Ми визначили, що дохід приватного нотаріуса - це сума коштів, що надійшла йому від клієнтів (фізичних та юридичних осіб) за здійснення нотаріальних дій і надання додаткових послуг правового і технічного характеру (п. 1.3 «з» Закону України від 22.05.2003 р. № 889-IV «Про податок з доходів фізичних осіб» - далі Закон № 889), і що цей дохід обкладається податком з доходів фізичних осіб (далі - ПДФО) за ставкою 13% від об’єкта оподаткування. Безпосередньо до доходів приватного нотаріуса податкова соціальна пільга (далі - ПСП) не застосовується (пп. 5.4.2 і пп. 6.3.3 «е» Закону № 889).
Відповідно до ст. 3 Закону України «Про нотаріат» від 02.09.93 р. № 3425-ХІІ (далі - Закон № 3425) діяльність приватних нотаріусів не є підприємницькою або посередницькою, тому вони не можуть бути зареєстровані як суб’єкти підприємницької діяльності. Через що відповідно до Указу Президента Україн и «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва» № 727/98 від 03.07.98 р. приватні нотаріуси не є платниками єдиного податку. На них не поширюються норми пп. 4.3.25 Закону № 889, оскільки на сьогодні не прий нятий спеціальний закон, що встановив би спрощене оподаткування доходів від здійснення незалежної професійної діяльності, у тому числі приватної нотаріальної діяльності.
1 За першою подією на підставі п. 11.2 Закону про прибуток у випадку, якщо постачальник - платник податку на прибуток за звичайною ставкою.
Витрати приватного нотаріуса
Розберемося, які документально підтверджені витрати приватний нотаріус може враховувати при визначенні свого оподатковуваного доходу.
На приватних нотаріусів поширюється зобов’язання (пп. 19.1 Закону № 889) вести облік доходів і витрат у Книзі обліку доходів і витрат, затвердженій наказом ДПАУ № 490 від 16.10.03 р., в обсягах, достатніх для визначення суми загального річного оподатковуваного доходу. У цьому випадку на нього поширюються і норми Декрету КМУ від 26.12.92 № 13-92 «Про прибутковий податок з громадян» у частині особливостей оподаткування доходів від заняття підприємницькою діяльністю й іншими доходами:
оподатковуваним доходом вважається сукупний чистий дохід, тобто різниця між валовим доходом (виручкою в грошовій і натуральній формі) і документально підтвердженими витратами, безпосередньо пов’язаними з одержанням доходу.
А також «Інструкції про оподаткування доходів фізичних осіб від заняття підприємницькою діяльністю», затвердженої наказом ДПАУ № 12 від 21.04.93 р. (далі - Інструкція № 12), де в додатку № 7 «Про склад валових витрат виробництва (обігу), які виключаються з валового доходу платників податку - фізичних осіб»:
Фізична особа - платник податків не є юридичною особою і платником податків на прибуток, не має обов’язку вести бухгалтерський облік, тому формує витрати за переліком статті 5 «Валові витрати» та відповідно до статті 8 «Амортизація» вказаного Закону з деякими особливостями.
Відразу домовимося, приватні нотаріуси не можуть використовувати для визначення оподатковуваного доходу норми витрат, установлені для суб’єктів підприємницької діяльності (додаток 6 до Інструкції № 12).
Тобто приватні нотаріуси в праві не вести бухгалтерський облік відповідно до норм Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні» № 996-XIV від 16.07.99 р. Однак якимось чином «збирати» документи для підтвердження своїх витрат вони зобов’язані. Який це буде спосіб - вирішувати нотаріусу. Можна запропонувати внутрішній облік, що розглядався нами торік (починаючи з «ШБ» № 19/2005) для приватного підприємця, а можна придумати щось своє.
Законом № 889 не визначені витрати осіб, що здійснюють незалежну професійну діяльність. Тому документом, на підставі якого приватний нотаріус може визначити перелік витрат, пов’язаних з організацією роботи є лист Мін’юсту № 31-35/20 від 02.02.06 р. Розглянемо, які це витрати.
При оподаткуванні доходів приватний нотаріус за звітний податковий період може враховувати такі документально підтверджені обов’язкові витрати, пов’язані з організацією його роботи.
1. Користування приміщенням (орендна плата, платежі за надання комунальних послуг та інші обов’язкові платежі), яке є робочим місцем приватного нотаріуса.
