мірі «віднісся» до питання захисту прав споживачів в частині доведення порушення їх прав ТА.
Автомат не видав товар
Частиною 3 ст. 703 ЦКУ встановлено, що якщо покупцеві не надається оплачений товар (через ТА), продавець повинен на вимогу покупця негайно надати покупцеві товар або повернути сплачену ним грошову суму. Все просто. Але ситуація ускладнюється тим, що ТА не видає чек чи інший документ, який би засвідчував той факт, що покупець вчинив дії, спрямовані на отримання товару, зокрема, заплатив гроші. Як бути в такій ситуації? Однозначної відповіді на це питання немає. Але вважаємо, що перевага на боці покупця.
Так, ст. 866 ЦКУ каже, що договір побутового підряду вважається укладеним у належній формі, якщо підрядник видав замовникові квитанцію або інший документ, що підтверджує укладення договору. Але відсутність у замовника цього документа не позбавляє його права залучати свідків для підтвердження факту укладення договору або його умов.
Як бачимо, ЦКУ дозволяє підтверджувати факт укладання договору показами свідків. Хоча покупець і продавець спілкуються «наживо». Тому автор вважає, що тут можлива аналогія закону і споживач, який, заплативши гроші, не отримав від ТА товар, повинен підтвердити цей факт показами свідків. Якщо неможливо довести такий факт за допомогою свідків, то власник ТА все рівно повинен вжити всіх заходів для встановлення істини.
В будь-якому разі власник товару має розмістити на ТА інформацію про те, як споживач повинен діяти в разі невидачі товару, ненадання послуги тощо. І власнику ТА слід бути готовим до того, що йому доведеться віддавати товар чи гроші в ряді випадків, щоб «відчепилися».
Не буде зайвим довести до відома покупців, що товар чи кошти видаються за наявності письмової заяви, паспорта (іншого документа, що посвідчує особу) та ідентифікаційного коду.
Таким чином ми підійшли до розгляду питання, що потрібно знати, яка кількість товару знаходилася в ТА, скільки грошей було інкасовано тощо. Тому давайте розглянемо, як регулюється це питання.
Облік закладки товару і виручки
Цікавою є наступна ситуація. ТА фактично виконує функцію найманого працівника. Але на нього не потрібно доплачувати підприємцям 50% єдиного податку, вести окрему Книгу обліку доходів і витрат, сплачувати внески до соцфондів тощо. Але ця вигода створює і певні труднощі.
Так, якщо підприємство займається роздрібною торгівлею через магазин, то ситуація з обліком товару і виручки проста: зі складу виписується видаткова накладна, в якій про одержання товару розписується продавець. Щоденно продавець здає до каси виручку і періодично складає товарно-грошовий звіт. Такі дії ТА вчинити не може. Тому робота ТА мусить контролюватися спеціально навченим працівником. І, як правило, такий працівник займається закладкою в ТА товару, інкасацією виручки, врегулюванням питань недостач-надлишків, усуненням дрібних неполадок тощо.
Згідно з Постановою № 447 роботи з обслуговування торговельних і грошових автоматів належать до переліку посад і робіт, які заміщаються або виконуються робітниками, з якими підприємством можуть укладатися письмові договори про повну матеріальну відповідальність за незабезпечення збереження цінностей, які були передані їм для збереження, обробки, продажу (відпуску), перевезення або застосування в процесі виробництва.
Це означає, що фактично такий працівник - це продавець, а магазин - це ТА. Тому, як і продавцеві в магазин, товар згідно з видатковою накладною передається такому працівнику, і він розписується про його одержання. Такий працівник, як і продавець в магазині, складає товарно-грошовий звіт: прихід - це надходження товару для закладки в ТА, розхід - це виручка, інкасована ним через ТА. Складання звіту обслуговуючим персоналом є обов’язковим, бо товар приймає участь у визначенні приросту (убутку) запасів згідно з п. 5.9 Закону «Про оподаткування прибутку підприємств».
Згідно із Законом про РРО при роботі з ТА не вимагається складання щоденного звіту про продаж. Відповідно, виручка може інкасуватися відповідальним працівником не кожного дня, а по мірі заповнення монето-, купюроприймача.
Зазвичай монетоприймачі ТА - це окремі блоки, та інкасація виручки зводиться до їх заміни. Ця процедура може бути виконана працівником одноособово або групою працівників. Але в будь-якому випадку її необхідно оформити відповідним актом. Форму акту можна розробити самостійно. А можна пристосувати і колишню Квитанцію на приймання-здачу змінних кас торгових автоматів ф. 25-ОН (див. зразок). Вона застосовувалася для оформлення інкасації кас торгових автоматів з продажу газованої води і її форма серед інших бланків первинної облікової документації в торгівлі і громадському харчуванні затверджена наказом Мінторгу СРСР від 20.08.86 р. № 201 (наказ - діючий). Передбачалося, що вона виписується касиром-інкасатором у трьох екземплярах, 1-й (квитанція) видається механіку (матеріально відповідальній особі), 2-й і 3-й - до інкасаторського пункту, з яких один екземпляр при звіті інкасаторського пункту здається до бухгалтерії. Акт (зворотний бік квитанції) складається в інкасаторському пункті за наявності розбіжності між сумою виручки, зазначеної у квитанції, і фактичною виручкою при перерахуванні готівкових грошей у змінній касі.
