Наступний вид штрафу, що органи Пенсійного фонду (далі — ПФ) можуть накласти на підприємство, — це штраф за:
… неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою або подання недостовірних відомостей, що використовуються в системі персоніфікованого обліку та іншої звітності, передбаченої законодавством, до територіальних органів Пенсійного фонду відповідно до вимог пп. 5 пункту 9 статті 106 Закону «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 р. за № 1058 - IV (далі — Закон № 1058).
За такий вид порушень передбачений штраф у розмірі:
10 відсотків суми страхових внесків, які були сплачені або підлягали сплаті за відповідний звітний період, за кожний повний або неповний місяць затримки подання відомостей, звітності, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а в разі повторного протягом року такого порушення - у розмірі 20 відсотків зазначених сум та не менше 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Головне питання, що виникає при визначенні суми штрафу, — що мається на увазі під терміном «звітний період»? Звітний період — це період, за який подається цей звіт. І якщо це звіт за рік, то базою для нарахування 10 % штрафу є сума страхових внесків, що була сплачена або підлягає сплаті за цей рік за даними звіту.
Друге питання. У Законі № 1058 говориться, що базою розрахунку суми штрафу є страхові внески, що сплачені або підлягають сплаті за відповідний звітний період. Але сплачені страхові внески і страхові внески, що підлягають сплаті, — це, як говорять в Одесі, дві великі різниці. Так про яку суму йде мова? Безумовно, мова йде про ту суму страхових внесків, що підлягає сплаті за відповідний звітний період, а про суму, що оплачена за відповідний звітний період, можна говорити тільки тоді, коли вона відповідає сумі, що підлягає сплаті. Тобто коли сплачені всі страхові внески, що підлягали сплаті за звітний період, то базою для розрахунку суми 10 % штрафу можна взяти і суму сплачених страхових внесків.
Третє питання. Закон № 1058 вимагає нарахування 10 % штрафу із зазначених вище сум за кожний повний або неповний місяць затримки подання зазначених у пп. 5 пункту 9 статті 106 Закону № 1058 відомостей або звітності. Якщо говорити про період затримки подання відомостей або звітності, то його визначити не складно.
Але цей підпункт Закону № 1058 поширює свою дію і на «надання недостовірних відомостей». По-перше, не визначено, що означає «недостовірні відомості». Помилка, допущена в найменуванні організації або в прізвищі працівника — це вже «недостовірні відомості» або ще ні? Закон № 1058 говорить про відомості, які використовуються в системі персоніфікованого обліку й іншій звітності. Але де та межа, що відокремлює такі відомості від інших, не використовуваних у системі персоніфікованого обліку та звітності.
Вона не проведена. По-друге, штраф стягується в розмірі 10 % від суми страхових внесків за кожний повний або неповний місяць затримки подання відомостей або звітності. А як же визначати період затримки, якщо відомості та звіти здані вчасно, але вони «недостовірні»? Існує думка, і її розділяє більшість працівників ПФ, що в цьому випадку необхідно говорити про затримку подання достовірних відомостей і звітності. Тобто період затримки, починаючи з останнього дня, відведеного для подання тих або інших відомостей і звітів, які були здані, але є недостовірними, і до дня подання за цей самий період тих же відомостей і звітів1, але вже достовірних.
Певна логіка в цьому є, але де про це сказано? Ні в Законі № 1058, ні в Інструкції № 21-1 не сказано, що недостовірні відомості та звітність для цілей нарахування штрафу за пп. 5 п. 9 ст. 106 Закону № 1058 вважаються незданими до моменту подання достовірних даних, які страхувальник повинен був зазначити в таких відомостях і звітах. По-третє, із семи видів штрафу, які застосовуються до «недисциплінованих» страхувальників органами ПФ відповідно до п. 9 ст. 106 Закону № 1058, як мінімум, п’ять супроводжуються «поданням недостовірних відомостей». Виходить, що до кожного штрафу, нарахованого на підставі вимог цих п’яти пунктів, необхідно додати ще і цей вид штрафу за пп. 5 п. 9 ст. 106Закону № 1058. Знову виходить кілька покарань за одну провину.
На жаль, ці питання не мають ясної відповіді ні в Законі № 1058, ні в Інструкції про порядок розрахунку і сплати страхувальниками і застрахованими особами внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженій Постановою правління ПФУ від 19.12.2003 р. № 21-1 (далі — Інструкція № 21-1). Цей факт дає можливість працівникам ПФ трактувати вимоги цього підпункту Закону № 1058 за зазначеними моментами так, як їм захочеться, а страхувальникам — можливість заперечувати будь-яке рішення перевіряючих ПФ.
1 Форма бланка може бути іншою і за інший період (наприклад, наростаючим підсумком з початку року). Головне, щоб у ній були виправлені раніше подані недостовірні дані.
ПРИклад 1
Підприємство А подало 22 серпня 2006 р. «Розрахунок суми страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, що підлягають сплаті» за червень 2006 р. Сума зобов’язань підприємства А перед ПФ зі страхових внесків за цим звітом склала 500,00 грн., які були перераховані на рахунок ПФ 16 липня. Підприємство Б подало 03 жовтня 2006 р. «Розрахунок суми страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, що підлягають сплаті» за серпень 2006 р.
