В умовах конкуренції, що розвивається, магазини готові йти назустріч клієнтам, надаючи можливість оформлення кредиту при купівлі дорогого товару, оформляючи гарантійні зобов’язання й ін. Одним з методів стимулювання збуту і залучення нових клієнтів є реалізація товару з відстроченням платежу або на умовах внесення часткової оплати в момент купівлі товару з наступною оплатою решти.
В цій статті ми розглянемо, як здійснювати часткову оплату товару готівкою через реєстратор розрахункових операцій (РРО).
З проблемою проведення через РРО часткової оплати можуть зіштовхнутися магазини, що торгують дорогим товаром. Наприклад, продаж автомобіля може випереджати одержання попередньої оплати від покупця, як заставу подальшого придбання привезеного через кордон «на замовлення» автомобіля. Надалі неоплачена вартість того самого автомобіля може погашатися частинами — покупцеві ніби-то надається безпроцентний кредит. Законодавством такий порядок розрахунків не заборонений. Мало того, можливість оформлення договору купівлі-продажу на умовах відстрочення або розстрочення платежу передбачена ст. 694 ЦКУ. Але як оформляти приймання готівки в такій ситуації?
Історія питання
Цю проблему було порушено ще в 2001 році в «Віснику податкової служби», № 7/2001. Фахівець податкової служби рекомендував при продажі товару з відстроченням платежу реєструвати розрахунки по такій операції через РРО і проводити через окремий відділ «відстрочена оплата». В наступній консультації, надрукованій в тому самому «Віснику податкової служби» (№ 33/2001), пропонувалося при проведенні через РРО надходження коштів за відвантажені раніше товари вказувати в касовому чеку напроти суми замість найменування товару «погашення заборгованості».
При реалізації товарів із частковою оплатою їхньої вартості, на думку автора опублікованої в «Віснику податкової служби» консультації, в чеку необхідно зазначати комбіновану форму оплати: «оплата готівкою» та «кредит», а при проведенні передоплати — «передоплата».
Надалі цьому ж питанню була присвячена публікація в «Віснику податкової служби», № 22/2002, де автор запропонував при введенні суми часткової оплати вартості товару використовувати режим «вільної ціни», при якому сума оплати вводиться з клавіатури РРО.
Однак подібні рекомендації суперечили ряду вимог Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 р. № 265/95-ВР (далі — Закон про РРО). По-перше, п. 1 ст. 3 Закону про РРО вимагає проводити через РРО саме розрахункові операції, а не відвантаження товару, тому відображати в чеку неоплачену вартість товару, з погляду Закону про РРО, буде невірним. По-друге, відповідно до п. 11 ст. 3 Закону про РРО при проведенні через РРО розрахункових операцій обов’язковою умовою є використання режиму програмування найменування та цін товарів (послуг), що ставить під сумнів можливість використання режиму «вільна ціна».
Чи обов’язково проводити часткову оплату товару готівкою через РРО?
Проаналізуємо детальніше норми Закону про РРО.
Насамперед відповімо на запитання, чи обов’язково проводити часткову оплату товару готівкою через РРО.
Ст. 3 Закону про РРО встановлено:
Суб’єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов’язані: 1) проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій…
Випадки, коли РРО можна не застосовувати, установлені ст.ст. 9 і 10 Закону про РРО. У всіх інших випадках РРО необхідно застосовувати при проведенні розрахункової операції, незалежно від того, повністю оплачується товар, що купується, або частково.
Однак як це зробити?
Суть проблеми полягає, насамперед, у тому, що момент внесення оплати за товар і момент відвантаження товару не збігаються. Тобто сума внесених до каси РРО коштів може не відповідати вартості товару (у випадку часткової оплати), а проведення розрахунків з покупцем не тягне передачі покупцеві товару.
Шукаємо варіанти
На перший погляд, якщо зіставити всі вимоги Закону про РРО щодо порядку проведення розрахунків з проблемою, що виникла, правильне відображення проведення передоплати (часткової оплати) товару в РРО стає неможливим у принципі. Але, як говорила героїня відомого фільму, «немає нічого неможливого для людини з інтелектом».
Отже, розглянемо можливі варіанти проведення через РРО оплати вартості товару у випадках, коли вона вноситься частинами або її внесення не збігається з моментом відвантаження.
1. Продаж товару з відстроченням платежу.
За такої форми договору відвантаження товару передує його оплаті. У цьому випадку відвантаження оформляється відповідними первинними документами, що підтверджують факт передачі товару (накладна), а також факт виникнення податкових зобов’язань у продавця, якщо він є платником ПДВ (податкова накладна). При одержанні готівки за товар сума оплати проводиться через РРО, однак у чеку замість слів «погашення заборгованості», як це порекомендували в згаданих вище консультаціях фахівці податкової служби, ми вважаємо необхідним вказувати саме найменування проданого товару з використанням режиму попереднього програмування найменування та цін. А от проводити такі розрахунки через окремий відділ, щоб відокремити операції з прийому заборгованості від інших розрахункових операцій, ніхто не забороняє.
