Бухгалтери малих підприємств є найактивнішими споживачами інформації з питань бухгалтерського і податкового обліку, а їхня кількість у числі передплатників періодичних бухгалтерських видань значно перевищує кількість передплатників-бухгалтерів яких-небудь інших підприємств, установ і організацій. Тому цілком природне бажання авторів якнайбільше приділити увагу питанням малого підприємництва, у тому числі тих, що стосуються обліку і звітності. Як результат - дана стаття про звітність малого підприємства.
Загальні вимоги
Основним документом, що визначає перелік, структуру і порядок заповнення фінансового звіту суб’єкта малого підприємництва (далі - СМП), є П(С)БО 25. Воно було затверджено ще в 2000 році, а останні зміни, які були внесені до цього П(С)БО, датуються листопадом 2004 року. Так що цей «документ» можна віднести до досить «древніх» і детально вивчених з усіх боків. Але, як це не дивно, питання заповнення фінзвітності СМП все-таки періодично виникають. Можливо, це наслідок природного процесу зміни поколінь бухгалтерів, а можливо, чогось іншого. Для нас це неважливо. Важливо дати всеосяжну інформацію, яка б відповідала на всі наявні питання. От цим ми і займемося.
П(С)БО 25, як ми вже зазначили вище, визначає перелік, структуру і порядок заповнення фінзвіт-ності СМП. У зв’язку з цим необхідно в першу чергу визначитися з тим, мається на увазі під СМП. Тобто, на яких юридичних осіб1 поширюється дія П(С)БО 25.
У п. 2 П(С)БО 25 сказано:
Норми Положення (стандарту) 25 застосовуються суб’єктами малого підприємництва, які визнані такими відповідно до чинного законодавства, і представництвами іноземних суб’єктів господарської діяльності.
Відповідно до статті 63 ХКУ:
Підприємства залежно від кількості працюючих та обсягу валового доходу від реалізації продукції за рік можуть бути віднесені до малих підприємств, середніх або великих підприємств. Малими (незалежно від форми власності) визнаються підприємства, в яких середньооблікова чисельність працюючих за звітний (фінансовий) рік не перевищує п’ятдесяти осіб, а обсяг валового доходу від реалізації продукції (робіт, послуг) за цей період не перевищує суми, еквівалентної п’ятистам тисячам євро за середньорічним курсом Національного банку України щодо гривні.
До малих підприємств може бути віднесене будь-яке підприємство, що відповідає зазначеним вище вимогам. При цьому в його назві не обов’язкове словосполучення «мале підприємство».
Необхідно зазначити, що є ще одне визначення
СМП, яке дано в Законі про підтримку МП:
Суб’єктами малого підприємництва є:
фізичні особи, зареєстровані у встановленому законом порядку як суб’єкти підприємницької діяльності;
юридичні особи - суб’єкти підприємницької діяльності будь-якої організаційно-правової форми та форми власності, в яких середньооблікова чисельність працюючих за звітний період (календарний рік) не перевищує 50 осіб та обсяг річного валового доходу не перевищує 500000 євро.
Як бачимо, воно майже ідентичне визначенню СМП, даному в ХКУ, за винятком одного. У ньому мова йде не тільки про юридичні особи, але і про фізичні. Оскільки фізичні особи не підпадають під дію П(С)БО 25, то про них можна «забути».
Якщо героями не народжуються, а стають, то СМП можуть бути визнані і новоутворені (породжені) підприємства і підприємства, які раніше не відповідали вищенаведеним вимогам визнання їх СМП. У зв’язку з цим виникає питання, з якого і до якого періоду підприємство є СМП при відповідності та не відповідності його вимогам визнання СМП.
Новоутворене підприємство може бути визнане СМП з самого початку його діяльності (з моменту реєстрації). Оскільки будь-яке новоутворене підприємство починає все з нуля, в тому числі і з нульової чисельності працюючих, то можливість визнання новоутвореного підприємства на першій стадії його діяльності СМП є безперечним. Якщо надалі таке підприємство перестане відповідати вимогам статті 2 Закону про підприємства і у зв’язку з цим має бути позбавлене статусу СМП, то це відповідно до вимог П(С)БО 25, може відбутися:
якщо СМП за підсумками першого кварталу поточного року перестало відповідати вимогам законодавства, що визначає його як СМП, то воно втрачає статусу СМП з другого кварталу поточного року і за другий квартал має здавати фінансову звітність відповідно до вимог Наказу № 872, тобто в повному обсязі;
якщо СМП за підсумками півріччя поточного року перестало відповідати вимогам законодавства, що визначає його як СМП, то воно втрачає статус СМП з третього кварталу поточного року і за третій фінансові результати»;
якщо СМП за результатами дев’яти місяців поточного року перестало відповідати вимогам за конодавства, що визначає його як СМП, то воно губить статус СМП з четвертого кварталу поточного року, але має право вибору:
1 На суб’єктів підприємницької діяльності - фізичних осіб дія Положень (стандартів) бухгалтерського обліку не поширюється.
2 Наказом № 87 були одночасно затверджені п’ять Положень (стандартів) бухгалтерського обліку: 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності»; 2 «Баланс»; 3 «Звіт про квартал повинне здавати фінансову звітність відповідно до вимог Наказу № 87; 4 «Звіт про рух грошових коштів» і 5 «Звіт про власний капітал».
