Ми продовжуємо розглядати витрати приватного нотаріуса, які він може виключити зі свого оподатковуваного доходу, аналізуючи лист Мін’юсту № 31-35/20 від 02.02.06 р.
11. Придбання офіційних видань, що рекомендують Мін’юстом України.
Також на витрати можна віднести витрати на придбання юридичної літератури, необхідної в роботі, компакт-дисків із законодавством і передплату на профільні періодичні видання, на що вказує Мін’юст у своєму листі від 01.09.05 р. № 31-35/1488 (далі — Лист № 31).
12. Підвищення професійного рівня.
Тому що відповідно до ст. 3 Закону України від 02.09.93 р. № 3425-ХII «Про нотаріат» (далі — Закон № 3425) нотаріус повинен мати вищу юридичну освіту, то під підвищенням професійного рівня варто розуміти участь нотаріуса в заходах щодо підвищення кваліфікації, які проводяться Мін’юстом і регіональними управліннями юстиції (Лист № 31). Але нотаріус може пройти підготовку за програмою міжнародної сертифікації і скласти кваліфікаційні іспити для одержання міжнародного сертифіката тощо, що також має враховуватися при визначенні оподатковуваного доходу.
13. Використання електронної бази законодавства.
Крім законодавчої бази нотаріус при здійсненні нотаріальних дій (посвідчення та реєстрації угод, видачі свідоцтв про право на спадщину, накладенні заборони на відчуження майна тощо, зобов’язаний подавати відповідну інформацію й одержувати дані з Державних реєстрів (наприклад, Державного реєстру правочинів для визначення кількості продажів нерухомості платником податків протягом звітного податкового року) і Єдиного реєстру (наприклад, для одержання довідок про відсутність заборон і арештів нерухомого майна, витягу про відсутність податкової застави, реєстрації доручень і заповітів тощо), власником яких є Мін’юст України. Це передбачено відповідними нормативно-правовими актами й пов’язане з певними витратами. Крім того, робота нотаріуса пов’язана з використанням спеціальних бланків, які можна одержати за допомогою Інтернет-ресурсів.
Всі перераховані вище витрати приватних нотаріусів, пов’язані з організацією їхньої роботи, необхідні для забезпечення законності та професійності їхньої діяльності і з урахуванням вимог п. 19.1 Закону України від 22.05.2003 р. № 889-IV «Про податок з доходів фізичних осіб» (далі — Закон № 889), враховуються за звітний податковий період (рік) і не переносяться на наступний звітний податковий період (рік) (Лист № 31).
Облік доходів і звітність приватного нотаріуса
Доходи приватного нотаріуса — це сума коштів, які надходять йому за здійснення нотаріальних дій і надання додаткових послуг правового і технічного характеру. Відповідно до ст. 31 Закону № 3425 приватні нотаріуси за здійснення нотаріальних дій стягують плату, розмір якої визначається за домовленістю між нотаріусом і фізичною або юридичною особою і не може бути менше ставок державного збору, визначених п. 3 ст. 3 Декрету КМУ «Про державний збір» від 21.01.93 р. № 7-93 за здійснення аналогічних нотаріальних дій державними нотаріусами (ст. 1 Указу Президента України від 10.07.98 р. № 762/98 «Про впорядкування стягнення плати за здійснення нотаріальних дій»).
Загальний річний оподатковуваний дохід складається з суми загальних місячних оподатковуваних доходів звітного року (п. 4.1 Закону № 889). Доходи приватних нотаріусів обкладаються податком за ставкою податку 13%. Відповідно до п. 8.2 Закону № 889 платник податків - приватний нотаріус подає до органів податкової служби за місцем реєстрації в строк не пізніше закінчення 60 календарного дня року, наступного за звітним, річну податкову декларацію за формою № 1 додатка 1 до «Інструкції про прибутковий податок з громадян», затвердженої наказом ДРПАУ від 21.04.93 р. № 12 (далі — Декларація). Тому що ДПАУ форму нової декларації не затвердила, то своїм листом від 18.01.2005 р. № 878/7/17-3117 дозволила декларувати доходи на бланку старої декларації за формою № 1. В Декларації приватний нотаріус заповнює таблицю п. 1.3 розділу 1. Бланк Декларації безкоштовно видається податковою інспекцією.
