Колись одна відома людина сказала, що облік і контроль – це головне, що потрібно для налагоджування і правильного функціонування першої фази комуністичного суспільства. Перша фаза канула в Лету, а питання обліку і контролю залишилися актуальними і займають чільне місце в господарській діяльності підприємств, установ та організацій всіх форм власності і підпорядкування. Відповідно, на перше місце виходять і питання чисельності працівників, зайнятих обліком. Проте у цій статті йдеться про те, як регулюється дане питання на законодавчому рівні.
Досить часто ми стикаємося з тим, що за схожих видів діяльності, розташування виробничих і офісних приміщень тощо у різних суб’єктів господарювання недержавного сектора працює неоднакова кількість працівників.
А от порівнюючи, наприклад, чисельність працюючих у держорганах, державних і комунальних підприємствах, побачимо, що вона по всій Україні мало відрізняється.
Дійсно, роботодавець в праві визначати це питання самостійно. В ст. 64 ГКУ, який набув чинності з 1 січня 2004 року1, сказано, що
Функції, права та обов’язки структурних підрозділів підприємства визначаються положеннями про них, які затверджуються в порядку, визначеному статутом підприємства або іншими установчими документами.
Підприємство самостійно визначає свою організаційну структуру, встановлює чисельність працівників і штатний розпис.
Виходить, ніхто не в праві висунути підприємству претензії, чому у нього 10 бухгалтерів із зарплатою по 10000,00 грн. в той час, як на іншому з цим же обсягом облікової роботи — три бухгалтери і з меншою зарплатою. Гірше, коли ці троє дізнаються, що вони виконують роботу десятьох і за менші гроші. І саме вони мають бути зацікавлені в тому, щоб все «було по правді».
Тому, певна річ, і виникають запитання: а від чого залежить кількість працюючих? Це норма закону, підзаконного акту чи добра воля і бажання власника-роботодавця?
Чим регулюється чисельність працюючих
Свого часу Кабінет Міністрів України розпорядженням № 152-р зобов’язав міністерства, інші центральні та місцеві органи виконавчої влади здійснювати моніторинг у сфері нормування праці і забезпечувати, зокрема, затвердження нормативів чисельності. На виконання цього розпорядження Мінпраці затверджено Нормативи бухгалтерів.
Крім цього, розроблено і затверджено Норми працівників та Норми чисельності юристів.
В основу визначення чисельності працівників закладено принцип, що людина не може виконати роботи більше, ніж на це стає її сил і здібностей, в т.ч. з врахуванням допомоги техніки.
Візьмімо для прикладу касира. В його обов’язки може входити не так багато дій: приймання грошей, їх перерахунок, видача грошей з каси, записування даних до касової книги, здавання виручки в банк, складання в кінці місяця розроблювальної відомості по дебету і кредиту рахунка «Каса». Припустимо, що для того, щоб перерахувати гроші від одного покупця, необхідно три хвилини, щоб виписати квитанцію — дві хвилини, щоб записати ордер до книги — дві хвилини. Протягом робочого дня касир обслужить 68 чоловік (8 годин / (3 хв. + 2 хв. + 2 хв.)).
Але ще треба видаткові операції провести, денний звіт скласти, гроші віднести в банк, сходити до туалету тощо. Вийде і того менше, припустимо, 40 чоловік.
Відповідно, якщо на фірму звертається, наприклад, 30 чоловік (75 %) від норми, то 25 % часу касир може займатися іншою роботою. Наприклад, виписувати путівки на легковий автомобіль чи бути кур’єром. Тому ми і кажемо, що у нас в штатному розписі є 0,75 посади касира і 0,25 посади кур’єра. Що в цілому дає одну штатну одиницю або одну живу людину (працівника).
Визначення кількості бухгалтерів від обсягу робіт
Норматив чисельності бухгалтерів складено з того розрахунку, що:
- застосовуються документи з бухгалтерського обліку та звітності, які затверджено наказами Мінфіну та Мінстату;
- виконуються роботи, які передбачаються документами (стандартами) з бухобліку та звітності;
- роботи і документи належної якості;
- всі бухгалтери користуються бухгалтерськими програмами і комп’ютерами.
Слід враховувати, що якщо підприємство самостійно розробляє форми первинних чи зведених документів, то час на їх обробку і вивчення, може, і буде відрізнятися. Впливають на час роботи над документами такі показники:
- форма документа. З односторонніми документами працювати легше, тому що, наприклад, двосторонній (великий) необхідно перевертати;
- розташування значущих даних на документі. Такі дані, як кількість, ціна, сума варто розміщувати послідовно;
- спосіб звернення уваги на потрібні цифри. Якщо мова йде про підсумкові дані, то їх варто виділяти жирними лініями, писати на фоні тощо.
Розрізняють облік бухгалтерський і управлінський. Ведення останнього для бухгалтера – також додаткова робота. І нормативи цього часу не враховують.
Норми часу розроблені на всі види бухгалтерського обліку згідно Плану рахунків і враховують час на підготовчо-завершувальні роботи, обслуговування робочого місця, відпочинок, включаючи фізкультурні паузи і особисті потреби.
