Підприємці всіх систем оподаткування, вивчайте Закони! Це у ваших же інтересах.
Приватний підприємець займається транспортними перевезеннями та зареєстрований платником єдиного податку і платником ПДВ. Ніякого обліку своєї діяльності, крім запов-нення Книги за формою № 10, він не веде. В Декларації з ПДВ він щомісяця показує податкові зобов’язання в розмірі 2000,00 грн. і податковий кредит у розмірі 200,00 грн. (на підставі чеків заправних станцій за ПММ). Чи мала право податкова інспекція донарахувати підприємцеві податкові зобов’язання в сумі 10000,00 грн., виходячи з того, що в поданому ним Розрахунку збору за забруднення навколишнього середовища за 9 місяців 2006 року зазначене фактично спожите дизпаливо в розмірі 1,5 т.
Для того щоб з’ясувати, чи можна застосувати непрямі методи визначення податкових зобов’язань до фізичних осіб - суб’єктів підприємницької діяльності, необхідно проаналізувати п. 4.3 Закону України від 21.12.2000 р. № 2181-III «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами» (далі — Закон № 2181), що визначає порядок застосування цих методів. Норми Закону № 2181 застосовуються до платників податків, якими відповідно до п. 1.1 Закону № 2181 є
…фізичні особи, які мають статус суб’єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно з законами покладено обов’язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов’язкові платежі), пеню та штрафні санкції.
Хоча підприємець і є платником податків у розумінні Закону № 2181, але якщо він працює сам, без найманих осіб, на єдиному податку і нічого, крім «Звіту суб’єкта малого підприємництва - фізичної особи - платника єдиного податку» (далі — Звіт) до податкової інспекції не подає, вжити непрямі методи до нього не можна з тієї простої причини, що відповідно до пп. 4.3.1 Закону № 2181
Цей метод може застосовуватися також у випадках, коли декларацію було подано, але під час документальної перевірки, що проводиться контролюючим органом, платник податків не підтверджує розрахунки, наведені у декларації, наявними документами обліку у порядку, передбаченому законодавством.
Тобто підставою для застосування непрямих методів є умова, що законом на платника податків покладено обов’язок надання податкової декларації.
А Звіт не є декларацією в розумінні Закону № 2181, п. 1.11 ст. 1 якого визначено, що податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) – документ, що подається платником податків до контролюю-чого органу у строки, встановлені законодавством, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податку, збору (обов’язкового платежу
Але підприємець є також платником ПДВ (подає Декларацію з ПДВ) і платником збору за забруднення навколишнього середовища (подає «Податковий розрахунок збору за забруднення навколишнього середовища» (далі — Розрахунок)), а по цих формах саме і розраховуються податкові зобов’язання, що підлягають сплаті до бюджету. Тому податкова інспекція, застосовуючи пп. 4.3.2 Закону № 2181, на підставі фактичної витрати палива і середньої ціни на послуги з перевезення аналогічних товарів (або послуг), дані про які можна знайти в прайс-листах, мала право донарахувати підприємцеві, використовуючи непрямі методи, суму отриманого доходу і, відповідно, суму податкового зобов’язання з ПДВ, ґрунтуючись на даних Розрахунку:
За непрямим методом податкове зобов’язання визначається за оцінкою витрат платника податків, приросту його активів, кількості осіб, які перебувають з ним у відносинах найму, а також оцінкою інших елементів податкових баз, які приймаються для розрахунку податкового зобов’язання щодо конкретного податку, збору (обов’язкового платежу) відповідно до закону.
Відповідно до п. 6 «Інструкції про порядок обчислення і сплати збору за забруднення навколишнього природного середовища», затвердженої наказом Мінприроди і ДПАУ від 19.07.99 р. № 162/379, визначення збору за викиди пересувних джерел здійснюється виходячи з фактичного використання палива. Тобто податкова інспекція взяла той показник Розрахунку, вірогідність якого підприємець підтвердив власним розписом.
Що в цій ситуації можна порадити підприємцеві? Рішення про застосування непрямих методів приймає податкова інспекція, а от реалізувати цю можливість вона має право тільки через суд (пп. 4.3.5 Закону № 2181).
Рішення про сплату податкових зобов’язань приймається у судовому порядку за поданням керівника (його заступника) відповідного податкового органу.
А в суді підприємець може заперечити дані розрахунків, зроблених податковими органами, надавши свої документально підтверджені докази.
Часткова оплата товару при купівлі за готівку Практика В умовах конкуренції, що розвивається, магазини готові йти назустріч клієнтам, надаючи можливість оформлення кредиту при купівлі дорогого товару, оформляючи гарантійні зобов’язання й ін. Одним з методів стимулювання збуту і залучення нових клієнтів є...