Статтею 19 Закону № 889 на платника податків покладено зобов’язання ведення обліку доходів і витрат в обсягах, достатніх для визначення суми загального річного оподатковуваного доходу.
Тому що діяльність приватних нотаріусів регламентується Законом № 3425 і не відноситься до підприємницької, то на неї не поширюється чинність Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування і послуг» від 06.07.95 р. № 265/95-ВР і Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності» від 23.03.96 р. № 98/96-ВР.
При здійсненні нотаріальних дій обов’язковим є ведення реєстрів для реєстрації здійснюваних нотаріальних дій (це документ суворої звітності), де серед інших реквізитів вказується сума, сплачена за нотаріальну дію, і обов’язковий підпис клієнта, для якого здійснена ця дія.
Нотаріус як податковий агент
Мін’юст і ДПАУ роз’яснили питання здійснення нотаріусами функцій податкових агентів (Роз’яснення ДПАУ і Мін’юсту від 18.01.2005 № 378/5/17-2116, 31-50/77 «Щодо виконання нотаріусами обов’язків податкових агентів», далі — Роз’яснення № 378).
Нотаріус є податковим агентом тільки при нарахуванні доходів, отриманих фізичними особами від операцій, пов’язаних з купівлею-продажем і міною об’єктів нерухомого, а також рухомого майна (у випадку, якщо факт зміни власника підлягає державній реєстрації та/або нотаріальному посвідченню відповідно до закону України). В разі посвідчення інших договорів купівлі-продажу (міни) об’єктів рухомого майна податок з доходів фізичних осіб сплачується платником самостійно.
Тобто нотаріус є податковим агентом тільки при наданні послуг зі здійснення розрахунків по доходах, отриманих від операцій купівлі-продажу та міни об’єктів нерухомого майна (п. 11.3 Закону № 889), і при посвідченні угод з відчуження рухомого майна (п. 12.5 Закону № 889).
Підпунктом 11.2.3 Закону № 889 передбачено, що для цілей оподаткування доходів фізичних осіб при нарахуванні податку варто виходити з ціни, зазначеної в договорі купівлі-продажу, але не нижче вартості такого майна, що міститься у виписках з Реєстру прав власності на нерухоме майно (довідках-характеристиках), надаваних БТІ. Отже, Закон передбачає, що нотаріус, як податковий агент, зобов’язаний перевірити правильність нарахування податку. Хоча в рішенні Печерського районного суду м. Києва від 15 березня 2005 р. у справі № 2-959/05 існує інша думка: Закон № 889 надає нотаріусові право зробити розрахунок податку з доходу продавця майна, а не покладає на нього такий обов’язок.
І тому що нотаріус не є платником податку з доходів, отриманих сторонами за договорами купівлі-продажу нерухомості, які були ним завірені (ст. 3 Закону № 3425, він не є й особою, що визначає розмір податкових зобов’язань платника податку на ці доходи (ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платника податків перед бюджетами і державними цільовими фондами» від 21.12.00 р. № 2181-III).
Підпунктом 11.3 Закону № 889 також чітко не визначено, хто повинен розраховувати податок, але є посилання на те, що розрахунок цієї суми має бути підтверджений податковим органом.
Сума нарахованого податку самостійно сплачується сторонами (або однією стороною) угоди, попередньо її нотаріальному посвідченню, через установи банків у сумі, визначеній у підтвердженому податковим органом розрахунку.
Податкова вважає, що нотаріус, як податковий агент, є відповідальним як за нарахування податку, так і за його сплату до бюджету. В реєстрі для реєстрації нотаріальних дій повинна вказуватися сума перерахованого податку, дата і номер платіжного документа, а копії платіжних документів про перерахування податку додаються до екземплярів посвідчених договорів (Роз’яснення № 378).