а) здавати фінзвітність відповідно до вимог На казу № 87 з четвертого кварталу поточного року або;
б) здавати фінзвітність відповідно до вимог На казу № 87 з першого кварталу, наступного за поточ ним роком. У цьому випадку за четвертий квартал поточного року подається звітність відповідно до вимог П(С)БО 25 (як СМП);
4) якщо СМП за підсумками поточного року пере стало відповідати вимогам законодавства, що виз начає його як СМП, то воно втрачає статусу СМП з першого кварталу наступного за поточним роком з подачею звітності за цей квартал відповідно до вимог Наказу № 87.
Зважаючи на те, що в П(С)БО 25 сказано:
Підприємства, які за результатами діяльності за минулий рік визнаються відповідно до чинного законодавства суб’єктами малого підприємництва, застосовують Положення (стандарт) 25 у поточному (звітному) році, можна стверджувати, що придбання статусу СМП і права на подання фінансової звітності відповідно до вимог П(С)БО 25 підприємствами, що раніше не належали до СМП, можливе тільки на рубежі років, тобто з 01 січня.
Для визначення підприємства як СМП мають принципове значення два показники - середньо-облікова чисельність працюючих (далі - СЧП) і валовий дохід (далі - ВД). Почнемо з першого.
Відповідно до п. 3 П(С)БО 25:
Суб’єкти малого підприємництва середньооблікову чисельність працюючих визначають у порядку, установленому Державним комітетом статистики України.1
Необхідно розрізняти поняття «чисельності працюючих» (далі - ЧП) від СЧП. Різниця полягає в тому, що ЧП говорить про абсолютну величину, що визначається по кожному дню окремо, а СЧП - про середній розмір, що визначається заякий-небудь період часу виходячи з абсолютних даних за кожний конкретний день, тобто виходячи з ЧП. Отже, обмеження, установлене ГКУ і Законом про підтримку МП, не є абсолютним, коли в жодному з днів поточного року чисельність працюючих не повинна перевищувати встановленого обмеження. Воно є відносним, тобто чисельність працюючих на підприємстві працівників протягом дня, декількох днів і навіть декількох місяців може перевищувати встановлене обмеження. Головне, щоб серед-ньооблікова чисельність працюючих за відповідний квартал не перевищила встановленого обмеження.
Залишається тільки з’ясувати, в якому порядку визначається СЧП. Такий порядок визначений в Інструкції № 286. Не будемо детально розглядати порядок визначення СЧП відповідно до вимог цієї Інструкції. Це окрема і також досить цікава тема. Зазначимо тільки, що в Інструкції немає порядку визначення СЧП як такого, є порядок визначення середньооблікової кількості штатних працівників (далі - СКШП). Вірогідно малося на увазі саме СКШП, коли в ХКУ і Законі про підтримку МП йшла мова про СЧП.
Розрахунок СКШП здійснюється відповідно до Інструкції № 286 у такому порядку:
Середньооблікова кількість штатних працівників за місяць обчислюється шляхом підсумовування кількості штатних працівників облікового складу за кожний календарний день звітного місяця, тобто з 1 по 30 або 31 число (для лютого - по 28 або 29), включаючи вихідні, святкові та неробочі дні, і ділення одержаної суми на число календарних днів звітного місяця. Кількість штатних працівників облікового складу за вихідний, святковий і неробочий день приймається на рівні облікової кількості працівників за попередній робочий день. У випадку двох або більше вихідних чи святкових і неробочих днів підряд кількість штатних працівників облікового складу за кожний з цих днів приймається на рівні кількості працівників облікового складу за робочий день, що їм передував. …
Середньооблікова кількість штатних працівників за період з початку року (у тому числі за квартал, півріччя, 9 місяців, рік) обчислюється шляхом підсумовування середньооблікової кількості штатних працівників за всі місяці роботи підприємства, що минули за період з початку року до звітного місяця включно, та ділення одержаної суми на кількість місяців у цьому періоді, тобто відповідно на 2, 3, 4, ... 12.
1 Звільнені від зобов’язання подавати розрахунок середньооблікової чисельності працюючого тільки представництва іноземних суб’єктів господарської діяльності.
НОРМАТИВНА БАЗА
П(С)БО 25 - Наказ Мінфіну «Про затвердження Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 25 «Фінансовий звіт суб’єкта малого підприємництва» від 25.02.2000 р. № 39.
Закон про підтримку МП - Закон України «Про державну підтримку малого підприємництва» від 19.10.2000 р. № 2063-III.
Інструкція № 286 - Наказ Державного комітету статистики України «Про затвердження Інструкції зі статистики кількості працівників» від 28.09.2005 р. № 286.
ГКУ - Господарський Кодекс України від 16.01.2003 р. № 436-IV.
Наказ № 87 - Наказ Мінфіну «Про затвердження Положень (стандартів) бухгалтерського обліку» від 31.03.1999 р. № 87.
Скільки має бути бухгалтерів Бухгалтерський облік Колись одна відома людина сказала, що облік і контроль - це головне, що потрібно для налагоджування і правильного функціонування першої фази комуністичного суспільства. Перша фаза канула в Лету, а питання обліку і контролю залишилися актуальними і займают...
Поступка вимоги — цесія і факторинг № 22 (2.6.2008) :: Бухгалтерський облік У бухгалтерській практиці все частіше зустрічаються договори переведення боргу і відносно нові для вітчизняного законодавства терміни «цесія» і «факторинг». Про те, що це таке і як операції в межах переведення зобов’язань на третю особу відображаються в б...