Але приватний нотаріус може використовувати і власне приміщення. Чи має він право включити до своїх витрат нараховану амортизацію? У своєму листі № 1205/0/17-0415 від 03.03.06 р. ДПАУ, відповідаючи на запитання, чи має право приватний підприємець включати до своїх витрат суму нарахованих аморт-відрахувань, зазначає, що через те, що
ведення бухгалтерського обліку складу валових витрат виробництва (обігу) і основних фондів або нематеріальних активів, які підлягають амортизації, для фізичних осіб - платників податку законодавством не передбачено. Тобто нараховувати амортизацію фізичні особи не мають законодавчих підстав.
Однак неведення бухгалтерського обліку для фізичних осіб - платників ПДФО - це право, а не обов’язок. Тобто, виходячи з логіки податкової, у випадку ведення обліку амортвідрахувань, приватний нотаріус може включити суму амортизації власного приміщення, використовуваного у своїй професійній діяльності, до складу своїх витрат.
2. Користування телефонним зв’язком.
Знову не все так просто. Дотепер податкова, перевіряючи «прибуткові» підприємства, «не визнає» витрати стільникового зв’язку, мотивуючи це тим, що телефонні переговори можна вести і за звичайним телефонним зв’язком. Хоча пп. 5.2.1 і пп. 5.3.9 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємства» № 334/94-ВР від 28.12.94 р. дозволено включати будь-які витрати на послуги зв’язку за умови зв’язку їх із процесом виробництва та за наявності підтверджуючих ці витрати документів.
Законодавчо форма таких документів не встановлюється, тому варто керуватися загальними правилами документального оформлення послуг - мати договір і рахунок на суму фактично наданих послуг зв’язку. Чи можна включати до витрат витрати на послуги зв’язку орендованого приміщення? Пунктом 42 «Правил користування міським телефонним зв’язком», затверджених постановою КМУ № 385 від 22.04.97 р. установлено, що телефон необхідно переоформити на орендаря. Між підприємством зв’язку й орендарем укладається договір, що дає орендареві, за наявності документів, підстави для включення до своїх витрат послуг зв’язку. Часто при перевірці податкові органи вимагають розшифровку міжміських, міжнародних і стільникових телефонних переговорів. У цьому випадку можна порадити зберігати роздруківки розмов, які надають телефонні компанії.
3. Одержання спеціальних бланків нотаріальних документів, книг обліку і реєстрів, необхідних у роботі нотаріуса.
Тому що це бланки суворої звітності, то необхідно дотримуватися певних правил. Придбання бланків суворої звітності здійснюється на підставі спеціальної прибутково-видаткової накладної на бланки суворої звітності (ф. № СЗ-1) і доручення (ф. № М-2). Облік бланків у місцях їхнього зберігання ведеться в прибутково-видатковій книзі з обліку бланків суворої звітності (ф. № СЗ-2), що має бути прошнурована, пронумерована і скріплена печаткою та підписом приватного нотаріуса. Для ведення обліку окремих видів бланків у книзі виділяються окремі сторінки. Списуються бланки суворої звітності актом на списання використаних бланків суворої звітності (ф. № СЗ-3), що складає та підписує спеціально створена комісія. Зіпсовані, повернуті та невикористані бланки підшиваються до акту.
4. Виготовлення печаток і штампів, а також їхню заміну.
Порядок надання необхідних документів для виготовлення печаток і штампів, їхніх дублікатів, зберігання та дії приватного нотаріуса у випадку їхньої втрати або крадіжки визначений «Інструкцією про порядок видачі міністерствам та іншим центральним органам виконавчої влади, підприємствам, установам, організаціям, господарським об’єднанням і громадянам дозволів на право відкриття і функціонування штемпельно-граверних майстерень, виготовлення печаток і штампів, а також порядок видачі дозволів на оформлення замовлень на виготовлення печаток і штампів», затвердженої наказом МВС України від 11.01.99 р. № 17.
5. Укладання договору службового страхування або внесення страхової застави.
Для забезпечення відшкодування заподіяної шкоди приватний нотаріус зобов’язаний або укласти договір зі страховою організацією, або внести на спеціальний рахунок до банку страхову суму, еквівалентну 100-кратному розміру мінімальної зарплати (на цей час - 37500 грн. (375,00 х 100)).
Придбання канцелярського приладдя.