Зрозуміло одне — нотаріус не може здійснювати нотаріальні дії, поки не буде оплачений податок (п. 12 «Інструкції про порядок здійснення нотаріальних дій нотаріусами України», затвердженої наказом Мін’юсту від 03.03.04 р. № 20/5).
Відповідно до ст. 44 Закону № 3425 при посвідченні угод нотаріус повинен з’ясувати дієздатність громадян і перевірити правоздатність юридичних осіб, які беруть участь в угодах. Для підтвердження своєї правоздатності юридична особа має надати нотаріусу свідоцтво про дежреєстрацію. Перелік відомостей, на підставі яких встановлюється цивільна дієздатність юридичної особи, передбачений ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб і фізичних осіб - підприємців» від 15.05.03 р. № 755-IV (лист Мін’юсту від 31.07.2006 р. № 31-308-206).
Перед здійсненням правочинів до обов’язків нотаріуса входить перевірка наявності/відсутності правочинів, здійснених платником податків за поточний податковий період. Мін’юст своїм наказом «Про внесення доповнень до Інструкції про ведення Державного реєстру правочинів» від 14.01.05 р. № 6/5 врегулював питання одержання витягу з Реєстру у зв’язку зі здійсненням нотаріусом повноважень податкового агента за пп. 11.3 і 12.5 Закону № 889.
Звітність нотаріуса як податкового агента
Нотаріуси, як податкові агенти, зобов’язані в строки, установлені для податкового кварталу, представляти податковий розрахунок сум доходу, отриманих фізичними особами від операцій, пов’язаних з купівлею-продажем і міною об’єктів рухомого і нерухомого майна. Розрахунок подається до податкового органу за місцем перебування державної нотаріальної контори або робочого місця приватного нотаріуса. Форма звітності, а також порядок її заповнення, врегульовані наказом ДПАУ від 29.09.03 р. № 451 «Про затвердження форми податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (ф. № 1ДФ) і Порядку заповнення та подання податковими агентами податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку» (далі — ф. № 1 ДФ). Хоча доходи, отримані від продажу нерухомого майна в 2006 році, не підпадають оподаткуванню, нотаріуси при посвідченні таких правочинів однаково зобов’язані подавати до податкових органів інформацію за ф. № 1ДФ щодо доходів, отриманих фізичними особами при здійсненні вищевказаних операцій. На підставі п. 9.11 Закону № 889 такий порядок поширюється і на нерезидентів (лист ДПАУ від 16.06.2006 р. № 11467/7/17-0717).
Пунктом 2 наказу ДПАУ від 20.07.06 р. № 425 «Про затвердження Змін до додатка до Порядку заповнення і подання податковими агентами податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) в інтересах платників податку, і сум утриманого з них податку» (далі — наказ № 425) скасовано наказ ДПАУ від 19.08.05 р. № 352 «Про надання інформації державними нотаріальними конторами або приватними нотаріусами і про внесення змін до наказу ДПАУ від 29.09.2003 № 451», відповідно до якого приватні нотаріуси подавали інформацію про видані свідоцтва про право на спадщину та посвідчених договорів дарування за формою № 2 ДФ.
Штраф до Пенсійного фонду Практика Закінчення. Початок див. у «ШБ» № 15, 16, 17, 18/2006 р. Штраф за донарахування страхових внесків Наступний вид штрафу, що органи Пенсійного фонду (далі — ПФ) можуть накласти на підприємство, — це штраф за:...
Не у відпустку — у відрядження — на конференцію за кордон № 22 (2.6.2008) :: Практика З роками популярність фірмових виїздів за кордон для проведення нарад, семінарів, корпоративних заходів зростає. Розглянемо, яким чином оформити зв’язок витрат на подібні заходи, забезпечивши їх «валововитратність». Службове відрядження – це поїздк...
Доставка товару покупцям № 22 (2.6.2008) :: Практика Товар, придбаний покупцем, може бути вивезений ним самостійно або доставлений постачальником. Доставка товару покупцеві може здійснюватися як власним транспортом постачальника, так і за допомогою сторонніх транспортних організацій. При цьому вартість...