Норми часу на виконання бухгалтерського обліку визначаються з урахуванням інших факторів шляхом застосування ряду поправочних коефіцієнтів.
Один з таких коефіцієнтів враховує якість документації, з якою працює бухгалтер:
якщо документ якісний — коефіцієнт 1,0;
якщо документ має недоліки (термінологія документів не відповідає прийнятим чинним стандартам, написи здійснено недбало, незрозуміло або допущено неоднозначне прочитання, відсутність змісту, нумерації сторінок та ін.) — коефіцієнт 1,1;
якщо є потреба в перевірці розрахунків — коефіцієнт 1,1.
Крім того, враховується питома вага робіт з бухобліку та звітності, що виконуються на комп’ютерах, що характеризується такими коефіцієнтами:
1 Схожа норма міститься у нормативних актах, які регулюють питання діяльності підприємств з незапам’ятних часів, наприклад, у Законі СРСР «Про державне підприємство (об’єднання)». Так ст. 14 Закону України «Про підприємства в Україні» від 27.03.91 р. № 887-XII містила норму, згідно якої було встановлено, зокрема, що підприємство самостійно визначає структуру управління і встановлює штати.
Таблиця 1
Питома вага робіт з бухгалтерського обліку та звітності, що виконуються на ПЕОМ, %
Менше 70
71-80
81-90
91-95
96-100
Поправочний коефіцієнт Кк.п.з.
1,3
1,2
1,1
1,05
1,0
Оскільки людина має властивість хворіти і відчуває нагальну потребу у відпусках, то застосовується ще один коефіцієнт — невиходу на роботу 1,15.
Загальна трудомісткість типового складу робіт, що виконуються працівниками бухгалтерського обліку, розраховувалася за формулою:
н
Тз = ∑ Т,
і
де:
Тз – загальна трудомісткість типового складу робіт за рік;
Т – трудомісткість за типовими видами робіт з бухгалтерського обліку;
н – кількість видів робіт, що виконуються.
Трудомісткість за типовими видами робіт визначається за формулою:
н
Т = ∑ Т0 х Vi,
1
де:
Т0 – витрати часу на виконання конкретного типового виду роботи.
Vi – обсяг конкретного типового виду роботи, виконуваної за рік.
Визначення чисельності працівників бухгалтерського обліку здійснюється за формулою:
Н = (Тз /Ф)х К х Кк.п.з.,
де:
Н – нормативна чисельність працівників бухгалтерського обліку, чол.;
Тз – загальна трудомісткість типового складу робіт;
Ф – річний фонд робочого часу одного працівника, годин;
К – коефіцієнт, що враховує заплановані невиходи працівників (відпустки, хвороби тощо);
Кк.п.з. – коефіцієнт, що враховує питому вагу робіт з бухгалтерського обліку та звітності, яка виконується на ПЕОМ.
Норми часу встановлено на виконання робіт одним виконавцем, наведено в годинах та оформлено як нормативні карти. Одиниці виміру обсягу робіт наведено в нормативних картах (один баланс, одна відомість, одна позиція і т. ін.). Ці карти можна знайти на сайті ВРУ і кожен бухгалтер відповідно до умов роботи може обчислити кількість працівників, які мають бути зайняті обліковими роботами.
ПРИклад 1
Визначимо потребу в працівниках для виконання робіт з обліку основних засобів за умови, що протягом року:
буде придбано та списано не більше одного об’єкта ОЗ;
проводитиметься ремонт трьох об’єктів ОЗ;
щомісячно нараховується амортизація по 20 об’єктах ОФ.
Придбання основних засобів — 0,15 години (Карта 1, Лист 1, позиція 1).
Введення в експлуатацію об’єкта основних засобів — 0,10 (Карта 1, Лист 3, позиція 17).
Всього: 0,25.
Реалізація основних засобів — 0,15 години.
Облік списання раніше нарахованого зносу та зменшення первісної вартості у разі вибуття основного засобу – 0,20 (Карта 1, Лист 3, позиція 19).
Облік списання залишкової вартості реалізованого об’єкта основних засобів — 0,20 (Карта 1, Лист 3, позиція 20).
Всього: 0,55 години.
Облік витрат на ремонт основних засобів — 0,15 х 3 (Карта 1, Лист 1, позиція 6).
Всього: 0,45 години.
Нарахування амортизації об’єкта основних засобів протягом терміну експлуатації об’єкта — 0,20 х 20 х 12
Аналогічним чином можна провести обрахунок об’ємів робіт на кожній ланці бухгалтерської роботи і обчислити, скільки чоловік має бути задіяними.
В такий самий спосіб отримаємо, що касові операцій займають, наприклад, 1600 годин, розрахунки з оплати праці — 3000 годин, робота з дебіторами і кредиторами — 5000 годин і т.д.
Підбивши такі проміжні підсумки, отримаємо загальну кількість облікових працівників.