Оплату інформаційно-технічних послуг користуванням державними реєстрами, що діють у системі нотаріату.
Модернізацію й обслуговування комп’ютерної та копіювальної техніки, придбання комплектуючих і видаткових елементів.
Оплату праці найманих робітників за трудовими угодами.
Трудова угода є різновидом цивільно-правових договорів і її застосування регулюється цивільним законодавством (Цивільним кодексом України). Цивільно-правова угода (трудова угода) є однією з форм договору підряду, при укладанні якого між власником і громадянином останній зобов’язується за винагороду індивідуально виконувати певну роботу, він не підпорядковується правилам внутрішнього трудового розпорядку і сам організує та виконує свою роботу. Такий договір виконується громадянином на свій страх і ризик. Договір підряду повинен містити чітке визначення роботи, строки її виконання та суму винагороди, одержувану в результаті працівником. По закінченні роботи між приватним нотаріусом і громадянином підписується акт приймання-здачі виконаних робіт, що є підставою для виплати винагороди, передбаченої договором підряду. Для громадянина, з яким приватний нотаріус уклав договір підряду, це місце роботи вважається не основним, і запис до трудової книжки не робиться.
Практика діяльності приватних нотаріусів показує, що деякі з них будують свої відносини з найманими робітниками на підставі ст. 21 Кодексу законів про працю України від 10.12.71 р. шляхом укладання трудового договору за формою, затвердженої наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 08.06.01 р. № 260 «Про затвердження форми трудового договору між працівником і фізичною особою та порядок реєстрації трудового договору між працівником і фізичною особою» с обов’язковою реєстрацією у встановленому порядку в державній службі зайнятості за місцем реєстрації приватного нотаріуса в присутності як працівника, так і приватного нотаріуса.
Ми не бачимо в цьому ніякого протиріччя, тому що ст. 21 КЗпП дозволяє укладати трудовий договір з найманим робітником і фізичною особою, не обумовлюючи, що він має бути суб’єктом підприємницької діяльності.
Трудовим договором є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом або фізичною особою, за якою працівник зобов’язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядку.
10. Сплату нотаріусами внесків до Пенсійного фонду України, у тому числі на користь найманих робітників, і фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування.
Необхідно звернути увагу на те, що Закон України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV від 09.07.2003 р. (далі - Закон № 1058) прямо визначає приватних нотаріусів як осіб, що підлягають загальнообов’язковому державному пенсійному страхуванню (п. 4 ст. 11 Закону № 1058). Приватні нотаріуси до солідарної системи перераховують «за себе» страховий внесок у розмірі не менше мінімального страхового внеску (ч. 1 і 2 ст. 15 Закону № 1058 та пп. 2 п. 8 Заключних положень Закону № 1058), що визначається від суми доходу, що підлягає оподаткуванню ПДФО. Відповідно до п. 5.3.3 «Інструкції про порядок нарахування та сплати страхувальниками і застрахованими особами внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України», затвердженої постановою правління ПФУ № 21 від 19.12.2003 р., нотаріуси самостійно нараховують річну суму внеску від очікуваного чистого доходу.
Для своїх найманих робітників приватні нотаріуси є страхувальниками (п. 5 ст. 14 Закону № 1058). Максимальна величина фактичних витрат на оплату праці, з яких утримуються страхові внески, дорівнює 10 розмірам прожиткового мінімуму, установленого для працездатного населення.
Наслідки виявлення фальшивих купюр у касі Практика Здали виручку до банку, а одна купюра виявилася фальшивою. З такою ситуацією більшість касирів і бухгалтерів не стикалися та зволіли б не стикатися з нею і надалі. Але, як говорив герой улюбленої всіма дітьми казки, «дело-то житейское». І значить...
Не у відпустку — у відрядження — на конференцію за кордон № 22 (2.6.2008) :: Практика З роками популярність фірмових виїздів за кордон для проведення нарад, семінарів, корпоративних заходів зростає. Розглянемо, яким чином оформити зв’язок витрат на подібні заходи, забезпечивши їх «валововитратність». Службове відрядження – це поїздк...
Доставка товару покупцям № 22 (2.6.2008) :: Практика Товар, придбаний покупцем, може бути вивезений ним самостійно або доставлений постачальником. Доставка товару покупцеві може здійснюватися як власним транспортом постачальника, так і за допомогою сторонніх транспортних організацій. При цьому вартість...
