Законодавством передбачена відповідальність за порушення строків виплати заробітної плати. А що як ці строки порушувалися попередні кілька місяців: штрафуватимуть за кожну таку затримку чи тільки один раз?
Дійсно, статтею 41 Кодексу України про адміністративні правопорушення (КУпАП) передбачається відповідальність за порушення встановлених термінів виплати заробітної плати.
Виявляти зазначені правопорушення та складати відповідний протокол можуть інспектори Держнаглядпраці, але вони перевіряють підприємства не щодня, а тому при перевірці часто виявляється, що підприємство регулярно, на протязі певного часу порушувало встановлені законом терміни виплати заробітної плати. Частіш за все таке порушення полягає у виплаті зарплати один раз на місяць, а не два, як це повинно бути. Чи може трапитися, що інспектор складе протокол за кожну таку затримку?
Таке трапляється, проте з’ясуємо, наскільки це правомірно.
З одного боку, існує правило, відповідно до якого не допускається притягнення особи до відповідальності одного і того ж виду за одне і те саме правопорушення двічі (ст. 61 Конституції України), але, з іншого боку, кожну затримку виплати заробітної плати можна розцінювати як окремі (нехай і однотипні) правопорушення, а, отже, відповідати потрібно за кожне з них.
Для того щоб відповісти на поставлене запитання, проаналізуємо природу таких видів правопорушень, як продовжувані та триваючі.
Найбільш повно та лаконічно про продовжувані та триваючі правопорушення (проступки)1 сказано у листі Мін’юсту від 01.12.2003 р. № 22-34-1465, тому дозволимо собі процитувати цей лист:
...Продовжуваним адміністративним проступком називають ряд ідентичних проступків, які вчиняються неодноразово з однаковою метою, формою вини, тими ж суб’єктами, засобами дії і які складають у сукупності єдине правопорушення (наприклад, дрібне розкрадання державного або колективного майна). Проте триваючими адміністративними проступками є проступки, пов’язані з тривалим, неперервним невиконанням обов’язків, передбачених правовою нормою (наприклад, проживання без паспорта, самовільне будівництво будинків або споруд тощо), припиняються або виконанням регламентованих обов’язків, або притягненням винної у невиконанні особи до відповідальності... Тобто триваючі правопорушення характеризуються тим, що особа, яка вчинила якісь певні дії чи бездіяльність, перебуває надалі у стані безперервного продовження цих дій (бездіяльності). Ці дії безперервно порушують закон протягом якогось часу...
КУпАП у статті 38 містить поняття триваючого правопорушення, але не розкриває його змісту. Поняття продовжуваного правопорушення кодекс не містить. Отже, доводиться користуватися теорією. Також можна застосовувати аналогію з іншими нормативними актами (це цілком допустимий спосіб «заповнення» прогалин у законах). Так, визначення поняття триваючого правопорушення, що відповідає наведеному нами вище, міститься у Методичних рекомендаціях щодо провадження у справах про порушення митних правил, затверджених наказом Держмитслужби від 30.12.2004 р. № 936.
Ми з’ясували, що продовжуване правопорушення, хоча воно і справляє враження кількох однотипних правопорушень, є саме одним правопорушенням. Це ж стосується і триваючих правопорушень. І висновок цей є суттєвим, адже він дозволяє відповісти на поставлене запитання про можливість накладення на правопорушника кількох адміністративних стягнень за одне триваюче чи одне продовжуване правопорушення. Наскільки б таке правопорушення не розтягнулося у часі, до відповідальності за його вчинення можна притягнути лише один раз.
Але якщо посадову особу суб’єкта господарювання вже притягли до адміністративної відповідальності за порушення строків виплати заробітної плати, а на підприємстві і далі порушують строки виплати, відповідати доведеться знову як за нове правопорушення.
До якої ж категорії проступків (триваючих чи продовжуваних) можна віднести правопорушення, передбачене ст. 41 КУпАП? Звичайно ж, до категорії продовжуваних.
Продовженими вважатимуться також такі проступки: порушення чи невиконання колективного договору, угоди (ст. 41-2 КУпАП), порушення порядку проведення розрахунків (ст. 155-1 КУпАП); порушення правил про валютні операції (ст. 162 КУпАП) тощо. Одне з правопорушень, передбачених ст. 163-1 КУпАП, а саме відсутність податкового обліку на підприємстві, є триваючим. Таких прикладів можна наводити безліч.
1 Правопорушення за ступенем їхньої суспільної небезпеки поділяють на злочини та проступки. Адміністративні правопорушення є проступками.
Приватний підприємець і непрямі методи Повторення вивченого Підприємці всіх систем оподаткування, вивчайте Закони! Це у ваших же інтересах. Приватний підприємець займається транспортними перевезеннями та зареєстрований платником єдиного податку і платником ПДВ. Ніякого обліку своєї діяльності, крім...
Строковий трудовий договір № 22 (2.6.2008) :: Урок права У практиці функціонуючих підприємств нерідко зустрічаються випадки, коли вони змушені вдаватися до застосування строкового договору з урахуванням інтересів працівників і роботодавців, що обумовлюється особливим порядком укладення та розірвання таких трудо...
Використання підприємством чужих автомобілів № 20 (19.5.2008) :: Урок права У попередньому матеріалі ми розглядали випадки оформлення використання підприємством чужих автомобілів (орендованих, таких, що перебувають у безоплатному користуванні, та автомобілів працівників). На сьогоднішньому уроці права розглянемо питання щодо офор...