Так норма робочого часу одного працівника на2006 рік — 1995 годин при 40-годинному робочому тижні. Застосовуємо коефіцієнти: невиходу на роботу — 1,15; автоматизації обліку (умовно) — 1,3. На умовах нашого прикладу обчислимо загальну кількість облікових працівників: (49,25 + 1600 + 3000 + 5000) / 1995 х 1,3 х 1,15 = 7,2 або 7 чоловік.
При цьому можна легко порахувати, що облік такої кількості основних засобів і операцій з ними може вести 0,04 чоловіка (49,25 / 1995 х 1,3 х 1,15 = 0,0369 або 0,04), касові операції — 1,19 чоловіка (1600 / 1995 х1,3 х 1,15). Що і дає нам змогу припустити, що облік основних засобів на касира «вішати» не варто.
Визначення кількості бухгалтерів від кількості працюючих
Розробники Нормативу бухгалтерів зазначають, що чисельність працівників бухгалтерського обліку можна розраховувати залежно від загальної чисельності працюючих на підприємстві та кількості самостійних структурних підрозділів, вважаючи, що є зв’язок між чисельністю працюючих і сукупністю факторів, які впливають на облікову роботу. Застосування такого способу передбачає розв’язання лінійних і степеневих рівнянь та застосування спеціальних коефіцієнтів. Для простоти застосування цього способу подано готові дані. Наприклад, при чисельності працюючих 100 чоловік і трьох структурних підрозділах нормативна кількість бухгалтерів — 1,3 чоловіки; при 150 працюючих — 1,5 чоловік.
Однак, на думку автора, до застосування цього способу слід підходити зважено. Тому що кількість операцій, які доводиться виконувати бухгалтеру, залежить і від видів діяльності: робота з сотнею постачальників і двома працюючими — це зовсім інша справа, ніж розрахунки з одним постачальником і нарахування зарплати сотні працюючих.
Наслідки розрахунків
Отже, ви провели розрахунки і встановили, що для вашого підприємства норматив штатної чисельності бухгалтерів, наприклад, сім чоловік, а ви один (одна) виконуєте цей мах роботи. Що робити?
Слід вимагати приведення фактичної штатної чисельності облікових працівників до нормативної кількості. Той факт, що керівник самостійно визначив меншу потребу у штатних бухгалтерах, не підтверджуючи її жодними розрахунками, має ігноруватися. На нашу думку, якщо відхилення становлять 1–2 особи, то це ще не так страшно. А от коли більше, то на це обов’язково слід звернути увагу. Запровадження нових штатних одиниць призведе до того, що для них має бути визначено розмір заробітної плати. Як наслідок, бухгалтер матиме право вимагати доплати за виконання роботи як за тимчасово відсутніх працівників чи суміщення посад.
Слід звернути увагу, що є помилковим твердження про те, що штатний розпис затверджується на початку року і є незмінним протягом року. Такого жодним нормативним актом не встановлено. Штатний розпис визначається на дату заснування підприємства і по ходу його роботи до нього вносяться лише зміни, як на початку, так і протягом року.
На цю проблему при перевірках повинні звертати увагу контролюючі органи, зокрема, інспекція з праці. Якщо роботу семи чоловік виконує одна людина, то це є свідченням того, що «береться робота на дом». Відповідно, порушуються права працівника на відпочинок.
Крім того, можна вести мову про доплату працівнику за ненормований робочий день. І це питання повинно виникати з тієї точки зору, що має місце свідоме приховування фонду оплати праці.
Сподіваємось, що хтось з бухгалтерів, користуючись нашою підказкою, доведе керівнику, що він працює за себе і за того парня, а зарплату отримує тільки за себе.
НОРМАТИВНА БАЗА
ГКУ - Господарський кодекс України.
Розпорядження № 152 - Розпорядження Кабінету Міністрів України «Про затвердження заходів щодо реалізації Концепції дальшого реформування оплати праці в Україні, схваленої Указом Президента України від 25 грудня 2000 р. № 1375» від 23.04.2001 р. № 152-р.
Нормативи бухгалтерів - Міжгалузеві нормативи чисельності працівників бухгалтерського обліку, затверджені наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 26.09.2003 р. № 269.
Нормативи працівників - Міжгалузеві норми чисельності робітників, що обслуговують громадські будівлі (будівлі управлінь, конструкторські і проектні організації), затверджені наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 11.05.2004 р. № 105.
Нормативи юристів - Міжгалузеві норми чисельності працівників юридичної служби, затверджені наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 11.05.2004 р. № 108.
13 перетворюється на 15 Податковий облік З 1 січня 2007 року ставка податку з доходів фізичних осіб збільшується з 13% до 15%. Нічого надзвичайного в цьому немає. Хіба вперше збільшуються чи зменшуються ставки податків? Проте, коли бухгалтер стикнеться з цим явищем на практиці, то бодай одне зап...
Поступка вимоги — цесія і факторинг № 22 (2.6.2008) :: Бухгалтерський облік У бухгалтерській практиці все частіше зустрічаються договори переведення боргу і відносно нові для вітчизняного законодавства терміни «цесія» і «факторинг». Про те, що це таке і як операції в межах переведення зобов’язань на третю особу відображаються в б...