Сума зобов’язань підприємства Б перед ПФ по страхових внесках за цим звітом склала 2800,00 грн., які були перераховані на рахунок ПФ 11 вересня. Підприємство В подало 15 червня 2006 р. «Розрахунок суми страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, що підлягають сплаті» за травень 2006 р., але припустилося в ньому помилки. Сума зобов’язань підприємства В перед ПФ зі страхових внесків за цим звітом склала 3200,00 грн., а фактично мала скласти 1700,00 грн. Ця помилка була виявлена працівниками ПФ у процесі перевірки підприємства1 В и виправлена 05 жовтня 2006 р.
Визначаємо базу для розрахунку суми штрафу:
1) по підприємству А — 500,00 грн.;
2) по підприємству Б — 2800,00 грн.;
3) по підприємству В — 1700,00 грн.
Визначаємо кількість повних і неповних місяців, на які відбулася затримка подання звітів (подання достовірних відомостей):
1) по підприємству А — 2 місяці (липень з 21 числа і серпень до 22 числа);
2) по підприємству Б — 2 місяці (вересень з 21 числа і жовтень до 03 числа);
3) по підприємству В — 5 місяців (червень з 21 числа, липень, серпень, вересень і жовтень до 05 числа).
Визначаємо суму штрафу:
1) по підприємству А — 100,00 грн. (500,00 грн. / 100% х 10% х 2 міс.). Фактично сума штрафу складе 340,00 грн. (20 н.м.д.г.);
2) по підприємству Б — 560,00 грн. (2800,00 грн. /100% х 10% х 2 міс.);
3) по підприємству В — 850,00 грн. (1700,00 грн. /100% х 10% х 5 міс.).
Штраф за неведення обліку
Відповідно до пп. 6 п. 9 ст. 106 Закону № 1058:
… за неведення в установленому порядку обліку сум заробітної плати (виплат, доходу), на які нараховуються страхові внески, відсутність первинних документів про обчислення та сплату страхових внесків накладається штраф у розмірі 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а в разі повторного протягом року такого порушення - у розмірі 40 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відносно цього виду штрафу виникає тільки одне питання, як визначається міра порушення, що вимагає накладення цього штрафу. Адже облік сум заробітної плати в страхувальника може бути відсутнім повністю і може бути усього лише одиничний випадок за весь період, що перевіряється працівниками ПФ, неоформлення первинним документом розрахунку суми страхових внесків із суми заробітної плати одного з працівників. У цьому випадку вимогу Закону № 1058
необхідно розуміти буквально. В ній не говориться про відсутність обліку заробітної плати (доходу) одного з працівників або групи працівників. У ній не говориться про відсутність частини або хоча б одного первинного документа. У ній сказано про «неведення... обліку» і про «відсутність первинних документів». Тому за наявності обліку заробітної плати (доходу) хоча б одного працівника і хоча б одного первинного документа про розрахунок і перерахування страхових внесків цей штраф на страхувальника накладатися не повинен. Певна річ, що така точка зору не «подобається» працівникам ПФ. Але, на думку автора, його позиція в цьому питанні безперечна. І якщо доля вас зведе з таким «нетямущим» перевіряючим від ПФ, то її можна і необхідно відстоювати в суді.
Штраф за неповну або несвоєчасну сплату авансів
Про цей вид штрафу ми вже говорили (дивися «ШБ» № 16/2006 на с. 31-33), коли йшла мова про нарахування штрафу за несвоєчасну сплату страхових внесків. Нагадаємо, що відповідно до пп. 7 п. 9 статті 106 Закону № 1058:
… за несплату, неповну або несвоєчасну сплату авансових платежів із страхових внесків, передбачених цим Законом, - штраф у розмірі 50 відсотків сум несплачених або своєчасно не сплачених авансових платежів.
Авансові платежі здійснюються: в разі здійснення протягом базового звітного періоду виплат (виплати доходу), на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески, страхувальники одночасно з видачею зазначених сум зобов’язані сплачувати авансові платежі у вигляді сум страхових внесків, що підлягають нарахуванню на зазначені виплати (дохід).
Цей підпункт є спеціальним стосовно неоплачених або затриманих авансових платежів. Через те, що строк затримки не впливає на розмір штрафу і визначити 50 % від суми авансу, вчасно не перерахованого на рахунок ПФ, не важко, то й особливих проблем з визначенням суми штрафу не виникає. Рішення про накладення цього штрафу за формою Додатка № 18 Закону № 1058 ПФ оформляється на підставі акту документальної перевірки.
1 При цьому складається рішення за формою, визначеною Додатком № 17 Інструкції № 21-1.
2006-2007 НАВЧАЛЬНИЙ РІК. Нові завдання Заочна школа Підприємство А (продавець) відвантажило підприємству Б (покупцеві) товар вартістю 18000,00 грн. (у тому числі ПДВ), за який підприємство Б розрахувалося векселем номіналом 18000,00 грн....
Не у відпустку — у відрядження — на конференцію за кордон № 22 (2.6.2008) :: Практика З роками популярність фірмових виїздів за кордон для проведення нарад, семінарів, корпоративних заходів зростає. Розглянемо, яким чином оформити зв’язок витрат на подібні заходи, забезпечивши їх «валововитратність». Службове відрядження – це поїздк...
Доставка товару покупцям № 22 (2.6.2008) :: Практика Товар, придбаний покупцем, може бути вивезений ним самостійно або доставлений постачальником. Доставка товару покупцеві може здійснюватися як власним транспортом постачальника, так і за допомогою сторонніх транспортних організацій. При цьому вартість...