Похибки в роботі ТА
Розглянемо кілька випадків, з якими може стикну- тися власник ТА, і проаналізуємо, яким є їхній вплив на облік у платника податків.
ПРИКЛАД 1
ТА «проковтнув» гроші і не видав товар. Покупець не звернувся до власника ні за грошима, ні за товаром.
За даними товарно-грошового звіту, складеного працівником, що обслуговує ТА, лишки ні товару, ні грошей виявлено не буде. Лишки можуть бути виявлені в двох випадках:
за наслідками інвентаризації товару, закладеного в ТА. Такі інвентаризації слід періодично проводити, як і в будь-якій іншій торговельній точці;
якщо працівник отримує товар для закладки відповідно до місткості ТА, але не може його стільки закласти. Тому варто, щоб закладку товару здійснювало кілька працівників.
Якщо працівник чесно здає виручку, то в цьому випадку у лишках буде товар, а не гроші. В бухгалтерському обліку лишки товару слід оприбуткувати на рахунки обліку товару (субрахунок 28) з одночасним відображенням доходу (субрахунок 745). В податковому обліку вартість лишків розглядається як дохід з інших джерел згідно з пп. 4.1.6 Закону про прибуток. Лишки не є об’єктом оподаткування ПДВ, бо поставка товару не відбувається.
ПРИКЛАД 2
ТА «проковтнув» гроші і не видав товар. Покупець звернувся: а) за товаром; б) за грошима.
В обох випадках покупець повинен написати заяву з вимогою видати або товар, або гроші. Якщо мова йде про видачу товару, то можливі два варіанти. Якщо працівник має можливість видати товар безпосередньо з ТА, то він повинен провести видачу товару покупцю під розписку (на поданій заяві) без оформлення додаткових видаткових документів. Якщо видачу товару необхідно провести зі складу (немає можливості видати його з ТА), то одержати товар на складі за видатковою накладною повинен працівник, що обслуговує ТА, і передати його покупцю під розписку (на поданій заяві) без оформлення додаткових видаткових документів. Додаткові видаткові документи (накладні) на ім’я покупця не потрібно оформляти, бо гроші пройшли по обліку у фіскальній пам’яті в ТА, товар є у підзвіті в працівника, що обслуговує ТА. Відповідно, додатковий видатковий документ є зайвим і може ввести в оману.
Якщо покупець вимагає повернення грошей, то цю операцію слід провести, оформивши розрахункову квитанцію зі знаком «мінус». Ми ж знаємо, що на кожну КОРО реєструються розрахункові книжки (квитанції), які використовуються при продажу товару в разі відсутності електроенергії і неможливості застосування РРО. Але оскільки без електроенергії ТА не працює, то РК можуть використовуватися для видачі коштів за неодержані товари. В довідці ф. 1-ДФ ці операції не відображаються.
ПРИКЛАД 3
ТА «проковтнув» гроші, але замість однієї одиниці товару видав дві.
В цьому разі постає одне питання: операцію з видачі другої одинці товару слід розцінювати як безоплатну передачу товару і нарахувати всі необхідні податки та відображати дохід чи як недостачу? Вважаємо, що таку операцію слід розглядати як нестачу - ми ж не ідентифікували особу, яка одержала товар. Відповідно, в обліку це тягне за собою списання товару і виявлення винних осіб. І тут виникає питання, а чи є норми природного убутку товару для ТА. Думаємо, що виробник ТА повинен такі випадки передбачати в технічній документації і закладеними ним нормами слід користуватися.
Трапляються випадки, коли народні умільці замість копійок кидають у ТА іноземні монети чи якісь бляшки, жетони тощо. Про такі випадки також слід повідомляти правоохоронні органи. А про облік в цьому випадку дивись в даному номері статтю про фальшиві купюри на с 35.
Підводячи підсумок під вищенаведеним, доходимо висновку, що найкраще організовувати торгівлю через ТА підприємцям на єдиному податку: облік витрат - мінімальний, вирішення спірних питань не впливає на фінансовий результат, ТА можна не ставити на облік як РРО і т.д.
НОРМАТИВНА БАЗА
ЦКУ - Цивільний кодекс України.
Закон про РРО - Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.95 р. № 265/95-ВР, в редакції Закону України від 01.06.2000 р. № 1776-III, зі змінами та доповненнями.
Постанова № 447 - Постанова Держкомпраці СРСР і Секретаріату ВЦСПС «Про затвердження переліку посад і робіт, які заміщаються або виконуються робітниками, з якими підприємством, установою, організацією можуть укладатися письмові договори про повну матеріальну відповідальність за незабезпечення збереження цінностей, які були передані їм для збереження, обробки, продажу (відпуску), перевезення або застосування в процесі виробництва, а також типового договору про повну індивідуальну матеріальну відповідальність» від 28.12.77 р. № 447/24.
Дисконтування векселів при розрахунках за товари Бухгалтерський облік Закінчення. Початок див. у «ШБ» № 11, 12, 13/2006 р. Тема настільки складна, що навіть у прикладах авторові не вдалося обійтися без пояснень. Податок на прибуток У ситуації 1 кожен договір міни зводиться до того, що одне пі...
Поступка вимоги — цесія і факторинг № 22 (2.6.2008) :: Бухгалтерський облік У бухгалтерській практиці все частіше зустрічаються договори переведення боргу і відносно нові для вітчизняного законодавства терміни «цесія» і «факторинг». Про те, що це таке і як операції в межах переведення зобов’язань на третю особу відображаються в б...