Що з цього приводу говорить ДПАУ.
У листі від 20.05.2006 р. № 5650/6/23-8019 ДПАУ висловила таку думку:
Розрахункові операції у разі проведення розрахунків за відстроченим платежем проводяться через реєстратор розрахункових операцій за відділом «погашення кредиту».
Остаточний розрахунок за відстроченим платежем має бути проведений через реєстратор розрахункових операцій з використанням режиму попереднього програмування найменування, цін, товарів (послуг) та обліку їх кількості.
Як бачимо, вона анітрошки не суперечить нашій думці.
2. Прийом передоплати за товар.
У цьому випадку ситуація трохи складніша, оскільки продаваного товару може ще не бути на складі, отже, відображати в РРО операцію продажу товару буде невірним. Тут дійсно буде доречно вказати в чеку «передоплата», але, крім того, на нашу думку, необхідно вказати і найменування товару, за який вноситься передоплата. При програмуванні можуть бути використані скорочення, однак таким чином, щоб товар можна було безпомилково ідентифікувати (наприклад, «Мерседес S500. Предопл.»). Як ціну товару можна запрограмувати суму передоплати, визначену договором. Якщо за існуючою домовленістю покупець вносить цю суму частинами (наприклад, 50 % і 50 %) при проведенні розрахункової операції касир вказує кількість одиниць 0,5.
Крім цього, окремо програмується найменування товару і ціна, причому як ціна програмується неоплачений залишок вартості товару.
При передачі товару і проведенні через РРО остаточних розрахунків розрахункова операція буде проводитися вже як звичайний продаж товару.
Якщо продаваний товар є в наявності, але відповідно до умов договору оплата за товар може бути внесена частинами, можна запропонувати ще простіший спосіб, при якому режим програмування використовується як звичайно. У цьому випадку варто внести до пам’яті РРО найменування і діючу ціну товару, а при прийманні готівки проводити через РРО продаж тієї частини товару, якій відповідає внесена до каси частина вартості. Наприклад: найменування «Крайслер 300С 3,5L», кількість 0,25. Зрозуміло, що частина машини не може бути передана покупцеві. Однак, не зважаючи на настільки дивне, на перший погляд, оформлення розрахункового документа, вимоги Закону про РРО при цьому дотримуються: операція реєструється через РРО і використовується режим попереднього програмування.
Альтернативи
І все-таки багато хто із сумнівом поставляться до запропонованої процедури проведення розрахунків. Які можуть бути альтернативи?
Безумовно, найпростішим буде проведення розрахунків через банк. Якщо готівка буде внесена на банківський рахунок постачальника, такий розрахунок для платника буде готівковим, а для одержувача коштів — безготівковим (п. 2.5 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління НБУ від 15.12.2004 р. № 637, далі — Положення № 637).
Уникнути тяганини, пов’язаної з пошуком найближчого банку, допоможе укладання договору доручення між покупцем товару і фізичною особою (працівником підприємства-постачальника). У цьому випадку покупець не здійснює розрахункову операцію, а передає кошти для внесення їх на розрахунковий рахунок постачальника від його імені. Нотаріального посвідчення договору доручення ЦКУ не вимагає. Одержання коштів працівником підприємства підтверджується розпискою. У цього варіанта є істотні мінуси: оплата від імені покупця здійснюється пізніше, ніж відбувається передача грошей, відповідно, у постачальника товару в момент передачі грошей не виникає ніяких зобов’язань, оскільки гроші передаються фізичній особі.
І ще одне: який би варіант не був обраний, завжди необхідно пам’ятати, що гранична сума розрахунків готівкою одного підприємства (підприємця) з іншим підприємством (підприємцем) протягом одного дня відповідно до п. 2.3 Положення № 637 не може перевищувати 10000 грн. (сума, установлена постановою Правління НБУ від 09.02.2005 р. № 32).
Тому якщо покупцем є не фізична особа, а разова сума платежу перевищує 10000 грн., в інтересах покупця буде зробити безготівковий розрахунок за товар, що купується.
Фіксований податок Практика Продовження. Початок див. у «ШБ» № 20/2006 р. Підприємець на фіксованому податку в своїй підприємницькій діяльності повинен керуватися розділом IV Декрету КМУ від 26.12.92 р. № 13-92 «Про прибутковий податок з громадян» (далі — Декрет № 13)...
Не у відпустку — у відрядження — на конференцію за кордон № 22 (2.6.2008) :: Практика З роками популярність фірмових виїздів за кордон для проведення нарад, семінарів, корпоративних заходів зростає. Розглянемо, яким чином оформити зв’язок витрат на подібні заходи, забезпечивши їх «валововитратність». Службове відрядження – це поїздк...
Доставка товару покупцям № 22 (2.6.2008) :: Практика Товар, придбаний покупцем, може бути вивезений ним самостійно або доставлений постачальником. Доставка товару покупцеві може здійснюватися як власним транспортом постачальника, так і за допомогою сторонніх транспортних організацій. При цьому вартість...
